
Дата документу 02.10.2018
Справа № 334/1701/18
Провадження № 2/334/2312/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2018 року
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Гнатюка О.М.
при секретарі Алєйнікової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позов обґрунтований наступним.
У лютого 2018 року позивачка дізналась, що 22 січня 2018 року постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження № 55585181 щодо виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса ОСОБА_2 № 12588 від 07 вересня 2018 р. про стягнення за несплачену в строк за Кредитним договором №б/н від 21.07.2005 року заборгованості за 4393 днів, а саме з 21.07.2005 року по 31.07.2017 року в розмірі 26036,97 грн., з яких:
заборгованість за тілом кредиту у розмірі - 3990,83 грн.;
заборгованість за відсотками у розмірі - 20330,09 грн.;
заборгованість по штрафам - 500,00 грн.;
заборгованість по штрафам (відсоток від суми) - 1216,05 грн.;
Витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 1800,00 грн.
Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження вважає, що виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису.
Вказаний виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства, а саме:
- без необхідної перевірки та встановлення безспірності боргу.
- порушено порядок здійснення виконавчого напису - відсутні належні і допустимі документальні докази на підтвердження факту направлення вимоги або повідомлення про наявність заборгованості позивачеві, рекомендованим листом у встановленому порядку не повідомлявся.
В зв'язку з наведеним позивач просить визнати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Представник відповідача надав відзив на позов, в якому заперечив щодо можливості задоволення позовних вимог. Пояснив, що вчинений нотаріусом напис був здійснений відповідно до вимог законодавства, підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії в нотаріусу не було. Зазначив, що позивач не виконав належним чином грошові зобов’язання перед ПАТ КБ «ПриватБанк». Зазначив, що якби позивач дійсно виконав належним чином грошові зобов’язання перед банком, то отримав би документ/довідку про одержання виконання в повному обсязі за договором, однак вищевказаний документ відсутній у позивача. Просив відмовити в задоволенні позову.
Позивачем було надано до суду заперечення на відзив відповідача, в якому вказується, що 21.07.20005 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений зазначений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2500.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2014 року з позивача стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» повну заборгованість за кредитним договором в сумі 5053,76 грн. та 243,60 грн. судових витрат. Зазначений борг було сплачено повністю, постановою державного виконавця центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 27.04.2017 року виконавче провадження щодо примусового виконання вказаного рішення суду закінчено.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надав до суду копію нотаріальної справи (документів), на підставі яких був вчинений 07 вересня 2017 року виконавчий напис за №12588.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України за відсутності сторін.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Зокрема судом встановлено, що 21.07.2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та позивачем був укладений кредитний договір, який складається з анкети-заяви. У зазначеній анкеті позивач погодився з тим, що умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту роз’яснені та зрозумілі.
Також встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2014 року по справі №334/558/14-ц позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 21 липня 2005 року в розмірі 5053 (п’ять тисяч п’ятдесят три) грн. 76 коп. та судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
Постановою про закінчення виконавчого провадження № 49286925 від 27.04.2017 року державним виконавцем Центрального відділу виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 встановлено фактично повне виконання вимог, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій стягнуті в повному обсязі, на підставі чого виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №334/558/14-ц від 21.08.2014 року, виданий Ленінським районним судом, закінчено, припинено арешт майна боржника та скасовано заходи примусового виконання рішення.
Судом встановлено, що 07 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №12588, яким запропоновано стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість, що виникла по кредитному договору від 21 липня 2005 року. Боржником за кредитним договором є ОСОБА_1 Стягнення заборгованості проводиться за період з 21 липня 2005 року по 31 липня 2017 року. Сума заборгованості складається з заборгованості за тілом кредиту - 3990,83 грн.; заборгованості за відсотками - 20330,09 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) – 500,00 грн.; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) – 1216,05 грн. Загальна сума заборгованості становить 26036,97 грн.
Крім того встановлено, що постановою старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 від 22 січня 2018 року ВП №55585182 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа - виконавчого напису №12588 виданого 07 вересня 2017 року ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 27836,97 грн.
Повідомленням від 22 січня 2018 року Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області направлено для виконання та до відому на адресу позивача повідомлення про відкриття виконавчого провадження від 22.01.2017 року.
Аналізуючи доводи сторони позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».
Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.
Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.
За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.
У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.
Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов'язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.
Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.
Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваним виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 повторно стягнуто заборгованість, яка вже стягнута рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 березня 2014 року по справі №334/558/14-ц позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором .
Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 1762 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 267, 268, 274 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі за №12588 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість, що виникла по кредитному договору від 21 липня 2005 року грошових коштів в загальному розмірі 26036,97 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 3990,83 грн.; заборгованості за відсотками - 20330,09 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) – 500,00 грн.; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) – 1216,05 грн.
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299) судовий збір в розмірі 705,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів.
Суддя О.М. Гнатюк
Судове рішення № 77697568, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 02.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/1701/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: