Рішення № 77689685, 25.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року м.Київ Справа № 810/1395/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області № 909-ХХІІ-VІІ від 06.02.2018 р. про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,20 га, по АДРЕСА_1;

- зобов'язати Пухівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,20 га, по АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2, згідно з графічним матеріалом та в порядку і в спосіб, передбачений ст. 188 ЗК України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що спірним рішенням йому було відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка відводиться у комунальну власніть територіальній громаді для випасання худоби жителів села.

Більше того, позивач зазначає, що Броварським міськрайонним судом Київської області у справі №361/6939/17 рішення відповідача від 10.10.2017 №755-ХVIII-VII було визнано протиправним та скасоване та цією ж постановою Броварський міськрайонний суд Київської області зобов'язав Пухівську сільську раду повторно розглянути клопотання позивача.

Проте, на пленарному засіданні Пухівської сільської ради відповідно до рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, відповідач прийняв рішення №909-ХХІІ-VІІ, яким повторно з тих же самих мотивів відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,20 га для особистого селянського господарства в АДРЕСА_1.

Представник відповідача відзиву на позовну заяву, жодних доказів або пояснень суду не надав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

У судовому засіданні 13.09.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також, суд зазначає, що ухвалами суду від 27.03.2018, від 15.05.2018 та від 26.06.2018 було витребувано докази по справі від відповідача. Проте, відповідач вимоги ухвали суду не виконав, витребувані докази суду не надав та про причини їх ненадання суду не повідомив.

У судовому засіданні 13.09.2018 протокольною ухвалою суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, у зв'язку із повторною неявкою відповідача у судове засідання та наявністю в матеріалах справи клопотання позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши свідка, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2017 року позивач, як учасник бойових дій звернувся до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства (ОСГ) площею 0,20га по АДРЕСА_1.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України до вказаного клопотання, було додано схему бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорту громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру та копію посвідчення учасника бойових дій (АТО).

10 жовтня 2017 року відповідач на пленарному засіданні XVIІІ сесії VII скликання прийняв рішення №775-ХVІІІ-VІІ, яким відмовив позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 у звязку з тим, що вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка відводиться у комунальну власність територіальної громаді для випасання худоби жителів села.

В подальшому 20.12.2017 позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням органу місцевого самоврядування, оскаржив його у судового порядку до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2017 у справі №361/6939/17 визнано протиправним та скасовано рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області №775-ХVI-VII від 10 жовтня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,20 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області винести на засідання чергової сесії Пухівської сільської ради Броварського району Київської області та повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 вересня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 0,20 га згідно з графічним матеріалом з прийняттям рішення у відповідності до статті 118 Земельного Кодексу України.

Дане рішення набрало законної сили 20.01.2018, про що свідчить відмітка про набрання законної сили на вказаному рішенні.

Проте, 06.02.2018 на пленарному засіданні Пухівської сільської ради відповідач прийняв рішення №909-XXII-VII, яким повторно з тих же самих мотивів відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,20 га для ОСГ в АДРЕСА_1, а саме вирішив: повторно відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 0,200 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка відводиться у комунальну власність територіальній громаді для випасання худоби жителів села.

Позивач, дане рішення органу місцевого самоврядування вважає необґрунтованим та протиправним, оскільки твердження в оскаржуваному рішенні Пухівської сільської ради про те, що земельна ділянка відводиться у комунальну власність територіальній громаді для випасання худоби жителів села, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання, з огляду на приписи ч.7 ст.118 Земельного кодексу України (надалі ЗК України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом «б» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно із частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі, якщо в місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган місцевого самоврядування не надає дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування, додавши до письмового повідомлення договір на виконання робіт із землеустрою.

Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зазначена в оскаржуваному рішенні підстава відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України не передбачена. Крім того, суд звертає увагу, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивача є повторною та з аналогічних підстав.

Фактично при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2017 у справі №361/6939/17, що набрало законної сили, не врахував, підставу для відмови продублював, клопотання розглянув формально без урахування положень частини сьомої статті 118 ЗК України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Захист прав - це застосування правових засобів з метою забезпечення права у сфері публічно-правових відносин. Право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам законодавства.

Обов'язковою ознакою рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки (права чи обов'язки) для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий (обтяжуючий) характер.

У свою чергу, належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Водночас, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало наступних звернень до суду.

Частиною першою статті 9, частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом. Між тим, матеріали справи таких доказів не містять. Не зважаючи на неодноразове зобов'язання, відповідач маючи достатньо часу для формування доказової бази, будь-яких заперечень проти позову та доказів, якими вони обґрунтовуються за весь час розгляду справи по суті, не надав. Пухівською сільською радою Броварського району Київської області не доведено законності та обґрунтованості прийнятого 06.02.2018 року рішення, жодних доказів правомірності відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки відповідачем також не надано.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що спірне рішення від 06.02.2018 не ґрунтується на вимогах закону та підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про визнання протиправним та скасування рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області № 909-ХХІІ-VІІ від 06.02.2018 р. про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,20 га, по АДРЕСА_1.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Пухівської сільської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,20 га, по АДРЕСА_1 , згідно з графічним матеріалом та в порядку і в спосіб, передбачений ст. 188 ЗК України, суд зазначає таке.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржуване рішення відповідача в розглядуваній ситуації не ґрунтується на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,20 га, по АДРЕСА_1, згідно з графічним матеріалом, доданим до заяви позивача від

Суд зазначає, що з метою захисту своїх прав, позивач у прохальній частині позову просив суд зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, позивач відповідно до пункту 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення до суду) звільнений від сплати судового збору, витрати позивача, пов'язані з залученням свідків та проведенням експертиз також відсутні, отже, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 909-ХХІІ-VІІ від 06.02.2018 про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,20 га, по АДРЕСА_1.

3. Зобов'язати Пухівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,20 га, по АДРЕСА_1, згідно із графічним матеріалом, доданим до заяви позивача від 14.09.2017.

4.Зобов'язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання ним законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду складено 25.10.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.