
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2018 року № 810/2742/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 (Позивач - 1) та ОСОБА_2 (Позивач-2) з позовом до Пенсійного фонду України, в якому просять:
- визнати протиправними дії Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_2, ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії у розмірах, встановлених статтями 50,54 Закону України від 28.02.1991 року №796-VII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити ОСОБА_2, ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії у розмірах встановлених статтями 50,54 Закону України від 28.02.1991 року №796-VII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2017 року по 30 червня 2018 року з урахуванням виплачених пенсій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачами зазначено, що вони мають статус ліквідаторів Чорнобильської катастрофи та їм встановлена інвалідність другої групи, у зв`язку із чим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на перерахунок та виплату державної і додаткової пенсії у розмірах, встановлених статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Проте, Ірпінським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області було протиправно відмовлено позивачам у здійсненні перерахунку, призначених їм пенсій. При цьому, вважаючи Пенсійний фонд України розпорядником пенсійних коштів, позивачі звертаються з цим адміністративним позовом саме до такого відповідача.
Відповідач з позовом не погодився, надав до суду письмовий відзив, у якому стверджував, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки позивачі не звертались до Пенсійного фонду України з приводу перерахунку ти виплати державної та додаткової пенсій, у розмірах, встановлених статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Наголосив на тому, що позивач-1 та позивач-2 перебувають на обліку в Ірпінському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, а відтак перерахунки та виплати пенсій позивачам здійснюється саме ним.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 (суддя Лиска І.Г.) вказаний позов залишено без руху у зв`язку із його невідповідністю вимогам статей 160, 161 КАС України.
Ухвалою суду від 25.06.2018 у зв'язку з тим, що позивачами не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 05.06.2018, позовну заяву було повернуто позивачам.
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивачі подали апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2018 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Надалі у зв'язку із перебуванням судді Лиски І.Г. у щорічній відпустці, згідно із підпунктами 2.3.3, 2.3.49, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл адміністративної справи №810/2742/18.
За результатом повторного автоматичного розподілу відповідно до положень частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, дану справу передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.
Ухвалою суду від 05.06.2018 (суддя Лисенко В.І.) відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.
У судове засідання, призначене на 25.09.2018, сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце не з`явились. Разом з цим, у матеріалах справи наявні клопотання сторін про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи зазначене, суд, керуючись приписами статті 194 КАС України, перейшов у письмове провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є пенсіонерами та знаходяться на обліку в Ірпінському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, що підтверджується довідками від 22.05.2018 №207/У-03 (а.с. 17-18).
Позивач -1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії -1, що встановлюється із посвідчення серії НОМЕР_2 та вкладкою до нього (а.с. 16)
Позивач -2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії -1, що встановлюється із посвідчення серії НОМЕР_1 та вкладкою до нього (а.с. 15).
На підставі наведеного, позивачі неодноразово звертались до Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із зверненнями, у яких просили здійснити перерахунок пенсій, призначених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, виходячи із розмірів, встановлених статтями 50,54 Закону України від 28.02.1991 року №796-VII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно останньої відповіді, оформленої листом від 22.05.2018 №207/У-03, Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повідомило позивачів, що розмір їх пенсії, починаючи із 23.07.2011 розраховується та виплачується відповідно до чинного законодавства України (а.с. 14).
Не погоджуючись зі змістом вказаного листа, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що підставою для звернення позивачів до суду є лист Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 22.05.2018 №207/У-03, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку, призначених їм пенсій, виходячи із розмірів, встановлених статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При цьому, звертаючись до Київського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, позивачі заявлять позовні вимоги до Пенсійного фонду України та просять визнати протиправними дії Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії, а також, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії.
Статтями 10,81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що пенсійне забезпечення, а саме - призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати, здійснюється органами Пенсійного фонду України.
У відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Приписами пункту сьомого зазначеного Положення врегульовано, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Так, згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правлінням Пенсійного фонду України від 22.12.201 №28-2, управління фонду є самостійними юридичними особами публічного права.
Відповідно до пп.7 п.4 цього Положення, управління фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління здійснюють призначення (перерахунок), виплату та поновлення виплати пенсій.
Отже, буквальний зміст наведених норм права свідчить про те, що всі дії, спрямовані на призначення пенсій, та всі подальші зміни призначених пенсій, законодавством України віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України, а саме - територіальних управлінь. Саме через це, позивачі звернулись до Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, тобто, до територіального управління, в якому вони перебувають на обліку як пенсіонери.
У свою чергу, Пенсійний фонд України, як центральний орган виконавчої влади, не наділений повноваженнями щодо призначення та перерахунку пенсії, а тому не розглядав, та не міг розглядати питання щодо перерахунку, призначених позивачам пенсій.
У цьому контексті, суд зазначає, що приписами пункту першого частини першої статті 19 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Однак, відповідачем не приймалось будь-яких рішень щодо позивачів, не вчинялось жодних дій щодо них, та не допускалось бездіяльності, а відтак, між сторонами спору не виникало публічно-правових відносин, які могли б стати предметом спору, що вказує на те, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
Водночас, частиною третьою статті 48 КАС України, передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Дослідивши обставини обізнаності позивачів щодо наявності підстав для залучення співвідповідача або заміну неналежного відповідача, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ухвалою суду в даній адміністративній справі від 05.06.2018 даний адміністративний позов було залишено без руху. Зазначена ухвала обґрунтована зокрема тим, що відмова у перерахунку, отримана позивачами від Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, однак сам адміністративний позов адресовано до Пенсійного фонду України.
При цьому усуваючи недоліки, перелічені в ухвалі КОАС від 05.06.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наполягали на тому, що належним відповідачем за даним адміністративним позовом є Пенсійний фонд України, у зв`язку із чим, суд розглядає цю адміністративну справу за таких учасників судового процесу.
До того ж, судом встановлено, що позивач-2 оскаржував дії Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсії у розмірах встановлених статтями 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до Ірпінського міського суду Київської області.
Так, за результатами судового розгляду, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 367/3273/17, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову.
Отже, враховуючи переконання позивачів щодо порушення саме Пенсійним фондом України їх прав, яке полягає у відмові здійснення перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії, у той час, як відповідач не є суб`єктом вирішення питань про призначення та перерахунок пенсій, а отже, не відмовляв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у перерахунку призначених їм пенсій, суд не убачає існування протиправних дій відповідача стосовно позивачів.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, чим довів правову необґрунтованість адміністративного позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а відтак адміністративний позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Судове рішення № 77689890, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 05.11.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/2742/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: