Рішення № 77691416, 30.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 р. Справа № 1840/2690/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 1840/2690/18

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

третя особа: Фермерське господарство "Берізка"

про визнання протиправними та скасування приписів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі – позивач, ОСОБА_4П.) звернулась з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі – відповідач, ГУ Держгеокадастру), третя особа, Фермерське господарство "Берізка", в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати приписи відповідача від 22.05.2018 №159-ДК/0057Пр/03/01/-18 та від 26.06.2018 №462-ДК/0142Пр/03/01-18 про вжиття заходів щодо усунення порушень вимог земельного законодавства.

Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує наступним. За результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельної ділянки, згідно з актом № 189-ДК/234АП/09/01/-18 від 17.05.2018, встановлено використання невідомими особами земельних ділянок державної форми власності загальною площею 28,2 га без наявності відповідних прав на їх використання. У зв’язку з цим, 22.05.2018 були складені протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, та припис про усунення порушень земельного законодавства шляхом звільнення земельної ділянки або оформлення прав на неї.

В червні 2018 року ГУ Держгеокадастру проведена перевірка з питань виконання ОСОБА_4 вимог вказаного припису, за результатами якої встановлено порушення ст. 144 Земельного кодексу України внаслідок невиконання цього припису. У зв’язку з цим, 26.06.2018 складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, позивача знову притягнуто до адміністративної відповідальності, та припис про усунення порушень земельного законодавства шляхом звільнення земельної ділянки.

На переконання позивача згадані приписи про усунення порушень земельного законодавства є протиправними, оскільки земельні ділянки загальною площею 28,2 га нею не використовувались. Ці земельні ділянки правомірно використовуються Фермерським господарством «Берізка», що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

З вищезазначених підстав, ОСОБА_4 вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 16.07.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 1840/2690/18, підготовче засідання призначено на 04.09.2018 о 12 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Так, 02.08.2018 від ГУ Держгеокадастру надійшов відзив (а.с. 31-34), у якому відповідач зазначив, що оскаржувані приписи є правомірними, оскільки перевірками дотримання вимог земельного законодавства встановлено використання ОСОБА_4 земельних ділянок державної власності загальною площею 28,2 га без наявності відповідних прав на таке використання.

У відповіді на відзив (а.с. 37-41) позивач звернула увагу на те, що їй 83 роки, вона є одинокою пенсіонеркою та фізично не має можливості використовувати згадані земельні ділянки. Також, ОСОБА_4 повідомила, що земельні ділянки фактично використовуються Фермерським господарством «Берізка» ще з 1998 року.

У підготовчому засіданні 04.09.2018, за клопотанням Управління Держгеокадастру, оголошено перерву до 12 год. 20 хв. 12.09.2018.

Ухвалою суду від 12.09.2018, занесеною до протоколу, підготовче провадження по справі № 1840/2690/18 закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 16.10.2018 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 16.10.2018, ухвалою суду, занесеною до протоколу, оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 30.10.2018 для надання додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 30.10.2018 представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники ГУ Держгеокадастру в судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та об’єктивно оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

У зв’язку з необхідністю здійснення на підставі Наказу № 189 ДК від 23.04.2018 (а.с. 92) державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, головним спеціалістом ОСОБА_2, за участю слідчого СВ Сумського РВП ГУ НП у Сумській області ОСОБА_5, 17.05.2018 проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 47 га, яка знаходиться на території Северинівського старостату Миколаївської сільської об’єднаної територіальної громади Сумського району.

Під час обстеження, відповідно до акту № 189-ДК/39/АО/10/01/-18 (а.с. 93), встановлено, що дві земельні ділянки державної форми власності загальною площею 28,2 га не сформовані, в державному земельному кадастрі не зареєстровані, хоча використовуються невідомими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розорані, засіяні сільськогосподарськими культурами).

Так, за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельної ділянки, згідно з актом № 189-ДК/234АП/09/01/-18 (а.с. 94), відповідач дійшов висновку про порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України внаслідок використання невідомими особами земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 28,2 га, за цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У зв’язку з цим, 22.05.2018 головним спеціалістом ОСОБА_2 складений протокол про адміністративне правопорушення № 189-ДК/0054П/07/01/-17 (а.с. 95), у якому зазначено, що адміністративне правопорушення, а саме: самовільне зайняття двох земельних ділянок загальною площею 28,2 га на території Северинівського старостату Миколаївської сільської об’єднаної територіальної громади Сумського району вчинене ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, одинокою пенсіонеркою, яка мешкає за адресою: Сумський район, с. Склярівка, вул. Свердлова, 3.

Також, 22.05.2018 позивачу був вручений припис № 189-ДК/0057Пр/03/01-18 (а.с. 96) про усунення порушень земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок загальною площею 28,2 га або оформлення відповідного права на них.

На підставі Наказу № 462-ДК від 23.06.2018 (а.с. 98), головним спеціалістом ОСОБА_2 26.06.2018 проведена перевірка з питань виконання ОСОБА_4 вимог зазначеного припису, за результатами якої, згідно з актом № 462-ДК/490АП/09/01/-18 (а.с. 99), встановлено порушення вимог ст. 144 Земельного кодексу України внаслідок не виконання згаданого припису. У зв’язку з цим, 26.06.2018 ОСОБА_4 надісланий Припис про усунення порушень земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки № 462-ДК/0142Пр/03/01/-18 (а.с. 49) та протокол про адміністративне правопорушення № 462-ДК/0137П/07/01/-18 (а.с. 47).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з доводами ГУ Держкомзему щодо правомірності оскаржуваних приписів, з огляду на таке.

На виконання ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначаються Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, є самовільним зайняттям земельної ділянки.

На виконання ст. 9 вказаного Закону, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, здійснюється, окрім іншого, шляхом проведення перевірок.

Права державних інспекторів державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель під час здійснення заходів контролю, визначені статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». До таких прав, зокрема належать: безперешкодне обстеження земельних ділянок, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевірка документів щодо використання та охорони земель; надання обов'язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан; складання актів перевірок чи протоколів про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення, доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення та ін.

У разі виявлення порушення земельного законодавства, в тому числі і самовільного зайняття земельної ділянки, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк (стаття 144 ЗК України).

Зі змісту вказаних норм, суд робить висновок, що державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, під час здійснення заходів контролю, має право здійснювати обстеження земельних ділянок, проводити перевірки дотримання вимог земельного законодавства та, у разі виявлення порушень – встановлювати особу порушника, надавати їй приписи про усунення порушень, складати відносно неї протоколи про адміністративне правопорушення, а також розглядати справи про такі порушення. При цьому, приписи про усунення виявлених порушень мають надаватись лише тим особам, які безпосередньо вчинили порушення вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що оскаржувані приписи інспектора державного контролю № 159-ДК/0057Пр/03/01/-18 від 22.05.2018 та № 462-ДК/0142Пр/03/01-18 від 26.06.2018 (а.с. 9-12) видані ОСОБА_4, як порушнику вимог земельного законодавства, який самовільно використовував земельні ділянки на території Северинівського старостату Миколаївської об’єднаної територіальної громади Сумського району загальною площею 28,2 га. Втім, будь-яких доказів на підтвердження того, що саме позивач вчинила вказане порушення, матеріали справи не містять.

Натомість, зі змісту акту обстеження земельної ділянки від 17.05.2018 (а.с. 93) та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.05.2018 (а.с. 94) убачається, що в порушення вимог земельного законодавства, згадані земельні ділянки використовуються невідомими особами. В той же час, в протоколі про адміністративне правопорушення № 189-ДК/0054П/07/01/-17 від 22.05.2018 (а.с. 95), у розділі «Відомості про особу, яка вчинила порушення», вказаний позивач – ОСОБА_4, яка була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить її підпис. При цьому, будь-яких посилань на те, яким чином встановлювалась особа порушника, зазначений протокол не містить.

Доводи відповідача про те, що особу порушника з’ясовано на підставі інформації, наданої Миколаївською сільською радою Сумського району, суд не приймає до уваги через те, що така інформація під час розгляду справи відповідачем не надана, посилання на неї в оскаржуваних рішеннях (приписах) відсутнє.

Також, на переконання суду, не можуть бути прийняті до уваги і твердження ГУ Держгеокадастру про визнання позивачем факту самовільного використання земельних ділянок з посиланням на підписання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 95) та сплату штрафу за його вчинення (а.с. 97), оскільки ці обставини не можуть достеменно свідчити про вчинення порушення саме ОСОБА_4 Тим більше, що під час розгляду справи представник позивача вказував на помилкове підписання згаданого протоколу та сплату штрафу, а за змістом довідок Виконкому Миколаївської сільської ради Сумського району (а.с. 117-118) та інших документів (а.с. 58, 114-116, 119-124), земельні ділянки ймовірно використовуються Фермерським господарством «Берізка».

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що факт вчинення ОСОБА_4 порушення земельного законодавства, а саме: самовільного використання земельних ділянок загальною площею 28,2 га, є не доведеним, що свідчить про невідповідність оскаржуваних приписів критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У даній справі, за подання позовної заяви ОСОБА_4 сплатила судовий звір у розмірі 704, 80 грн., що підтверджується квитанцією від 13.07.2018 (а.с. 4). Тобто, вказана сума судового збору, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодекау адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа: Фермерське господарство "Берізка" про визнання протиправними та скасування приписів – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати приписи Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 22.05.2018 №159-ДК/0057Пр/03/01/-18 та від 26.06.2018 №462-ДК/0142Пр/03/01-18, видані громадянці ОСОБА_4 про вжиття заходів щодо усунення порушень вимог земельного законодавства.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_4 (42301, Сумська область, Сумський район, с. Склярівка, вул. Свердлова, 3, ідент. номер НОМЕР_1) витрати на оплату судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення суду складено 08.11.2018.

Суддя С.В. Воловик