Рішення № 77689693, 08.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2018 року (о 17 год. 00 хв.) Справа № 804/2944/18 ЗП/0840/170/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (49008, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) про визнання дій розпорядника протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла справа №804/2944/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» про визнання дій розпорядника протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 скасовано, справу направлено для розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду за встановленою підсудністю.

Ухвалою судді від 13.08.2018 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 06.09.2018 позивач усунув недоліки позовної заяви шляхом надання уточненого адміністративного позову, в якому позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Відокремленого підрозділу «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», у надані публічної інформації на запит позивача;

зобов'язати Відокремлений підрозділ «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» надати позивачу повну інформацію на зазначений запит, а саме:

на якій підставі станом на 01.01.2018 здійснює свою діяльність ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (з зазначення документу, на підставі якого було затверджено Положення, органу, який затвердив це Положення, та дати прийняття редакції, чинної станом на 01.01.2018);

чи встановлені станом на 01.01.2018 належні фільтри на трубах в 7, 8 та 10 енергоблоках ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»;

відомості про здійснювані викиди станом на 01.01.2018 з боку ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»;

відомості про відповідність діючому станом на 01.01.2018 екологічному законодавству та діючому дозволу на викиди здійснюваних викидів станом на 01.01.2018 з боку ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

Ухвалою суду від 10.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 17.10.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що 03.01.2018 позивач, у порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» звернувся із запитом на отримання публічної інформації до Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Листом від 10.01.2018 вих. № 23-15/15/0/49-18 останній повідомив позивача про направлення зазначеного запиту належним розпорядникам інформації. У відповідь на запит позивача на отримання публічної інформації відповідачем відмовлено в отриманні запитуваній інформації. Позивач вважає таку відмову у доступі до публічної інформації необґрунтованою, протиправною та такою, що порушує принцип відкритого доступу до публічної інформації, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.

28.09.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 30689), в якому вказує, що висновки позивача про порушення його права на доступ до публічної інформації не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки листом від 18.01.2018 № 113/2900 відповідачем надана відповідь на усі запитувані питання запиту № 1/ДОК-ДТЕС/ВКД-2018 від 03.01.2018 на отримання публічної інформації позивача, про які йшлося у листі Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 23-14/0/49-18 від 10.01.2018. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

12.10.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 32399), в якому позивач вважає позицію відповідача, наведену у відзиві на позов хибною та наголошує про порушення відповідачем його права на доступ до публічної інформації.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

03.01.2018, позивачем відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» до Дніпропетровської обласної державної адміністрації надіслано запит № 1/ДОК-ДТЕС/ВКД-2018 на отримання публічної інформації, а саме:

на якій підставі станом на 01.01.2018 здійснює свою діяльність ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»;

чи встановлені станом на 01.01.2018 належні фільтри на трубах в 7, 8 та 10 енергоблоках ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»;

відомості про здійснювані викиди станом на 01.01.2018 року з боку ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»;

відомості про відповідність діючому станом на 01.01.2018 екологічному законодавству та діючому дозволу на викиди здійснюваних викидів станом на 01.01.2018 з боку ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (а.с.14).

Зазначений запит Дніпропетровською обласною державною адміністрацією скеровано за належністю до АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» листом № 23-14/0/49-18 від 10.01.2018, яким встановлено надати відповідь на пункти 1, 2, 3 запиту. Пункт 4 запиту адресовано до Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області.

Листом від 10.01.2018 № 23-15/0/49-18, Дніпропетровська обласна державна адміністрація повідомила позивача про те, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на отримання публічної інформації направлено належним розпорядникам - ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» та Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області. Додатково зазначено, про результати розгляду позивача буде повідомлено вказаними вище органами у передбачений цим Законом строк (а.с.15).

Листом ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 18.01.2018 № 113/2900, Дніпропетровській обласній державній адміністрації та позивачу надано відповідь на Лист від 10.01.2018 вих. № 23-14/0/49-18 щодо направлення до розгляду за належністю запиту на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 03.01.2018 № 1/ДОК-ДТЕС/ВКД-2018 в частині пунктів 1-3 зазначеного запиту.

Зазначеним листом ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» надано відповідь за змістом якої, інформація, яка запитується ОСОБА_1 у п. 2-3 його запиту не відноситься до інформації в розумінні ч. 2 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яку суб'єкти господарювання зобов'язані надавати за запитами. Запитувана інформація має обмежений доступ і правовий режим конфіденційної інформації, яка пов'язана із виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою господарською діяльність підприємства. Склад та обсяг відомостей, що становлять конфіденційну інформацію визначаються положенням ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» «Про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію», в якому також зазначена запитувана інформація. З посиланням на ст. 21 Закону України «Про інформацію» зазначає, що чинне законодавство України не дозволяє прийняти позитивне рішення щодо задоволення вимог про надання інформації, перелічених у п. 2-3 запиту заявника. Додатково зазначено, що ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» здійснює свою діяльність відповідно до Положення ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», затвердженого у порядку, встановленому чинним законодавством України (а.с.16).

Позивач вважає, що у своїй відповіді на запит відповідач надав лише частково інформацію на перше питання (тобто частково відмовив у наданні запитуваної інформації), за питання 2-3 зазначені у запиті відповідач повністю відмовив у наданні позивачу запитуваною інформації, а на 4 питання не надав жодної інформації, у зв'язку із чим позивач вважає неправомірною відмову відповідача у наданні запитуваної інформації та такою, що порушує право позивача на доступ до публічної інформації, гарантоване ст. 3, п. 6 ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у зв'язку із чим звернувся до суду із вказаним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Частиною другою статті 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію», інформація - є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Як встановлено, частиною 1 статті 7 цього закону, право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (частина 2 статті 7 цього Закону).

