Рішення № 77694102, 08.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 року Чернігів Справа № 2540/3068/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Д'якова В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14032) до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (вул. Шевченка, 44, м. Чернігів, 14027) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо відмови у призначенні субсидії ОСОБА_1 для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_3 з травня 2018 року протиправними;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради призначити ОСОБА_1 субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_3 з травня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач діяв в порушення вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав позивача, та як наслідок їй відмовлено в призначенні субсидії. Вважає, що вказана відмова відповідача є неправомірною та суперечить чинному законодавству.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що позивачу відмовлено в призначенні субсидії, оскільки остання має прострочену понад два місяці заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій остання наголошує, що заборгованість, яка виникла перед ПАТ «Облтеплокомуненерго», в силу вимог п.3-1 Постанови КМУ від 06.08.2014 № 409, мала бути погашена за рахунок коштів місцевого бюджету, оскільки є різницею між соціальними нормами споживання, що затверджені даною Постановою КМУ та нормами споживання, встановленими рішеннями Чернігівської міської ради, а тому наявність такої заборгованості не може бути підставою для відмови у наданні Позивачу субсидії, оскільки порушує її конституційне право на соціальний захист і зводить нанівець всю сутність соціального захисту.

Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що до компетенції Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради не належить з'ясування питання виникнення боргу і в даній справі предметом спору не є причина виникнення заборгованості. Всі дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради виключно на підставі законодавства. Не може бути призначена житлова субсидія ОСОБА_1 при наявності заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 мешкає одна в квартирі АДРЕСА_3, є інвалідом ІІІ групи і отримує пенсію по інвалідності, яка складає 2472 грн 59 коп., тривалий час отримувала субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, яку призначав і виплачував відповідач.

Черговий строк виплати субсидії закінчився в травні 2018 року. Однак, посилаючись на наявність простроченої заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, відповідач ухвалив рішення про відмову в призначенні позивачеві субсидії на наступний період, починаючи з травня 2018 року.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Так, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875 (далі - Закон №1875).

Відповідно до ст. 1 цього Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону №1875 державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах, зокрема, регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо; забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян.

Згідно із ст. 4 Закону №1875 законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно із ст. 32 Закону №1875 плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Порядок призначення та надання житлових субсидій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначає Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (далі - Положення №848).

Відповідно до п. 3 Положення №848 призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Відповідно до п. 4 Положення №848 житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Соціальні норми житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 16 Положення №848 після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).

Згідно із п. 18 Положення №848 громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов'язані щомісяця сплачувати обов'язкову частку платежу. Сума житлової субсидії, яка не використана домогосподарством внаслідок економії, зараховується управителем, об'єднанням, виконавцем комунальної послуги на наступні розрахункові періоди протягом сезону, в якому призначено житлову субсидію, як оплата таких послуг та/або витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно із п. 22 Положення №848 за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли, окрема, громадянин має заборгованість із сплати обов'язкової частки внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об'єднанням.

Як вбачається з матеріалів справи, останню субсидію позивачці було призначено на оплату житлово-комунальних послуг, в т.ч. на загальний обсяг споживання води, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (далі - Постанова № 409), який становить 1,6 м3, у той час, як комунальне підприємство «Чернігівводоканал» здійснювало нарахування плати за споживання води за нормативами, затвердженими Чернігівською міською радою, - в обсязі 3,5 м3.

Пунктом 3-1 Постанови № 409 встановлено, що в разі затвердження органами місцевого самоврядування норм споживання житлово-комунальних послуг, що перевищують соціальні нормативи, визначені цією постановою, компенсація додаткових витрат громадянам, яким відповідно до законодавства призначено субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, у разі відсутності квартирних приладів обліку холодної та гарячої води здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

Отже, позивач здійснювала оплату комунальних послуг в межах державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування встановлених Постанова № 409, при цьому, заборгованість утворилася, саме, внаслідок не оплати витрат на житлово-комунальні послуги, нарахованих у зв'язку з перевищенням соціальних нормативів, встановлених Постановою № 409, що мають відшкодовуватись за рахунок коштів місцевого бюджету.

Таким чином, вказана заборгованість виникла не з вини позивача, а з вини Чернігівської міської ради, яка не забезпечила компенсацію додаткових витрат, пов'язаних з оплатою спожитих позивачем житлово-комунальних послуг понад соціальну норму.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Шабельник Вікторії Павлівни (АДРЕСА_1, 14032, ІПН НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (вул. Шевченка, 44, м. Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 03196191) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (вул. Шевченка, 44, м. Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 03196191) щодо відмови у призначенні субсидії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14032, ІПН НОМЕР_1) для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_3 з травня 2018 року протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради (вул. Шевченка, 44, м. Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 03196191) призначити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14032, ІПН НОМЕР_1) субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по квартирі № 17 по вул. Бєлова, 23 корп. 4, м. Чернігові з травня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Д'яков