Рішення № 77692780, 31.10.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/3097/18

РІШЕННЯ

іменем України

31 жовтня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача Берегового С.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протравними дії Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_3 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям за період з 01 березня 2018 року по 30 серпня 2018 року;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області призначити та виплатити ОСОБА_3 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям за період з 01 березня 2018 року по 30 серпня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що вона є багатодітною матір'ю та до березня 2018 року отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

Вказує, що оскільки така допомога призначається терміном на 6 місяців, позивач 21.03.2018 звернулась до відповідача із відповідною заявою про її призначення на новий період.

В подальшому, позивачу стало відомо про те, що рішенням комісії з розгляду заяв громадян з питань призначення державних соціальних допомог та субсидій малозабезпеченим сім'ям Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області №3 від 30.03.2018 ОСОБА_3 відмовлено у призначенні такої допомоги на підставі абзацу 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 №1768-III, а саме у зв'язку із тим, що у складі її сім'ї є працездатні члени, які не працюють, не служать, не навчаються за денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не прибула, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надала.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення за змістом даного адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям позивачу було відмовлено правомірно.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є багатодітною матір'ю та до березня 2018 року отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

До складу сім'ї позивача входять троє дітей: донька - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, донька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, син - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3.

21.03.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям за період з 01 березня 2018 року по 30 серпня 2018 року.

До заяви позивачем були надані всі необхідні документи, а саме: декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 21.03.2018, акт обстеження матеріально - побутових умов сім'ї, довідка №438 від 06.03.2018, складена Новоушицькою селищною радою Новоушицького району Хмельницької області, яка підтверджує те, що позивач ніде не працює та не навчається, довідка №01-34/461 від 14.03.2018, складена Новоушицьким районним центром зайнятості про те, що позивач не перебуває на обліку у вказаному центрі зайнятості.

В подальшому, на запит представника позивача, Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області листом від 25.06.2018 №1792 повідомило позивача про те, що питання про призначення ОСОБА_3 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям розглядалось на комісії з розгляду заяв громадян з питань призначення державних соціальних допомог та субсидій малозабезпеченим сім'ям Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області.

Рішенням вказаної комісії №3 від 30.03.2018 ОСОБА_3 відмовлено у призначенні такої допомоги на підставі абзацу 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 №1768-III, а саме: у зв'язку із тим, що у складі її сім'ї є працездатні члени, які не працюють, не служать, не навчаються за денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Конституції України проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям здійснюється відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 №1768-III (далі - Закон №1768-III).

Згідно з абзацом 2 статті 1 Закону №1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Приписами статті 4 вказаного Закону визначено, що для надання державної соціальної допомоги подається заява уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради.

У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону. Місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів.

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.

Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз'яснення порядку його оскарження.

Умови, за яких державна соціальна допомога не призначається, зменшується її розмір або припиняється виплата визначаються статті 7 Закону №1768-III.

Державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли:

- працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, за особами з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги);

- з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;

- у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

За наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо, зокрема, у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років).

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 №1768-III встановлено Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250 (далі - Порядок №250).

Згідно із пунктом 9 Порядку №250 рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів. У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім'ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.

Як видно з матеріалів справи, до березня 2018 року позивач була отримувачем державної соціальної допомоги, яка виплачується багатодітним малозабезпеченим сім'ям.

Факт того, що позивач станом на цей час є непрацевлаштованою та самостійно виховує трьох неповнолітніх дітей представником відповідача в судому засіданні не заперечується та об'єктивно підтверджується матеріалами справи.

21.03.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на наступний термін, до якої додала всі необхідні документи, передбачені частиною 4 Закону №1768-III.

Рішенням комісії з розгляду заяв громадян з питань призначення державних соціальних допомог та субсидій малозабезпеченим сім'ям Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області №3 від 30.03.2018 ОСОБА_3 відмовлено у призначенні такої допомоги.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" виключна компетенція щодо прийняття рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні належить місцевій державній адміністрації, у цьому випадку її структурному підрозділу - Управлінню соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області.

При цьому, комісія з розгляду заяв громадян з питань призначення державних соціальних допомог та субсидій малозабезпеченим сім'ям Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області створена за розпорядженням голови Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області та є її дорадчим органом, що підтверджується поясненнями представника позивача та матеріалами справи.

Рішення прийняте такою комісією може слугувати лише як одна із підстав для прийняття Управлінням соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні.

Разом з тим, судом встановлено, що будь-якого рішення стосовно призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям за заявою позивача від 21.03.2018 Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області не приймало.

Зважаючи на це, суд вважає, що в даному випадку Управлінням соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області було допущено протиправну бездіяльність, що полягає у неприйнятті рішення про призначення або про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям за заявою ОСОБА_3 від 21.03.2018.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права в іншій частині позовних вимог, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

"Ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини 2 статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

Частиною 4 цієї статті 245 КАС України визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач має виключну компетенцію в питаннях призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, суд дійшов висновку, що вирішення питань, порушених позивачем у позовній заяві, є дискреційними повноваженнями відповідача. Відповідно, суд не повноважний втручатися до таких повноважень.

Зважаючи на викладене вище, а також враховуючи те, що Управлінням соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області жодного рішення за завою позивача від 21.03.2018 в частині призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям прийнято не було, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язати відповідача повторно розглянути таку заяву позивача та за результатами її розгляду прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до статті 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 №1768-III.

Суд звертає увагу відповідача на те, що позивач є багатодітною матір'ю, що є однією із підстав для призначення їй Управлінням соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Враховуючи зазначене, адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 1409,60 грн. стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області щодо неприйняття рішення про призначення або про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям за заявою ОСОБА_3 від 21.03.2018.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21.03.2018 та за результатами її розгляду прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям відповідно до статті 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 №1768-III.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 листопада 2018 року

Позивач:ОСОБА_3 (Жабенці, Новоушицький район, Хмельницька область, 32610 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації (вул. Подільська, 32, Нова Ушиця, Новоушицький район, Хмельницька область, 32600 , код ЄДРПОУ - 03198468)

Головуючий суддя В.К. Блонський