Ухвала суду № 77690614, 06.11.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/2618/17

Провадження №11/772/15/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Дедик В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Дедик В.П.

суддів: Нешик Р.І., Спринчука В.В.

за участю прокурора: Кузьміна С.В.

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3

засудженого: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4, прокурора Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.06.2018 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, одруженого, працюючого вчителем Козятинської школи-гімназії,

визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ст. 198 КК України, та призначено покарання строком на 1 рік обмеження волі.

На підставі ч.5 ст.74 КК України, п. 3 ч.1 ст.49 КК України звільнено ОСОБА_4 від призначеного судом покарання за ст. 198 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185КК України, та призначено покарання строком на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній станом на 20.06.2017р., зараховано ОСОБА_7 у строк відбуття покарання строк попереднього ув’язнення в період з 05.02.2011р. по 01.03.2013р. до набрання чинності Закону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», а саме до 20.06.2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі і вирішено вважати ОСОБА_7 таким, що відбув покарання.

Вирішено питання з речовими доказами та процесуальними витратами.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду, 03 лютого 2011 року біля 22 години в с.Сигнал Козятинського району Вінницької області ОСОБА_7, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до будинку, належного ОСОБА_8, який знаходиться по вул.Одеській, 28 в с. Сигнал Козятинського району Вінницької області. Щоб проникнути до зазначеного будинку, ОСОБА_7 попередньо заклеїв липкою стрічкою вікно, що поряд з дверима із зворотного боку будинку, вибив у ньому скло, після чого через утворений отвір засунув руку всередину, відчинив двері та проник всередину будинку. Перебуваючи у будинку ОСОБА_8, ОСОБА_7 таємно викрав належне останньому майно, а саме: газовий котел марки «Valiant», вартістю згідно висновку експертизи № 596 від 27.04.2011 3 325 (три тисячі триста двадцять п'ять) гривень; комп'ютер, що складався з монітора марки «Самсунг» «Synс Master» 753 БРХ, вартістю згідно висновку експертизи № 595 від 27.04.2011 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень, та системного блоку, вартість комплектуючих частин якого згідно висновку експертизи №597 від 28.04.2011 становить 557 (п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 95 копійок, корпусу системного блоку згідно довідки вартості 200 гривень, автомагнітолу марки «Kenwoоd», вартістю згідно висновку експертизи № 598 від 28.04.2011 1478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) гривень 40 копійок; два динаміки марки «Ріоneer», вартістю згідно висновку експертизи № 598 від 28.04.2011 374 (триста сімдесят чотири) гривні; два набори торцевих ключів в пластмасових футлярах марки «Force professional tools» та «Sigma», загальною вартістю згідно висновку експертизи № 597 від 28.04.2011 1478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) гривень 40 копійок. Майно, викрадене з будинку ОСОБА_8, ОСОБА_7 за допомогою санчат перевіз до автомийки, належної ОСОБА_4, а в подальшому збув, а одержані від збуту краденого майна гроші використав на власні потреби. Незаконними діями ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 4362 (чотири тисячі триста шістдесят дві) гривні 80 копійок.

ОСОБА_4 в період 03-04 лютого 2011 року в с.Сигнал Козятинського району Вінницької області, коли ОСОБА_7 запропонував йому купити у нього комп’ютер, що складався з монітора марки «Самсунг» «Synс Master» 753 БРХ та системного блоку, автомагнітолу марки «Kenwoоd» та два динаміки марки «Ріоneer», які він 03.02.2011 викрав із будинку ОСОБА_8, розташованого у с.Сигнал Козятинського району Вінницької області, по вул.Одеській, 28, достовірно знаючи, що дані речі належать ОСОБА_8 і є краденими, купив їх у ОСОБА_7

В подальшому ОСОБА_4, щоб не бути викритим у незаконному придбанні майна, здобутого злочинним шляхом, 04.02.2011 викинув корпус від системного блоку комп’ютера, який через його індивідуальні ознаки міг бути легко впізнаним ОСОБА_8 чи іншими особами, які бували у нього вдома, на смітник по вул.Винниченка у м.Козятині, а решту майна заховав у гаражі та кролячих клітках за місцем свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_9, де незаконно його зберігав.

Захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 в своїй апеляції просить скасувати вирок та постановити новий вирок за яким обвинуваченого за ст. 198 КК України ОСОБА_4 виправдати, оскільки судом не спростовані доводи захисту про те, що ОСОБА_4 не знав і не міг знати про те, що він придбав у ОСОБА_7 крадені речі, про що також дав покази засуджений ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_9, який повідомив, що домовлявся про купівлю котла лише з ОСОБА_7, аОСОБА_4 лише привіз котла на своїй машині.

Прокурор в апеляції просить змінити вирок щодо ОСОБА_4 у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 198 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015р. у строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати 1 день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі та звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання, призначеного за даним вироком, у зв’язку з фактичним відбуттям строку призначеного основного покарання.

В апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 ставиться питання про скасування вироку щодо засудженого ОСОБА_4 за ст. 198 КК України та закриття справи, так як зазначені судом обставини у вироку не доводять, що ОСОБА_2 достовірно знав про те, що речі здобуті у незаконний спосіб, а є лише припущенням, а свідчення засудженого ОСОБА_7 та самого потерпілого ОСОБА_8 доводять про це, також є нескасована постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.05.2011р. за ст. 198 КК України відносно ОСОБА_4, що виключає засудження.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу, а також заперечив проти апеляційних скарг в інтересах засудженого ОСОБА_4, оскільки вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_4, які підтримали апеляції в інтересах засудженого та просять про скасування вироку і закриття провадження, оскільки вина засудженого не доведена зібраними доказами, а також є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ст. 198 КК України, яка виключає його відповідальність за даною статтею, захисник ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення апеляцій в інтересах ОСОБА_4 так як його підзахисний ОСОБА_7 не вказував, що повідомляв ОСОБА_4 про те, що він викрав зазначені речі, які придбав ОСОБА_4, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи та доводами апеляцій, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій.

