Рішення № 77691501, 08.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2649/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН» (20-й км Старокиївської дороги, м. Одеса, 65025) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеський області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеський області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН» «ПІВДЕНЬ-АГРОХІМПРОЕКТ» (далі - ТОВ «ПК «КІК») з позовом (т.1 а.с.111-125) до Державної фіскальної служби України (далі - ДФСУ), Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), в якому позивач просив:

- скасувати рішення Комісії №630563/41501853 від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 13.11.2017 року, оформленої ТОВ «ПК «КІК» на суму 153985,00грн. (з ПДВ);

- зобов’язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №2 від 13.11.2017 року, оформлену ТОВ «ПК «КІК» та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, а саме 13.11.2017 року.

Позивач 27.09.2018 року подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеський області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі Комісія ГУ ДФС) №630563/41501853 від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 13.11.2017 року, оформленої ТОВ «ПК «КІК» на суму 153985,00грн. (з ПДВ); зобов’язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №2 від 13.11.2017 року, оформлену ТОВ «ПК «КІК» (т.2 а.с.50-52).

Позивач зазначив, що ним 13.11.2017 року відвантажено товар (палі 130-35-10-1) ТОВ «РД-СТРОЙ-2» на суму 153985,00грн., в тому числі 20% ПДВ - 25664,17грн., що підтверджується видатковою накладною від 13.11.2017 року, випискою по рахунку 361 ТОВ «ПК «КІК», товарно-транспортними накладними від 13.11.2017 року, рахунком фактурою від 02.11.2017 року.

У зв’язку з цим, відповідно до вимог п. 187.1. ст. 187, п. 201.1. ст. 201 ПКУ ТОВ «ПК «КІК» ним сформована та відправлена на реєстрацію податкова накладна № 2 від 13.11.2017 року на користь ТОВ «РД-СТРОЙ-2» на загальну суму отриманого авансу 153985,00грн., в тому числі 20% ПДВ - 25664,17грн.

Відповідно до квитанції від 30.11.2017 року про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, за результатом обробки документу ДФСУ, реєстрацію документу було зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 ПКУ, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі - Критерії №567).

28.03.2018 року ТОВ «ПК «КІК» на виконання пп. 201.16.2 п. 201.6 ст. 201 ПКУ направлено на адресу ДФСУ повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зазначеній податковій накладній з поясненнями та усіма необхідними документами, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній № 2 від 13.11.2017 року, що підтверджується квитанцією № 1 від 28.03.2018 року.

Проте рішенням Комісії ГУ ДФС від 04.04.2018 року №630563/41501853 відмовлено у прийнятті податкової накладної № 2 від 13.11.2017 року.

Скарга на вказане рішення залишена без задоволення Комісією з питань розгляду скарг ДФС України (рішення від 02.05.2018 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.11.2017 року між ним та ТОВ «РД-СТРОЙ-2» укладений договір поставки № 1/11-2017, предметом якого є здійснення ТОВ «ПК «КІК» поставки погодженого сторонами договору Товару (залізобетонних виробів) на користь ТОВ «РД-СТРОЙ-2» на умовах оплатності .

Позивач звернув увагу на те, що за період дії договору ТОВ «ПК «КІК» було виписано та зареєстровано ДФС України у ЄРПН на користь ТОВ «РД-СТРОЙ-2» податкову накладну № 18 від 24.11.2017 р. на таку саме суму, а в отриманої ним квитанції №1 від 30.11.2017 року про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 13.11.2017 року зазначено критерій, який взагалі відсутній у п.6 Критеріїв №567, а саме «...невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 6810». На думку ТОВ «ПК «КІК» зупинення відбулось на підставі пп.1 п.6 Критеріїв. У зв’язку з чим надані всі первинні документи. Пакет документів є вичерпним за операцію є відвантаження товару за видатковою накладною №ПК-000000001 від 13.11.2017 року.

Відповідачем не взято до уваги, що ТОВ «ПК «КІК» має статус виробничого підприємства, а отже коди товарів на «виході» за визначенням не можуть співпадати з кодами товарів на «вході». Однак, така особливість ведення господарської діяльності у жодному разі не може автоматично свідчити про будь-які порушення чинного законодавства, у т.ч. нереальність (сумнівність) операцій.

Крім того, відповідач безпідставно проігнорував відомості Таблиці даних платника податку від 28.03.2018 року, якими відповідачу була роз’яснена специфікація діяльності ТОВ «ПК «КІК» за кодами КВЕД, УКТ ЗЕД та ДК продукції та послуг. Лише з цієї підстави висновки відповідача є неповними та необ’єктивними.

В оскаржуваному Рішенні контролюючий орган в якості підстави відмови від реєстрації зазначив, що причиною відмови від реєстрації податкової накладної стало надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією Відповідача рішення про реєстрацію податкової накладної. Дана фраза є лише цитатою абз. 6 Постанови Кабінету міністрів України № 190 від 29.03.2017 року.

При цьому не зазначено що ж все таки є причиною відмови від реєстрації - надання документів, складених із порушенням законодавства або надання документів, що не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної взагалі не міститься посилань на дослідження обставин справи та доказів зібраних саме відповідачем, а саме рішення містить тільки загальний висновок процитований з ПКУ.

Представник ДФСУ ОСОБА_1 та представник ДФСУ ОСОБА_2 подали відзив на позов (т.1 а. с. 218-220, 227-228), в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виклавши норми законодавства та зазначивши, що відмовлено в реєстрації податкової накладної рішенням №630563/41501853 від 04.04.2018 року, яке винесено Комісією ГУ ДФС. У вказаному рішенні чітко зазначена підстава про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 13.11.2017 року, а саме надання документів, складених з порушенням законодавства.

У відповіді на відзив (т.2 а.с.49) представник позивача зазначив, що відзив складається виключно з цитування норм законодавства, які регламентують спірні правовідносини, та фрази, що підставою для прийняття рішення було складення документів з порушенням законодавства. Проте не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства, які конкретно порушення були допущені при їх складанні. Таким чином, доводи позивача не спростовані.

Позовна заява ТОВ «ПК «КІК» надійшла до суду 04.06.2018 року (т.1 а.с.7-22).

Ухвалою суду від 09.06.2018 року позов був залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків (т.1 а.с.101-103).

Ухвалою від 25.06.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (т.1 а.с.2-4).

Ухвалою від 06.08.2018 року притягнуто до участі у справі у якості співвідповідачів ГУ ДФС в Одеській області, Комісію ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та на підставі ч.6 ст.260 КАС України вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження (т.1а.с.239-242).

Ухвалою суду від 27.09.2018 року прийняті уточнення до позовної заяви. Ухвалою від 18.10.2018 року підготовче провадження закрито, призначене судове засідання на 07.11.2018 року (а.с.57,75).

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ТОВ «ПК «КІК» зареєстровано 04.08.2017 року. Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби, є платником ПДВ (т.1 а.с.80-99).

02.11.2017 року ТОВ «ПК «КІК» укладений договір поставки № 1/11-2017 з ТОВ «РД-СТРОЙ-2» (т.1 а.с.27-29).

Предметом договору є здійснення ТОВ «ПК «КІК» виготовлення та поставки Товару у кількості та по ціні, узгодженою Сторонами в Специфікації до Договору.

На виконання умов договору поставки, відповідно до Специфікації до договору ТОВ «ПК «КІК» 13.11.2017 року відвантажено товар (палі 130-35-10-1) ТОВ «РД-СТРОЙ-2» на суму 153985,00грн.

ТОВ «ПК «КІК» виписало податкову накладну №2 від 13.11.2017року (т.1 а.с.36), яку направив для реєстрації в ЄРПН. Згідно з квитанцією вказана податкова накладна доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України.

В квитанції зазначено «Документ прийнято. Реєстрація зупинена». Також зазначено, що виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 6810. Запропоновано надати пояснення та/або документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН\РК в ЄРПН (т.1 а.с.38).

Позивач направив повідомлення від 28.03.2018 року №52 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, згідно якого подав документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції (т.1 а.с.41).

04.04.2018 року Комісія ГУ ДФС прийняла рішення №630563/41501853, відповідно до якого позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 13.11.2017 року з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (т.1 а.с.43).

Спірні правовідносини виникли між позивачем (юридичною особою, платником податків) та відповідачами (суб’єктами владних повноважень) з приводу з питань оподаткування, зокрема, податку на додану вартість, у тому числі щодо реєстрації податкової накладної.

Спеціальним законом з питань оподаткування є ПКУ.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПКУ, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 ст. 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПКУ).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246 був затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Законом України «Про внесення змін до ПКУ щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №17-97-VІІІ внесені зміни до ПКУ та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю, зокрема, ст.201 ПКУ доповнена п.201.16 (в даній редакції діяла до 01.01.2018 року) щодо можливості зупинення реєстрації податкової накладної, порядку та підстав зупинення реєстрації податкової накладної, регламентовані дії платника податку та контролюючого органу по даному питанню, передбачений такий суб’єкт владних повноважень, як Комісія центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка розглядає письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, та наділена повноваженнями щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмови у такій реєстрації.

Пунктом п.201.16 було встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.72 ПКУ.

