Ухвала суду № 77694559, 07.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

07 листопада 2018 року м. Київ№ 810/879/16Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа № 810/879/16 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про зобов'язання знести за власний рахунок будівлю гараж (літера "В"), розташований за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою суду від 22.08.2016 року зупинено провадження у справі №810/879/16 до набрання законної сили рішенням у справі № 363/5462/15-ц, оскільки у названій справі призначено судову будівельно-технічну експертизу щодо встановлення порушень будівельних, протипожежних, санітарно-епідеміологічних норм та правил при будівництві гаражу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1

В подальшому, ухвалою суду від 01.10.2018 року провадження у справі поновлено та ухвалено про вирішення справи №810/879/16 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Як зазначено вище, предметом вирішення справи №810/879/16 є зобовязання ОСОБА_1 знести за власний рахунок будівлю гараж (літера "В"), розташований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Вжитий у цій нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

Частиною четвертою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Разом з цим, у положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 Цивільного кодексу України, поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об'єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності

Статтею 177 Цивільного Кодексу України визначено, що об'єкти самочинного будівництва належать до об'єктів цивільних прав.

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що спір про зобов'язання знесення самочинного будівництва підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо речових прав. А відтак його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №804/6104/14.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 239 КАС України).

З урахуванням зазначеного вище, оскільки даний спір не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд вбачає наявними підстави для закриття провадження у справі.

Суд роз'яснює позивачу, що пред'явлені вимоги мають розглядатись за правилами цивільного судочинства.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 238, статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі № 810/879/16 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про зобов'язання знести за власний рахунок будівлю гараж (літера "В"), розташований за адресою: АДРЕСА_1

Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда