Ухвала суду № 77697853, 25.10.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7775/17 2/335/172/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Хома Д.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, клопотання представника позивача ОСОБА_2 про залучення судом до участі в даній справі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для надання висновку про дискримінацію,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного вищого навчального закладу «Запорізький будівельний коледж» (далі – ДВНЗ «Запорізький будівельний коледж»), ОСОБА_3 про встановлення фактів дискримінації у сфері праці з політичних та інших переконань та усунення дискримінації шляхом визнання дій та рішень відповідачів при обмеженні та порушенні конституційних прав – права на рівність всіх перед законом, права на інформацію, права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, права на звернення із скаргами та заявами стосовно посадових осіб державних органів та установ, право на працю при притягненні до дисциплінарної відповідальності неправомірними, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди.

Від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання позивача про залучення до участі в даній справі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений), звернення до Уповноваженого для надання висновку про дискримінацію, зупинення провадження у справі на час надання висновку про наявність чи відсутність дискримінації щодо позивача зі сторони відповідачів (т. 2 а.с. 147–154).

У судовому засіданні позивач та його представник клопотання підтримали та просили задовольнити з підстав, що викладені в ньому.

Відповідач ОСОБА_3, представник відповідача ДВНЗ «Запорізький будівельний коледж» ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вказавши на його необґрунтованість.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах вирішуваного питання, суд дійшов таких висновків.

Статтею 56 ЦПК України визначені випадки участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Саме на цю норму процесуального права посилаються позивач та його представник в обґрунтування свого клопотання.

Разом із тим, дана норма встановлює випадки участі Уповноваженого, в судовому процесі, до яких відносяться такі: звернення до суду з позовом (заявою), участь в розгляді справи за його позовними заявами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому, така участь має відбуватися виключно на підставі відповідних норм закону та за умови обґрунтування суду неможливості особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів (ч. 2 ст. 56 ЦПК України).

В даному випадку зазначені підстави участі Уповноваженого в даній справі відсутні.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції запобігає будь-яким формам дискримінації та здійснює заходи щодо протидії дискримінації, а саме:

здійснює контроль за дотриманням принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин, зокрема у приватній сфері;

звертається до суду із заявами про дискримінацію з метою захисту суспільних інтересів та особисто або через свого представника бере участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законом;

проводить моніторинг та узагальнює результати дотримання принципу недискримінації в різних сферах відносин;

розглядає звернення осіб та/або груп осіб з питань дискримінації;

веде облік та узагальнює випадки дискримінації в різних сферах відносин;

вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства про запобігання та протидію дискримінації, застосування та припинення позитивних дій;

надає висновки у справах про дискримінацію за зверненням суду;

висвітлює у щорічній доповіді питання запобігання та протидії дискримінації та дотримання принципу недискримінації;

здійснює співпрацю з міжнародними організаціями, відповідними органами зарубіжних країн з питань дотримання міжнародних стандартів недискримінації;

здійснює інші повноваження, визначені Конституцією і законами України.

Водночас, ч. 6 ст. 56 ЦПК України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов’язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

В даному випадку позивачем та його представником не наведено в своєму клопотанні підстав для обов’язкового надання висновку Уповноваженим в межах даної справи. Також, проаналізувавши предмет спору, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутня необхідність в отриманні відповідного висновку Уповноваженого саме за зверненням суду, оскільки позивач в своєму позові просить саме суд визнати фактами дискримінації певні дії та рішення відповідача. Тому, саме суду в даному випадку слід визначитися із тим, чи мала місце дискримінація позивача у спірних правовідносинах.

Крім того, позивач не позбавлений самостійно звернутися до Уповноваженого із відповідним зверненням.

Щодо вимоги у клопотанні про зупинення провадження у справі, то така підстава зупинення як звернення до Уповноваженого за отриманням висновку у ст.ст. 251–252 ЦПК України відсутня.

Підсумовуючи викладене, клопотання представника позивача є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 56, 251, 252, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступну та резолютивну частини ухвали виготовлено в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 25 жовтня 2018 року. Повний текст ухвали виготовлено 1 листопада 2018 року.

Суддя І.П.Соболєва