Рішення № 77695285, 07.11.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6103/18

2/357/2580/18

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

07 листопада 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бондаренко О.В.,

при секретарі – Бондаренко Н.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Терезине», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з даним позовом 05.06.2018 року мотивуючи тим, що вона в зв’язку з службовими відносинами з Товариством з додатковою відповідальністю «Терезине» та на підставі ордера №1 від 28.10.2016 року, одержала право на зайняття житлового приміщення однокімнатної квартири АДРЕСА_1. Квартира не приватизована, на сьогоднішній день вона в квартирі проживає та зареєстрована. Відповідач ОСОБА_2 (колишній наймач), в квартирі зареєстрований з 15.05.2014 року, але в квартиру не всилявся і не проживав в ній. На момент її вселення до квартири відповідач в житловому приміщенні не проживав, ніяких його особистих речей в квартирі не було, місце його перебування не відомо, в родинних стосунках з відповідачем не перебуває і знайома з ним не була. Про те, що в квартирі зареєстрований відповідач, їй стало відомо, коли вона звернулася в селищну раду за довідкою /форма №3/, тому просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2.

12.07.2018 року Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади.

Третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Терезине» в судове засідання свого представника не направила, до суду подана заява про розгляд справи за відсутності представника товариства, позовні вимоги підтримують та просили позов задовольнити.

Враховуючи, що відповідач відповідно до ст. 130 ЦПК України вважається таким, що повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи до суду не надав та не подав відзив на позовну заяву, а також враховуючи, що позивач не заперечує проти проголошення по справі заочного рішення суду, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, покази свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що 28.10.2016 року Товариство з додатковою відповідальністю «Терезине» видало ОСОБА_1 ордер №1 про вселення в житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Ордер видано на підставі наказу по ТДВ «Терезине» №78 – госп від 27.10.2016 року. Квартира не приватизована. Житлова площа надана для тимчасового проживання на час роботи в організації, яка надала житло. При припинені трудових відносин з вище вказаною організацією, займана площа повинна бути звільнена і здана житлово-комунальному органу тієї організації, на балансі якої знаходиться житлове приміщення.

Як вбачається з довідки Терезинської селищної ради від 30.05.2018 року №02-33/271 (а.с.5) ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. В даній квартирі зареєстрованим значиться ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15.05.2014 року, однак у вказаному приміщенні не проживає.

З довідки Товариства з додатковою відповідальністю «Терезине» (а.с.27) вбачається, що ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до ТДВ «Терезине» 03.01.2012 року трактористом 3 кл. в бригаду МТФ, згідно наказу №01-к від 03.01.2012 року, згідно наказу по підприємству №42-госп. від 18.04.2014 року працівнику ОСОБА_2 було виділено кімнату в гуртожитку для проживання із сім’єю та згідно наказу №82-к від 16.09.2016 року, відповідач був звільнений з роботи 16.09.2016 року за прогул без поважних причин, згідно ст.40 п.4 КЗпП України.

18.04.2014 року Наказом №42-к-госп. по товариству з додатковою відповідальністю «Терезине» ОСОБА_2 було виділено в гуртожитку №3 по вулиці Шкільній, 10 кімнату №12, загальною площею 42,9 кв.м., що підтверджується Наказом №42-к-госп (а.с.28).

В ч. 1 ст. 61 ЖК України встановлено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

За змістом положень ст. ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року « Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" роз'яснив, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Виходячи з наведеного, наймач або члени його сім'ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням (квартирою) у будинках державного і громадського житлового фонду, у разі їх відсутності у жилому приміщенні без поважних причин понад шість місяців.

При вирішенні питання про втрату наймачем або членами його сім'ї права користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягають термін їх відсутності та поважність причини такої відсутності.

Згідно зі ст. 127 ЖК Української РСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Як вбачається з Акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 30.05.2018 року (а.с.6) депутат Терезинської селищної ради в присутності сусідів-свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 встановили при проведенні обстеження квартири АДРЕСА_4, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, однак за даною адресою не проживає з 15.05.2014 року, що узгоджується з показами свідка ОСОБА_3.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, враховуючи, що факт відсутності ОСОБА_2 з 2014 року за зареєстрованим місцем проживання більше шести місяців без поважних причин знайшов своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, виходячи зі змісту зазначеної норми закону, прийняте рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації, а відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору, який позивач сплатила при подачі позову до суду в розмірі 704,80 грн. ( а.с. 1), однак заявила клопотання про залишення судових витрат за нею.

Керуючись ст.71,72, 127 ЖК України, ст.ст. 12, 76 – 81, 141, 142, 223, 280-283, 258, 259, 264 ,265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, таким, що втратив право користування квартирою № 12 в будинку № 10 по вулиці Шкільна в с.м.т. Терезине Білоцерківського району Київської області.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

СуддяОСОБА_7