Ухвала суду № 77696084, 06.11.2018, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/1329/18

Провадження № 2-з/364/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018 року, суддя Володарського районного суду Київської області Ткаченко О.В., розглянувши заяву представника за довіреністю ОСОБА_1 – ОСОБА_2, про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2018 року в провадження судді Володарського районного суду Київської області Ткаченка О.В. була передана вказана заява, про забезпечення позову, в якій представник позивача зазначив, що 31 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають дочку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 25 травня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано. 16 вересня 2018 року ОСОБА_3 забрав доньку ОСОБА_4 на термін до 30 вересня 2018 року з місця постійного проживання та реєстрації дитини, та з тих пір ОСОБА_3 відмовляється повертати доньку ОСОБА_4, тому ОСОБА_2 просить суд зобов’язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 до постійного місця проживання на період визначений лікарем-педіатром ОСОБА_5, який потрібен буде для завершення курсу лікування ОСОБА_4, 15 листопада 2015 року.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників.

Суд, ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до неї матеріалами, оглянувши матеріали справи № 2-з/364/1/18 вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Із змісту заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 31 серпня 2013 року, що стверджено свідоцтвом про шлюб серії І-БК № 229043. Від шлюбу сторони мають дочку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджено свідоцтвом про народження серії І-БК № 470406. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2018 року шлюб між сторонами було розірвано. 22 травня 2018 року ОСОБА_3 надав нотаріальну згоду на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір’ю ОСОБА_1. Відповідно до довідки, виданої 30 жовтня 2018 року Володарською селищної радою Київської області, до складу сім’ї ОСОБА_1, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, входить ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4. Представник заявника ОСОБА_2 в заяві зазначає, що ОСОБА_3 16 вересня 2018 року забрав доньку ОСОБА_4 з місця реєстрації та проживання на термін до 30 вересня 2018 року та з тих пір ОСОБА_3 відмовляється повертати доньку ОСОБА_4. Представник заявника зазначає, що вказані дії ОСОБА_3 шкодять дитині ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки ОСОБА_4 перебуває на обліку у дитячій консультації Володарської ЦРЛ Київської області з діагнозом «рецидивіруючий бронхіт залізно дефіцитна анемія середньої важкості», тому підлягає обовязковому періодичному огляду у сімейного лікаря, та 29 жовтня 2018 року ОСОБА_4 необхідно було прибути до лікаря на огляд, однак остання на огляд не з’явилась, що стверджено відповідною довідкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії та встановленням обов’язку вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Частинами 1, 2 ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання ними обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної Постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі – в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги обґрунтованість вимог заявника про забезпечення позову, а саме, що ОСОБА_3 ставить під загрозу здоров’я дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, суддя вважає, що заява є обґрунтованою, та враховуючи інтереси дитини, а саме, її здоров’я, заяву необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву представника за довіреністю ОСОБА_1 – ОСОБА_2, про забезпечення позову – задовольнити.

Застосувати заходи забезпечення позову шляхом встановлення обов’язку, а саме, зобов’язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 02098, АДРЕСА_1, повернути дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до попереднього місця проживання, за адресою: 09300, Київська область, смт. Володарка, вул. Квітнева, 57, на період часу, який визначено лікарем-педіатром ОСОБА_5, що необхідний буде для завершення курсу лікування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1..

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О. В. Ткаченко