Рішення № 77690334, 07.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/3983/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Сакалоша В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області про зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області (далі - відповідач) з вимогами:

- зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами "е"-"ж" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", про що прийняти відповідне рішення, період роботи з 01.09.1980 по 09.08.2018 - викладач відділу музично-теоретичних дисциплін Дрогобицької дитячої музичної школи № 2 (п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення");

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до трудової книжки стаж ОСОБА_1 на сьогодні складає понад тридцять років на посадах передбачених пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і до моменту призначення пенсії по віку жодних виплат не отримувала. Відтак, вважає, що має законне право на призначення і виплату грошової допомоги згідно із п. 7-І розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 04.09.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 17.09.2018 (вх. № 29211), у якому зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивач працювала викладачем в Дрогобицькій музичній школі № 2 відділу культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради. Зазначена навчальна установа віднесена до позашкільних навчальних закладів. Посада викладача позашкільного навчального закладу не передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, отже не дає права за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім цього, зазначає, що Дрогобицька музична школа № 2 відділу культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради належить до Міністерства культури і мистецтв України, відтак, зазначений заклад не відноситься до закладів і установ освіти, тому підстав для виплати грошової допомоги відповідно до п. 7-І розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області із заявою про виплату грошової допомоги.

Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області листом від 17.08.2018 № 3767/02.04-09 повідомило, що період роботи позивачки на посаді викладача у Дрогобицькій музичній школі №2, яка віднесена до позашкільного начального закладу відділу культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради, не дає права на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-І розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «е» ст. ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вважаючи відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивачка звернулася з позовом до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах, державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у в розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. (Розділ XV доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011).

Постановою КМУ від 23.11.2011 № 1191 затверджено порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.

Відповідно до п. 2 вказаного порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Відповідно до п. 5 вказаного порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до п. 6 вказаного порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.

Відповідно до п. 7 вказаного порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Згідно з п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, незалежно від віку після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року не менше 26 років 6 місяців.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України "Про освіту" структура освіти включає в себе, зокрема, позашкільну освіту, яка є частиною структури освіти і спрямовується на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про позашкільну освіту" структуру позашкільної освіти становлять: позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час, до числа яких належать: загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Відповідно до ч.4 ст. 21 цього Закону педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" встановлено, що в позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідувачі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працювала з 01.09.1980 по 09.08.2018 викладачем відділу музично-теоретичних дисциплін Дрогобицької дитячої музичної школи № 2.

При цьому, даною постановою посада викладача не була передбачена.

Однак постановою Кабінет Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджено переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників до яких віднесено, зокрема, посади викладача позашкільного навчального закладу.

Відповідно до листа Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 № 01-3/133-02-2 порядок призначення пенсії за вислугою років, передбачений Постановою Кабінет Міністрів України від 04.11.1993 № 909, поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до неї.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433 (зі змінами) "Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад" затверджено перелік типів позашкільних навчальних закладів до яких віднесено музичні школи.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що період роботи позивача з з 01.09.1980 по 09.08.2018 викладачем відділу музично-теоретичних дисциплін Дрогобицької дитячої музичної школи № 2 слід зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відтак, у позивача наявний педагогічний стаж, його посада відноситься до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком не отримував будь-яку пенсію, а тому ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фону України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами "е"-"ж" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.09.1980 по 09.08.2018 - викладач відділу музично-теоретичних дисциплін Дрогобицької дитячої музичної школи № 2.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судовий збір в розмірі 1409 грн 60 коп. присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 82111) ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Сакалош