Рішення № 77689911, 23.10.2018, Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

"23" жовтня 2018 р. 145/939/18

2/145/619/2018

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Мазурчака А. Г. ,

за участі секретаря Мигдальської Н.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради, СВК "Колос" про визнання права на земельну частку (пай), третя особа Головне управління Держгеокадастру,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що з 14.02.1998 року по 30.10.2011 року він працював в колгоспі «Ленінський прапор», який реформовано в КСП «Колос», правонаступником якого є СВК «Колос» с. Шендерів Тиврівського району Вінницької області та був його членом.

25.12.1995 року КСП «Колос» Тиврівського району Вінницької області отримало Державний акт на право колективної власності на землю.

До списку громадян - членів КСП він внесений не був, оскільки був прийнятий в члени КСП «Колос» після проведення розпаювання.

13 липня 2001 року ОСОБА_5 сільська рада прийняла рішення та затвердила додатковий список громадян, членів колишнього КСП «Колос», що мають право на отримання земельної ділянки частки (паю) із земель резервного фонду в якому він знаходиться під №2.

Після звільнення з СВК «Колос» 28.01.2008 року ОСОБА_1 не займався оформленням права на земельну частку (пай) з різних причин, вважаючи що він є у додаткових списках до Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Колос» і тому має право на отримання сертифікату на право на земельну ділянку (пай).

В 2017 році йому стало відомо, що на території ОСОБА_5 сільської ради наявні значні площі земель сільськогосподарського призначення із земель запасу і земель резервного фонду, які є вільними і можуть передаватися особам, які мали право на їх отримання, але в перші роки розпаювання не змогли його реалізувати з різних причин. Знаючи, що його включено до додаткового списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) по КСП «Колос» позивач звернувся до ОСОБА_5 сільської ради щодо виділення йому земельного паю, проте йому було відмовлено.

Просить визнати за ним право на земельну ділянку (пай) площею 3,60 умовних кадастрових гектарів на території ОСОБА_5 сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просять їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 пояснив, що з метою оформлення права на земельну частку (пай) він поїхав з агрономом Гутником в РДА, якому також прийнято рішення про надання земельного паю із наявними у них документами, але начальник земельного відділу ОСОБА_6 їм відмовив, сказав, що землі вже розпайовані, а голова РДА Томчук порадив звернутись до суду.

Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради ОСОБА_3 позов визнала, пояснила, що земля резервного фонду в 2014 році була передана ДЗК в оренду фізичній особі ОСОБА_7 на 25 років без погоджнення із сільською радою, а позивач прийнятий в СВК "Колос" і рішенням зборів засновників СВК "Колос" йому надано земельну частку (пай), яке затверджене на сесії сільської ради.

Представник відповідача СВК "Колос" ОСОБА_4 позовні вимоги визнав, пояснив, що в 1995 році КСП було отримано державний акт на право колективного користування, до даного державного акту увійшла земля колективної власності і 105 га земель резервного фонду, а сільській раді відійшли землі запасу резервного фонду - 10% від орної землі для пропущених і новоприйнятих членів КСП. ОСОБА_1 був прийнятий в члени КСП в 1998 році. Вони в 2001 році зборами СВК "Колос", яке є правонаступником КСП "Колос" прийняли рішення про видачу йому земельної ділянки і передали його в сільську раду для затвердження сесією, сесія затвердила дане рішення і повинні були передати його в РДА для видачі відповідного розпорядження.

Представник третьої особи ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, подав суду відзив, в якому заперечує в задоволенні позову, оскільки відповідно до чинного законодавства право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до Державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта. Позивач був включений до списку членів КСП після видачі державного акту, тому слід відмовити зв задоволенні позову.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» №720 від 08.08.1995 р. право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно з пп. 1, 2, 3, 5 ст. 25 Земельного кодексу України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Судом встановлено, що з 14.02.1998 року по 30.10.2011 року ОСОБА_1 працював в колгоспі «Ленінський прапор», який реформовано в КСП «Колос», правонаступником якого є СВК «Колос» с. Шендерів Тиврівського району Вінницької області та був його членом, що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с. 6), довідкою виданою головою правління СВК «Колос» 26.06.2017 року за № 37 (а.с. 13) та протоколом №2 засідання правління колективного с/г підприємства «Колос» від 14.02.1998 року (а.с. 9-11).

25.12.1995 року КСП «Колос» Тиврівського району Вінницької області отримало Державний акт на право колективної власності на землю.

До списку громадян - членів КСП позивач внесений не був, оскільки був прийнятий в члени КСП «Колос» після проведення розпаювання.

13 липня 2001 року ОСОБА_5 сільська рада прийняла рішення та затвердила додатковий список громадян, членів колишнього КСП «Колос», що мають право на отримання земельної ділянки частки (паю) із земель резервного фонду в якому позивач знаходиться під №2,

12.03.2004 р. рішенням 10 сесії 4 скликання ОСОБА_5 сільської ради № 62 вирішено виділити із земель резервного фонду сільської ради земельні частки (паї) громадянам, які були пропущені в списках та новоприбувшим в кількості 42,3 га згідно списку,

12.03.2004 рішенням 10 сесії 4 скликання ОСОБА_5 сільської ради № 63 затверджено технічну документацію щодо передачі у власність СВК "Колос" 42,3 га сільськогосподарських угідь за рахунок резервного фонду та просять Тиврівську РДА видати сертифікати на право на земельну частку (пай) громадянам згідно додаткових списків.

Однак при розпаюванні землі сертифікат на право на земельну частку (пай) позивачу видано не було.

Відповідно до п.п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання за ним права на земельну частку (пай).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, ст. 25 Земельного кодексу України, п.п.2, 3, 4, 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року N 720/95 , ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»,

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну ділянку (пай) площею 3,60 умовних кадастрових гектарів на території ОСОБА_5 сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд з дня виготовлення повного тексту рішення, тобто з 02.11.2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мазурчак А. Г.