Ухвала суду № 77695123, 07.11.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/938/18

УХВАЛА

іменем України

07 листопада 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючого судді Коренюка В.П.,

при секретарі Подвисоцькій Т.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду № 2 у м. Коростені Житомирської області скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2, зацікавлена особа: фізична особа – підприємець ОСОБА_3,-

встановив:

27 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просить визнати протиправними дії державного виконавця по визначенню вартості майна відповідно до звіту №180103-П про незалежну оцінку вартості майна, а саме, нежитлової будівлі гаражу, що знаходиться по вулиці Маяковського, 109 у місті Коростені Житомирської області та скасувати вказаний звіт.

В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 16 лютого 2018 року він отримав повідомлення відділу примусового виконання рішень УДВС ГТ УЮ у Житомирській області щодо вартості описаного та арештованого майна в порядку ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", при цьому, до повідомлення не було долучено повний примірник звіту про належну оцінку вартості майна. Згідно з таблицею визначено вартість належного йому майна в сумі 612479,00 гривень, без ПДВ. Вказав, що не погоджується із визначеною вартістю майна, вважає її значно нижчою від дійсної ринкової вартості, а також те, що під час оцінки майна було допущено ряд суттєвих порушень діючого законодавства, зокрема: Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Законом України "Про виконавче провадження". Ознайомлення з об'єктом оцінки проведено не було, звіт містить шість фотографій фасаду будівлі, будь-яких даних про стан об'єкта в середині не зазначено, не визначено кількості приміщень, наявних джерел освітлення, опалення, стану оздоблення приміщення, що суттєво впливає на вартість об'єкту оцінки в цілому, а їх неврахування суттєво знижує розраховану вартість 1 м. кв., нежитлового приміщення. Фактично звіт ґрунтується на дохідному та порівняльному підходах, при виборі таких підходів оцінювач посилався на наявну достатню кількість достовірної інформації про недавні продажі подібних об'єктів. Фактично в змісті звіту наведені неналежні аналоги об'єктів, оскільки не відповідають за площею та місцем розташування, а при спробі з'ясувати та порівняти їх за наведеними ідентифікаційними даними на інтернет-ресурси, що використовувався експертом зазначених об'єктів віднайти не вдалося. Тому вважає, що проведена оцінка майна не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки проведена без наявності достатньої кількості достовірної інформації про недавні продажі подібних об'єктів, без огляду предмета оцінки, а використаний оцінювачем порівняльний підхід не ґрунтується на об'єктивних даних, таким чином він не може бути використаний державним виконавцем при визначенні стартової ціни під час проведення електронних торгів з реалізації майна у вказаному виконавчому провадженні.

В судове засідання скаржник не з'явився, клопотав про слухання справи в його відсутність, скаргу підтримав.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТ УЮ в Житомирській області до суду не з'явився, подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні вимог скарги ОСОБА_1

Заінтересована особа: фізична особа підприємець ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, заперечень проти скарги не подав.

Згідно зі ст.450 ч.2 Цивільного процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 4 листопада 2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області у справі №2-422/10 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Житомирська регіональна дирекція" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 7 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням його вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статтей 57 та 58 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

З матеріалів справи слідує, що державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, добровільно рішення суду не було виконано. На виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем розпочато процес примусового виконання виконавчого документа №2-422/10.

3 січня 2018 року, з метою визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна, а саме, нерухомого майна - гаражу, що знаходиться по вулиці Маяковського, 109 у місті Коростені Житомирської області, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області призначено суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 для участі у виконавчому провадженні.

Звітом №180103-П вартість арештованого майна - гаражу, що знаходиться по вулиці Маяковського, 109 у місті Коростені Житомирської області, станом на "15.01.2017" визначена оцінювачем у розмірі 612479,00 гривень, без ПДВ. Зазначено, що використані порівняльний та дохідний підходи оцінки.

Частиною 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Відповідно до п.п.50,51,53 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, обов'язковою умовою проведення незалежної оцінки майна є ідентифікація об'єкта оцінки. Проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, під час якого здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки. Незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби). Залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач, зокрема, повинен зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема, вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики.

Згідно зі ст.11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об'єкта оцінки, ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них, який має забезпечити боржник.

Як слідує з матеріалів справи, ні експерт, ні державний виконавець не повідомляли про необхідність надати безпосередній доступ до майна, яке підлягало оцінці. Відтак, вказана оцінка проведена без візуального огляду внутрішніх приміщень, оскільки доступ до приміщення не був забезпечений.

Оскільки державний виконавець, як замовник оцінки, не забезпечив доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, а суб'єкт оцінювання в порушення норм чинного законодавства виконав оцінку майна без належного ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього, що могло вплинути на визначення ринкової вартості майна, суд вважає оцінку майна згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності, виконану суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 згідно з постановою державного виконавця такою, що не підлягає застосуванню.

Частиною 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-дений строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо її надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Тому суд відхиляє доводи представника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області, викладені у відзиві про те, що ОСОБА_1, звернувшись до суду 2 квітня 2018 року, пропустив процесуальний строк звернення до суду, оскільки фактично ОСОБА_1, отримавши 16 лютого 2018 року повідомлення щодо вартості описаного та арештованого майна, звернувся до суду 27 лютого 2018 року (вхідний номер 3875 від 27 лютого 2018 року).

Приймаючи до уваги викладене, аналізуючи норми закону, суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв всупереч вимогам діючого законодавства, тому скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.447-451 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", суд,-

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця по визначенню вартості майна відповідно до звіту №180103-П про незалежну оцінку вартості майна.

Скасувати звіт №180103-П про незалежну оцінку вартості майна, а саме нежитлової будівлі гаражу, що знаходиться за адресою: Житомирська область, місто Коростень, вулиця Маяковського, 109), здійснений суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складання) ухвали.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

У відповідності до пп. 15.5) пп.15 п.1 розділу ХШ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області ОСОБА_4