У відповідності до вимог п.74.2 ст.72 ПКУ (діяв до 01.01.2018 року) в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН.

Законом України «Про внесення змін до ПКУ та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року №2245-VIII, який діє з 01.01.2018 року, внесені зміни до ПКУ та, зокрема, п 74.2 ст. 74 виключений, а п.201.16 ст.201 ПКУ викладений в редакції: Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

КМУ 21.02.2018 року прийнята постанова №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджені: - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН; - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації; - Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 12 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

В п.14 наведений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі.

Згідно з п.15, п.16 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у ПН/РК. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.

Пунктами 18,19,20 Порядку визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: - реєстрацію ПН/РК в Реєстрі; відмову у реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК відповідно до п.21 Порядку є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п.13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п.22 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Пунктом 23 Порядку встановлено, що Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої ПН/РК на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК, яке реєструється в окремому Реєстрі ПН/РК, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому ст.42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої ПН/РК на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі ПН/РК, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Згідно з пунктами 1,2,3.4 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації він визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення ПН/РК в ЄРПН. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, ПКУ та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Пунктом 17 встановлено, що голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні. Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Таким чином, зазначені Комісії є окремими суб’єктами владних повноважень, оскільки тільки вони мають право приймати колегіально рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до п.27 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 2 постанови КМУ №117 від 21.02.2018 року встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПКУ та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Судом встановлено, що позивач як платник ПДВ на виконання податкових зобов’язань направив для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 2 від 13.11.2017 року, але реєстрація її була зупинена 30.11.2017 року, про що контролюючим органом в автоматичному режимі надіслана квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК коригування (т.1 а.с.38).

Позивач отримав квитанцію №1 з повідомленням, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. Позивачу запропоновано надати пояснення та / або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПК відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Рішення №630563/41501853 від 04.04.2018 року винесено Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області, тобто Комісією регіонального рівня (т.1 а.с.43).

Дослідивши оскаржуване рішення Комісії ГУ ДФС як акт індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень та надані позивачем первинні документи в підтвердження здійснення господарської операції, за якою складена податкова накладна, суд дійшов висновку, що рішення Комісії є необґрунтованим та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

В рішенні Комісії ГУ ДФС №630563/41501853 від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 13.11.2017року зазначено, що воно прийнято з підстави «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства».

Рішення Комісії не містить жодного посилання на конкретний документ, який складений з порушенням законодавства та з яким саме порушенням він складений.

Суд вважає обґрунтованим доводи позивача, що Комісія у своєму Рішенні лише зазначила одну з підстав, яка зазначена в нормативно-правовому акті як підстава для відмови у реєстрації податкової накладної, проте на наведено жодного факту та мотивів прийнятого рішення.

Позивачем надані документи (договір поставки, накладні, рахунки), які підтверджують здійснення господарської операції, які складені у відповідності до вимог законодавства.

Пунктами 21,22 Порядку роботи Комісій встановлено, що Комісія перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.

В оскаржуваному рішенні відсутні мотиви його прийняття. Відповідачами не надані документи, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. До суду також не надано жодного документу щодо процесу прийняття Комісією оскаржуваного рішення з відображенням думок та позицій її членів, висновку контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації.

У відзиві на позов представник відповідача ДФС зазначив, що підставою для прийняття рішення було надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Проте ні в оскаржуваному рішення, ні у відзиві відповідача не зазначено які документи складені з порушенням законодавства та які саме порушення при їх складанні допущені. Таким чином, доказів, які були покладені в основу прийнятого рішення не надано.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням того, що рішення Комісії є нечітким, необґрунтованим, немотивованим, та не надання відповідачем будь-яких документів, які були підставою для прийняття вказаного рішення, які б містили мотиви та обґрунтування його прийняття, суд дійшов висновку про його неправомірність.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС №630563/41501853 від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 13.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов’язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ПК «КІК» №2 від 13.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно до п.19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій: -прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); - неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Крім того, відповідно до п.20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З урахуванням викладеного, а також встановлених обставин, суд вважає, необхідним зобов’язати зареєструвати податкову накладну датою її подання-13.11.2017 року.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив щодо зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ: Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що безпідставна відмова в реєстрації податкової накладної позивача порушує його права та інтереси, а також права та інтереси його контрагента по здійсненню господарської діяльності.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з ДФСУ за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 1762,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись статтями2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН» (20-й км Старокиївської дороги, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 41501853) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеський області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646), Комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеський області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеський області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №630563/41501853 від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 13.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 13.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання для реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН» - 13.11.2017 року.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН» судові витрати у сумі 1762,00 грн..

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст.293,295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.