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 1 якого, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 зазначеного Закону, його метою є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Частинами 1-4 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема, запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Так, у відповідь на пункт 1 запиту № 1/ДОК-ДТЕС/ВКД-2018 від 03.01.2018 на отримання публічної інформації відповідач зазначив, що ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС здійснює свою діяльність на підставі відповідного Положення про ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».

Разом з цим, суд зазначає, що запит позивача не містив вимоги щодо надання інформації про документ, на підставі якого було прийняте Положення та орган, який його затвердив.

Крім того, копія Положення міститься на офіційному сайті АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» за посиланням:

http://dniproenergo.ua/upload/DTEK_DNEPROENERGO/dokymenty_kompanii/polozh.jpro_v idokr._pidrozd./4.pdf.

Зазначена копія Положення містить інформацію і про орган який його затвердив, і посилання на документ, яким затверджено таке Положення.

При цьому, адміністративний позов містить посилання на Положення, з яким позивач мав змогу ознайомитися безперешкодно на офіційному сайті до направлення відповідного запиту. Посилання у адміністративному позові на Положення свідчить про ознайомлення позивача з необхідною інформацією про документ, на підставі якого було прийняте Положення та орган, який його затвердив.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про інформацію», обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 5 Закону України «Про інформацію» встановлює, що доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

- в офіційних друкованих виданнях;

- на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;

- на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

- на інформаційних стендах;

- будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Таким чином, суд зазначає що, чинним законодавством України не встановлено обов'язку щодо розповсюдження, опублікування будь-яким способом даних про документ, на підставі якого було прийняте Положення та орган, який його затвердив.

Таким чином, відсутність у відповіді на запит посилання на документ, на підставі якого прийняте Положення та органу, який його затвердив, не може свідчити про порушення права позивача на доступ до інформації.

Так, у відповідь на пункти 2-3 запиту № 1/ДОК-ДТЕС/ВКД-2018 від 03.01.2018 на отримання публічної інформації відповідач зазначив, що інформація, яка запитується не відноситься до інформації в розумінні ч. 2 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яку суб'єкти господарювання зобов'язані надавати за запитами.

За змістом ч. 2 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Статтею 10 Закону України «Про інформацію» визначено види інформації за змістом, до яких відноситься також і інформація про стан довкілля (екологічна інформація).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про інформацію», інформація про стан довкілля (екологічна інформація) - відомості та/або дані про:

стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;

фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);

стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;

інші відомості та/або дані.

Щодо належності встановлених електрофільтрів суд зазначає, що такі дані як марка, модель, технічні номери не є інформацією про стан навколишнього природного середовища, тобто не можуть бути екологічною інформацією відповідно до статті 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Щодо відомостей про здійснювані викиди станом на 01.01.2018 суд зазначає, що правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря регулюються Законом України «Про охорону атмосферного повітря».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

Здійснення вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел здійснюється інструментально-лабораторними дослідженнями.

При цьому, законодавством не встановлено строки, періодичність, порядок проведення інструментально-лабораторних досліджень, строки зберігання.

Тобто, обов'язок щоденного відбору проб викидів та їх зберігання чинним законодавством не передбачено.

Запит позивача про надання інформації датований 03.01.2018, а направлений до відповідача 10.01.2018, що унеможливлює проведення інструментально-лабораторних досліджень та встановлення відомостей щодо викидів забруднюючих речовин станом на 01.01.2018.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про: стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівня їх забруднення; біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища; джерела, фактори, матеріали, продукцію, енергію, фізичні фактори, які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей; загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей; екологічні прогнози, плани і програми, заходи в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища; витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

З аналізу вищенаведеної норми слід зробити висновок, що екологічна інформація має обмежені ознаки та критерії, відповідно до яких можна віднести певну інформацію до екологічної.

Зі змісту запиту позивача не вбачається вимоги в отриманні саме такої, екологічної, інформації, зазначеної в статті 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», позивачем не надано доказів та посилань на нормативно-правові акти, що запитувана інформація відносить саме до інформації про стан довкілля - екологічної інформації, не надано доказів того, що саме відповідач і саме зобов'язаний володіти інформацією, яка вимагається, на конкретну календарну дату року та обов'язку щодо зберігання такої інформації та її розповсюдження.

Відповідно до ч. 1 ст. 25-1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров'я людей, зобов'язані забезпечувати вільний доступ населення до інформації про стан навколишнього природного середовища.

Екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Тобто, інформування щодо стану навколишнього природного середовища (екологічна інформація) здійснює спеціально уповноважений державний орган.

Стосовно пункту 4 запиту № 1/ДОК-ДТЕС/ВКД-2018 від 03.01.2018 на отримання публічної інформації суд зазначає, що надання відповіді на пункт 4 запиту позивача Дніпропетровською обласною державною адміністрацією не вимагалось. Листом № 23-14/0/49-18 від 10.01.2018 зазначене питання адресовано за належністю іншому органу, а саме: Державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області, про що зазначає сам позивач у позові.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Таким чином, ненадання відповіді на пункт 4 запиту не свідчить про порушення права позивача на доступ до інформації.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки такі витрати відповідачем не підтверджені, вони на позивача не покладаються.

Окрім того, згідно ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (49008, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) про визнання дій розпорядника протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.11.2018.

Суддя Ю.В. Калашник