В апеляції захисник ОСОБА_2 зазначила про істотні порушення норм КПК, які полягають в тому, що в матеріалах кримінальної справи є постанова слідчого від 12.05.11 року, якою в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ст. 198 КК України відмовлено, а згідно з п. 11 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 року), кримінальна справа не може бути порушена, а порушена підлягає закриттю, якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є нескасована постанова слідчого.

Колегією суддів було досліджено вказану постанову в томі 4 на а.с. 274- 275, текст якої спростовує доводи, зазначені в апеляції.

Зокрема в даній постанові зазначено, що під час досудового слідства було встановлено, що неповнолітні ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 саме на пропозицію ОСОБА_4 вчиняли крадіжки скутерів, безпосередньо перед скоєнням якої повідомляли його про це. Викрадене майно ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 передавали ОСОБА_4, за що останній платив їм гроші. Враховуючи даний факт, в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ст. 198 КК України.

Тобто кримінальна справа щодо ОСОБА_4 за злочин, передбачений ст. 198 КК України, за який він визнаний винним даним вироком, не закривалась та не відмовлялось у порушенні кримінальної справи.

Щодо доводів про недоведеність висновку суду про те, що ОСОБА_4 при придбанні у ОСОБА_7 речей, зазначених у вироку, знав про те, що вони одержані злочинним шляхом, то це спростовується доказами, наведеними у вироку суду, а також надано критичну оцінку показам ОСОБА_4 щодо того, що він не знав про те, що він купляв крадені речі у ОСОБА_7, а також про те, що за його вказівкою дружина заховала частину придбаних речей у ОСОБА_7

В ході апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_4 пояснював, що ОСОБА_7 просив його відвезти в місто Житомир для продажі котла, у ОСОБА_7 він побачив також монітор і системний блок та вирішив придбати їх у ОСОБА_7, який також хотів їх продати і передав їх ОСОБА_4, кошти за ці речі пішли в рахунок оплати поїздки до міста Житомира.

Проте ці покази суперечать протоколу очної ставки від 11.02.11 року між свідком ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 186-187), які наведені у вироку та які підтвердив свідок при допиті в суді, де ОСОБА_9 повідомив, що від покупки системного блоку і монітору він відмовився, тобто ОСОБА_4 не відразу придбав ОСОБА_7 крадені речі, а лише після того як їх відмовився купити ОСОБА_9.

Також ОСОБА_4 не зміг пояснити чому він повірив, що ці речі належали саме ОСОБА_7 і він їх продає, бо потрібні кошти на лікування матері, при цьому залишив будинок матері без газового котла.

Пояснення ОСОБА_4 про те, що саме його дружина заховала окремі речі в клітках для кролів, після його дзвінка до неї, в той час як він був затриманий, також спростовуються матеріалами кримінальної справи.

Зокрема в т. 1 на а.с. 56 є протокол затримання ОСОБА_4 від 05.02.11 року о 21 год. 30 хвилин, а огляд місця події, зокрема клітки для кролів, де були вилучені зазначені в протоколі викрадені речі, був складений 04.01.11 року о 22 год. 50 хвилин, тобто до затримання ОСОБА_4

Колегія суддів також критично оцінює покази ОСОБА_4, що він, будучи затриманим, мав можливість передзвонити дружині та у присутності працівників міліції повідомити їй які речі необхідно було заховати.

Крім того, допитані свідки ОСОБА_13 також вказували, що бачили ОСОБА_4 на наступний день після вчинення крадіжки, як він викидав корпус системного блоку, що суперечить показам ОСОБА_4, що він був затриманий 04.02.2011 року.

Щодо показів ОСОБА_7 про те, що він не повідомляв про те, що речі, які він продавав, є краденими, то судом вірно не взято їх до уваги, оскільки ОСОБА_7 повідомляв під час слідства, що ОСОБА_4 не тільки знав про крадіжку даних речей, але й допомагав в їх крадіжці.

Хоча апеляція прокурора не була підтримана в ході апеляційного розгляду, колегії суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прокурор в апеляції зазначив, що засуджений ОСОБА_4 не дав згоди на звільнення від покарання, а тому суд невірно застосував ст.69 КК України.

Проте, оскільки ОСОБА_4 дійсно не погоджувався в процесі судових засідань на закриття кримінальної справи, хоча закінчились строки притягнення до кримінальної відповідальності, суд розглянув дану кримінальну справу в повному обсязі, визнав винним ОСОБА_4 та призначив покарання від якого звільнив на підставі ст. 49 КК України, так як закінчились строки.

В такому разі мала бути застосована ст. 49 КК України, незалежно від того чи була б застосована ч. 5 ст. 72 КК України.

За наведених обставин, вирок суду і в частині звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання є законним та не підлягає зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960р.)

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21.06.2018 року щодо ОСОБА_4 – без змін.

Ухваламоже бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Судуна протязі 3 місяців.

Судді:

В.П. ОСОБА_14 ОСОБА_15 Спринчук

Згіндо з оригіналом:

Суддя: