Рішення № 77694371, 30.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2018 р. № 1440/2038/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1,Миколаїв,54001 до Інгульського об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський ,55-е,Миколаїв,54018 провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївській області з вимогами визнати бездіяльність відповідача щодо незарахування періоду роботи з 01.06.2001 по 31.12.2004 позивача у ФОП ОСОБА_2 до страхового стажу протиправною; зобов'язати відповідача зарахувати період роботи з 01.06.2001 по 31.12.2004 позивача у ФОП ОСОБА_2

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що протягом 01.06.2001 по 31.12.2004 працював у ФОП ОСОБА_2 налаштувальником в'язальних автоматів. Зазначений факт підтверджується трудовим договором, який був зареєстрований у ДПІ Новоодеського району Миколаївської області. Про те, що роботодавець не сплачував з заробітної плати позивача страхові внески ОСОБА_1 не було відомо. Обмеження пенсійних прав фізичної особи з боку державного органу з підстав невиконання або неналежного виконання обов'язків підприємством-страхувальником не є правомірним. Водночас, недоїмки зі сплати страхових внесків, що сталася не з вини позивача, є внутрішніми взаємовідносинами між страховиком та страхувальником, а тому не може позбавити застраховану особу права на призначення та отримання пенсії у встановленому законодавством розмірі. Відповідач діяв суто формально, всупереч конституційному принципу верховенства права та з порушенням вимог пунктів 3, 5, 6, 8 ст.2 КАС України.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Відповідач надіслав відзив, в якому свою позицію обґрунтував наступним чином. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використаних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України. Відповідно до довідки з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно до чинного законодавств України, підтверджується період роботи ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_2 лише 01.01.2004-31.05.2004, а також 01.09.2004 - 31.12.2004. Зазначені періоди зараховані до страхового стажу позивача. Щодо решти періодів відсутні відомості щодо сплати ФОП ОСОБА_2 страхових внесків за позивача. За таких обставин відсутні підстави для врахування цих періодів у страховий стаж.

Суд розглянув справу 30.10.2018 в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в порядку передбаченого ст.263 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, 1970 р.н. звернувся до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності.

Рішенням Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївській області ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності з 10.01.2018.

Під час визначення страхового стажу ОСОБА_1 для обрахунку розміру пенсії за інвалідністю, відповідачем, окрім іншого, були враховані періоди роботи позивача за трудовим договором з ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2004 - 31.05.2005 та з 01.09.2004 - 31.12.2004.

Періоди роботи за трудовим договором з ФОП ОСОБА_2 з 01.06.2001 - 31.12.2003 та 01.06.2004 - 31.08.2004 Інгульським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївській області в страховий стаж ОСОБА_1 не зараховані, оскільки базою даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не підтверджується сплата страхових внесків у ці періоди.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний стаж.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, як в період до 31.12.2003 так і з 01.01.2004, до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії враховуються лише той період, під час якого за працівника сплачені страхові внески.

У цьому випадку судом встановлено, що страхові внески за ОСОБА_3 в періоди з 01.06.2001 - 31.12.2003 та 01.06.2004 - 31.08.2004 ФОП ОСОБА_2 не сплачувались.

За таких обставин, відповідач правомірно не врахував зазначені періоди під час визначення страхового стажу.

Щодо наданого трудового договору між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2, то, на думку суду, він не може бути достатнім та належним доказом страхового стажу позивача у періоди 01.06.2001 - 31.12.2003 та 01.06.2004 - 31.08.2004.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.21 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, за відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у громадян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки, стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), час їх роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.

Будь-які записи у трудової книжці позивача в цей період відсутні. Лише з договору неможливо встановити, що він фактично виконувався, робітник приступив до роботи, а роботодавець виплачував заробітну плату. У наданому договорі відсутні відмітки про його виконання та у якому періоді.

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Миколаїв,54001 ) до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський ,55-е,Миколаїв,54018 41250638) відмовити.

2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко