Рішення № 77697698, 01.11.2018, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд

Справа № 382/622/16-ц

Провадження № 2/382/6/18

РІШЕННЯ

Іменем України

01 листопада 2018 р. Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Чемерис С.О.

за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Яготинської міської ради Київської області, Приватного підприємства "Аршин" в особі ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 про визнання недійсними та скасування державних актів,

Встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Яготинської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_7 про визнання недійсними та скасування державних актів. Вимоги позову обгрунтувала наступним. Рішенням виконкому Яготинської міської Ради народних депутатів від 9 листопада 1993 року їй було виділено земельну ділянку площею 0,06 га, що розташована по АДРЕСА_1 в м. Яготин Київської області. Згідно рішення виконкому Яготинської міської Ради народних депутатів їй було надано дозвіл та розпочато будівництво двохповерхового будинку жилою площею 80 кв. м., загальною площею 120 кв.м., що підтверджується договором на будівництво жилого будинку на правах приватної власності від 14 листопада 1995 року. Проте, на даний час, в зв'язку з наміром одержання правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на вищевказаний житловий будинок, постало питання здійснення приватизації та одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку на якій розташований будинок та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в м. Яготин Київської області, яка перебуває у моєму постійному користуванні. 8 жовтня 2015 року рішенням Яготинської міської ради Київської області №3285-62-VI було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості), площею 0,06 га., для передачі у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 в м. Яготин Київської області. Після одержання вищезазначеного рішення Яготинської міської ради, вона звернулася до ФОП ОСОБА_8 для виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що розташована в м.Яготин Київської області по АДРЕСА_4, з подальшим оформленням правовстановлюючого документу на вищевказану земельну ділянку. Але при проведенні робіт із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_4 в м. Яготин Київської області при камеральній обробці земельних ділянок суміжних з її була виявлена помилка в межах земельних ділянок з її сусідкою ОСОБА_4, земельні ділянки якої розташовані за адресою: АДРЕСА_5 в м. Яготин Київської області. Згідно державного акту серія НОМЕР_1 від 16 жовтня 2008 року на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі рішення Яготинської міської ради від 19.06.2008р.№1031-16-V, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га., що розташована в м. Яготин Київської області по АДРЕСА_7 та призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, а згідно державного акту серія НОМЕР_2 від 16 жовтня 2008 року на право власності на земельну ділянку виданого на підставі рішення Яготинської міської ради від 19.06.2008р.№1031-16-V, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0992 га., що розташована в м. Яготин Київської області по АДРЕСА_7 та призначена для ведення особистого селянського господарства. Технічна документація по виготовленню державних актів на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_4 була затверджена рішенням Яготинської міської ради від 19.06.2008року за №1031-16-V. Проте, в зв'язку з порушенням меж між земельною ділянкою, яка перебуває в її користуванні та земельною ділянкою відповідачки ОСОБА_4 вона позбавлена оформити право власності на земельну ділянку, що знаходиться по пров. АДРЕСА_6 в м. Яготин Київської області, та була надана їй рішенням виконкому Яготинської міської Ради народних депутатів, якою вона користується з 1993 року по даний час. Просила визнати недійсним та скасувати Державний акт серія НОМЕР_3 від 16 жовтня 2008 року на право власності на земельну ділянку виданого на підставі рішення Яготинської міської ради від 19.06.2008р.№1031-16-V, площею 0,1000 га., що розташована в м. Яготин Київської області по АДРЕСА_10 та призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд виданого на ім'я ОСОБА_4, визнати недійсним та скасувати Державний акт серія НОМЕР_2 від 16 жовтня 2008 року на право власності на земельну ділянку виданого на підставі рішення Яготинської міської ради від 19.06.2008р.№1031-16-V, площею 0,0992 га., що розташована в м. Яготин Київської області по пров. АДРЕСА_9 та призначена для ведення особистого селянського господарства виданого на ім'я ОСОБА_4, скасувати рішення Яготинської міської ради від 19.06.2008р.№1031-16-V про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки та передачі безоплатно земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги.

Відповідачка та її представники проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів в підтвердження своїх вимог. Так, остання не має необхідний обсяг прав та обов'язків щодо користувавння землею, не має документу в підтвердження встановлення землевпорядною організацією меж земельної ділянки в натурі. Єдиним доказом в підтвердження права користування земельною ділянкою по пров. АДРЕСА_6 є рішення виконкому Яготинської міської ради народних депутатів від 9 листопада 1993 року про виділення їй земельної ділянки у розмірі 0,06 га. Позивач по справі здійснює користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок та господарські споурди, без жодних на те правових підстав, тобто здійснює виключне фактичне користування земельною ділянкою, яка на момент розгляду справи в суді належить територіальній громаді міста. Крім цього, позивачка погодила зовнішні межі земельних ділянок із суміжними користувачами.

Представник відповідача Яготинської міської ради в судове засідання не з"явився, в заяві до суду просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача ПП "Аршин" просив у позові відмовити, оскільки вважає, що технічна документація виготовлена відповідно до вимог закону.

Третя особа ОСОБА_8 в судовому засіданні проти позову не заперечував, пояснивши, що після надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою до ФОП ОСОБА_8 для виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що розташована по пров. АДРЕСА_6 у м. Яготині звернулася ОСОБА_3 Оскільки земельна ділянка вже була виділена ОСОБА_3, що підтверджувалось актом про виділення в натурі присадибної ділянки, проект землеустрою не виготовлявся. Земельна ділянка ОСОБА_3 була обстежена на місці, а також була проведена кадастрова зйомка земельної ділянки з прив'язкою до мережі геодезичних пунктів, що забезпечує поширення координат на територію держави і є вихідною для створення інших геодезичних мереж. ОСОБА_9 погодила межу по бетонному стовпу і існуючому вздовж суміжної межі урвища. Він особисто перевіряв дані кадастрової зйомки. 7 квітня 2016 р. він знаходився в АТО, проте, в силу закону за ним залишалося місце роботи. Він мав змогу постійно перевіряти роботу інженерів-землевпорядників, які працюють у ФОП "ОСОБА_8". Неодноразово приїздив особисто додому під час відряджень. Крім цього, йому передавали документи разом з волонтерами з м. Яготина, пересилали їх за допомогою електронною пошти. Підпис на плані кадастрової зйомки виконаний особисто ним.

Третя особа ОСОБА_7 проти позову не заперечувала.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 346 ЦК України, ст. 140 ЗК України передбачені підстави припинення права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а)визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їм земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Приписами ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

В силу ст.158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 рою № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 ЗК України 1990 року, дію якої зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (далі - Декрет).

Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. І цього Декрету, а саме: ...будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Отже, п. З Декрету визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

Згідно з п. 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2200-ХІІ «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі », Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 і Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року № 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 1993 року за№ 7, земельні ділянки, надані громадянам для … будівництва й обслуговування жилого будинку та господарських будівель (присадибна ділянка), безоплатно передаються їм у приватну власність у передбачених ст. ст. 56, 57, 67 З К України розмірах відповідними радами за місцем розташування цих ділянок.

Згідно з пунктом 5 постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 562-ХІІ «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 5 травня 1993 року № 3180-XII) громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Аналогічне положення міститься у пунктах першому та сьомому розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Зазначеного правого висновку дотримувався Верховний Суд України у своїй постанові від 10 червня 2015 року у справі №6-267цс15, який відповідно до п. 7 ч.1 «Перехідних положень» Цивільно процесуального кодексу України має враховуватись судами першої, апеляційної та касаційної інстанції при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4, виданого 16 жовтня 2007 року на підставі рішення Яготинської міської ради від 19.06.2008 р. № 1031-16-V (а.с.6) вбачається, що ОСОБА_4 є власником змельної ділянки площею 0, 1000 га, кадастровий номер НОМЕР_5, яка розташована по АДРЕСА_11 та призначена для будівнитцва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого 16 жовтня 2008 року на підставі рішення Яготинської міської ради від 19.06.2008 р. № 1031-16-V (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_4 є власником змельної ділянки площею 0, 0992 га, кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована по АДРЕСА_11 та призначена для ведення огсобистого селянського господарства.

З плану земельної ділянки, виділеної ОСОБА_3 згідно з рішенням виконкому Яготинської міської ради від 9 листопада 1993 року, з виписки з протоколу № 11 засідання виконкому Яготинської міської ради народних депутатів від 9 листопада 1993 року, акту про відведення в натурі присадибної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 14 листопада 1995 року, договору на будівництво житлового будинку на правах приватної власності, (а.с.8-10, 13) вбачається, що рішенням виконкому Яготинської міської ради народних депутатів від 9 листопада 1993 року ОСОБА_3 було виділено із вільного держземфонду земельну ділянку площею 0,06 га, що розташована по пров. АДРЕСА_12 для будівництва та обслуговування житлового будинку. 14 листопада 1995 р. представником проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро було встановлено межі вказаної земельної ділянки в натурі та складено відповідний акт. Згідно рішення виконкому Яготинської міської ради ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво двохповерхового будинку жилою площею 80 кв.м., загальною площею 120 кв.м.

З рішення Яготинської міської ради від 8 жовтня 2015 року (а.с.11) вбачається, що ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,06 га для передачі у приватну власність для будівнитцтва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: м. АДРЕСА_13 в межах населеного пункту в адміністративних межах Яготинсьткої міської ради, за рахунок земель, які обліковуються у її користуванні.

З довідки Яготинської міської ради № 179 від 26 березня 2010 року (а.с.12) вбачається, що за ОСОБА_3 на території Яготинської міської ради згідно записів земельно-кадастрової книги № 7 за № 1366 облікується земельна ділянка площею 0,06 га, в тому числі: у постійному користуванні площею 0,06 га по АДРЕСА_14 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд- 0,06 га, для ведення особистого селянського господарства- 0,00 га. Дані обставини також встановлені під час огляду в судовому засіданні оригіналу земельно-кадастрої книги Яготинської міської ради № 7, (а.с. 181, 200-204).

З пректу землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту по пров. АДРЕСА_15 матеріалів технічної документації, (а.с. 46-72), вбачається, що рішенням Яготинської міської ради від 21 листопада 2006 року надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність орієнтовною площею 0,20 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд- 0,10 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,10 га по пров. АДРЕСА_15 за рахунок земель не наданих у власність та користування в адміністративних межах населеного пункту в адміністративних межах Яготинської міської ради.

З даних кадастрової зйомки, виготовленої ФОП ОСОБА_8 (а.с. 75) вбачається, що за даними координат державного земельного кадастру межа суміжної земельної ділянки ОСОБА_4 заходить в глибину території земельної ділянки ОСОБА_3 та не відповідає місцю розташування дійсної межі між суміжними ділянками.

Таким чином, у судовому засіданні установлено, що рішенням виконавчого комітету Яготинської міської Ради народних депутатів від 9 листопада 1993 року ОСОБА_3 було виділено із вільного держземфонду земельну ділянку площею 0,06 га, що розташована по АДРЕСА_1 в м. Яготин Київської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку. До того ж, згідно рішення виконкому Яготинської міської Ради народних депутатів ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво двохповерхового будинку жилою площею 80 кв. м., загальною площею 120 кв.м. 14 листопада 1995 року представником проектно - виробничого архітектурно - планувального бюро було встановлено межі вказаної земельної ділянки в натурі та складено відповідний акт, а також відділом архітектури та будівництва було розроблено будівельний паспорт на забудову спірної земельної ділянки. Вказана земельна ділянка у позивачки не вилучалась, тобто право користування не припинялось. На підставі рішення Яготинської міської ради від 19.06.2008 р. відповідачка ОСОБА_4 є власником земельних ділянок площею 0,1000 га та 0,0992 га, що розташовані в м. Яготин Київської області по АДРЕСА_7 та призначені для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та ведення особистого селянського господарства, що підтверджується відповідними державними актами. Проте, при проведенні робіт із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_16 при камеральній обробці земельних ділянок суміжних з ОСОБА_3 була виявлена помилка в межах земельних ділянок з сусідкою - ОСОБА_4, земельні ділянки якої розташовані за адресою: АДРЕСА_5 в м. Яготин Київської області. В зв'язку з наявними помилками в місці розташування меж між земельною ділянкою ОСОБА_3 та земельною ділянкою відповідачки ОСОБА_4, допущеними землевпорядною організацією ПП "Аршин" невірно визначені межі земельних ділянок виділених ОСОБА_4 та суміжна межа між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проходить на відстані близько 2 метрів від будинку ОСОБА_3, що значно звужує площу її земельної ділянки, робить неможливим існуючий заїзд до земельної ділянки ОСОБА_3, а також позбавляє її можливості оформити право власності на її земельну ділянку, що порушує її права як користувача земельної ділянки, а також перешкоджає оформленню права власності на земельну ділянку, в зв"язку з чим, суд вважає, що в силу ст. ст. 21,116,125, 141,155, 158 ЗК України позов підлягає до задоволення.

Дійшовши такого висновку, суд приймає до уваги наступне.

Так, заперечення представників відповідачки в тій частині, що позивачка не набула права користування земельною ділянкою та під час оформлення права власності на земельну ділянку в порушення вимог закону не виготовлявся проект землеустрою, на думку суду, спростовуються випискою з протоколу № 11 засідання виконкому Яготинської міської ради від 9.11.1993 року, актом про відведення в натурі присадибної ділянки для будівництва індивідуального житловго будинку, планом земельної ділянки по пров. Корчагіна, 1 у м. Яготині розміром 0,06 га, що свідчить про те, що позивачка правомірно набула право користування земельною ділянкою. Крім цього, вказаних документів ніхто не оспорював, як і право користування земельною ділянкою позивачки.

В силу ч.ч.1, 2 ст. 118 ЗК України виготовлення проекту землеустрою під час приватизації земельної ділянки законом не вимагається. Оскільки земельна ділянка позивачці була вже виділена, то рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо приватизації земельної ділянки може прийматися на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Під час розгляду справи, за клопотанням позивачки було допитано ряд свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, а також в залі судового засідання в якості свідка була допитана позивачка ОСОБА_3

З показів вказаних свідків витікає, що суміжна межа між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проходила через бетонний стовп, який знаходиться на земельній ділянці і на даний час, а також вздовж урвища. Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, також зазначили, що є сусідами ОСОБА_3, тривалий час проживали поряд з нею та підтвердили, що ОСОБА_3 із самого початку по даний час користується земельною ділянкою в таких же межах. Місце розташування стовпа на суміжній межі позначено також на кадастровій зйомці.

За даними кадастрової зйомки відстань від стовба до будинку за масштабом 1:500 становить близько 5 м, (а.с. 55). За даними плану земельної ділянки, який складався під час виділення земельної ділянки ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Яготинської міської ради від 9.11.1993 року, (а.с.8) вбачається, що відстань від суміжної межі до будинку становить також близько 5 м.

Під час огляду земельної ділянки на місці (а.с. 221-228), (в даній частині протокол огляду земельної ділянки по пров. АДРЕСА_6 у м. Яготині не оспорювався), було встановлено, що між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є природня межа та земельна ділянка відносно одна одної знаходиться таким чином, що земельна ділянка ОСОБА_4 знаходиться на значно нижчій площині.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, повторно допитані в залі судового засідання з приводу місця розташування суміжної межі дали аналогічні показання тим показанням, які були надані ними під час огляду земельної ділянки. З них вбачається, що суміжна межа між ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від фасаду будинку та в глибину земельних ділянок проходила вздовж рельєфного перепаду землі (урвища) через бетонний стовп, залишки якого знаходяться на земельній ділянці на даний час.

В підтвердження своїх доводів щодо відповідності технічної документації ОСОБА_4 вимогам закону, представником відповідачки суду надана довідка (а.с.173), з якої вбачається, що саме ОСОБА_3 встановила огорожу з порушенням межі земельної ділянки на 2,5 м. Під час огляду земельної ділянки також встановлено, що зі сторони фасаду ОСОБА_3 встановила загорожу, яка заходить частково зі сторони провулку АДРЕСА_8 на сторону земельної ділянки ОСОБА_4 Дані обставини позивачка під час її допиту визнала та пояснила, що встановила бетонні кріплення загорожі таким чином, із-за рельєфних особливостей земельних ділянок та її загорожа зі сторони фасаду близько 2 м заходить на сторону земельної ділянки ОСОБА_4 Разом з тим, оглядом також встановлено, що внутрішня суміжна межа між сусідніми земельними ділянками нічим не огорожена та проходить вздовж значного перепаду між площинами земельних ділянок.

За таких обставин, суд не може покласти в основу рішення вказану довідку Яготинської міської ради, як доказ по суті спору.

Суд також вважає, що немає підстав не вірити даним кадастрової зйомки, проведеної ФОП ОСОБА_8

Останній в судовому засіданні підтвердив справжність свого підпису, а відповідачами не наведено будь-яких інших підстав, які можуть викликати сумніви у достовірності та правильності вказаного документу.

Крім цього, в залі судового засідання був допитаний свідок ОСОБА_12, який приймав участь у виготовленні та кресленні кадастрової зйомки. З показів вказаного свідка вбачається, що він є інженером-землевпорядником, кадастрова зйомка провадилась за допомогою електронного тахеометру з прив'язкою до мережі геодезичних пунктів. Земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходяться на різних рівнях за висотою. Земельна ділянка ОСОБА_3 значно вища від площини земельної ділянки ОСОБА_9 Суміжна межа проходить вздовж цього перепаду землі та бетонного стовпа, але за даними технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_4 суміжна межа проходить під будинком ОСОБА_3

Заперечення відповідачів в тій частині, що ОСОБА_3 погодила під час виготовлення технічної документації місцерозташування межі між суміжними земельними ділянками, суд відкидає з тих підстав, що такий же акт встановлення та погодження меж земельної ділянки у натурі був підписаний під час виготовлення документації на земельну ділянку ОСОБА_3 (а.с. 34 том 2).

При цьому, суд критично відноситься до показань допитаної в якості свідка ОСОБА_4, яка заперечувала факт підписання акту, оскільки вона давала суперечливі показання, не змогла описати місце розташування суміжної межі між земельними ділянками, не відповіла суду, чи користувалася вона земельною ділянкою, яка ніби-то була огорожена межовими знаками, переданими їй на зберігання. Остання не могла сказати, чи використовує земельну ділянку ОСОБА_3 навпроти влаштованої неї загорожі.

Суд вважає також слушними зауваження представника позивача в тій частині, що акт погодження меж, за яким ОСОБА_4 передано на зберігання 7 штук межових знаків, (а.с.34 том 2) не підписаний ОСОБА_7- іншим сусіднім землекористувачем. В акті зазначено прізвище іншої особи, яка на момент складання акту не була власником будинку.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_13 та ОСОБА_3 також підтвердили ті обставини, що межових знаків на підставі зазначеного акту встановлено не було, а ОСОБА_6 в судовому засіданні дав суперечливі пояснення стосовно того, які саме межові знаки були встановлені під час складання акту.

Суд також приймає до уваги, що покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_3 не суперечать між собою, узгоджуються з іншими матеріалами справи, в тому числі даними кадастрової зйомки, а тому суд вважає, що вказані докази є належними, достовірними та допустимими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги грунтуються на законі та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 76-79, 81,259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 21,90,116,118,125, 140,141,152,155, 158ЗК України, ст.ст. 21, 346 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Яготинської міської ради Київської області, Приватного підприємства "Аршин" в особі ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 про визнання недійсними та скасування державних актів задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_5, розташовану в м. Яготин Київської області по пров. АДРЕСА_17 призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, серія НОМЕР_7 та його державну реєстрацію від 16 жовтня 2008 року за № 010833500391, що виданий на підставі рішення Яготинської міської ради від 19.06.2008р. №1031-16-V, на ім'я ОСОБА_4.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,0992 га, кадастровий номер НОМЕР_6, розташовану в м. Яготин Київської області по пров. АДРЕСА_17 призначену для ведення особистого селянського господарства, серія НОМЕР_2 та його державну реєстрацію від 16 жовтня 2008 року за № 010833500390, що виданий на підставі рішення Яготинської міської ради від 19.06.2008р. № 1031-16-V, на ім'я ОСОБА_4.

Скасувати рішення Яготинської міської ради від 19.06.2008р. № 1031-16-V Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки та передачі безоплатно земельних ділянок у власність ОСОБА_4.

Стягнути із ОСОБА_4, Яготинської міської ради Київської області, Приватного підприємства "Аршин" в особі ОСОБА_6, з кожного, в рівних частинах, на користь ОСОБА_3 по 4017 (чотири тисячі сімнадцять) гривень 07 копійок судовит витрат.

Повний текст рішення виготовлено 8 листопада 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя Литвин Л.І.