Ухвала суду № 77689681, 06.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

06 листопада 2018 року Справа № 280/4171/18 м. ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишева О.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про закриття провадження в адміністративній справі

за позовною заявою за позовом 1. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

2. ОСОБА_2 в інтересах себе і неповнолітньої ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

3. ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 32)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

03.10.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах себе і неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, за участю третьої особи: Запорізька міська рада, в якому позивач просить суд:

зобов'язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району прийняти пакет документів від ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах себе і неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4 і провести приватизацію без ордеру квартири загальною площею 90,1 кв.м, житловою площею 57,8 кв.м АДРЕСА_1.

08.10.2018 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом та призначено судове засідання на 06.11.2018. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що позивачі мешкають в спірній квартирі на законних підставах, на умовах найму, вони мають право на приватизацію квартири відповідно до Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду», а факт відсутності у них ордеру на квартиру не є підставою для відмови їм у приватизації житлового приміщення.

31.10.2018 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить розглядати справи без його участі. Відповідно до відзиву відповідач зазначає,що позивачами до заяви про приватизацію не був наданий оригіналу ордеру на вселення, що стало підставою для відмови позивачам в приватизації житла. Вважає, свої дії законними та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Надав до суду копію відзиву на позовну заяву та просив суд вручити позивачам, у зв'язку з відсутністю фінансування. Норми КАС України не передбачено, що суд вручає копію відзиву або будь-які документи іншій стороні у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

05.09.2018 позивачі звернулися до відповідача, а саме районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району з питання приватизації житла за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачами було надано до заяви повний пакет документів, згідно якого вони зареєстровані та мешкають за вказаною адресою, що підтверджується довідкою №01- 71/9308 від 26.09.2018 , в списках на приватизацію за адресою : АДРЕСА_1 не значаться і житловий чек не використано (довідка Ощадбанку ТВБВ 10007/0192 ), однак не надали ордер про вселення.

10.09.2018 позивачам було відмовлено в проведенні приватизації районною адміністрацією Запорізької міської ради по Комунарському району № М-0804. Підставою для відмови позивачам в приватизації житла була неможливість надати до заяви про приватизацію оригіналу ордеру на вселення, про що зазначає відповідач у своєму відзиві.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачка звернулася до суду із відповідним адміністративним позовом за захистом порушених, на їх думку, прав та інтересів.

Надаючи оцінку обставинам які виникли, суд виходив з наступного.

До компетенції адміністративних судів належать публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Конституцією України також серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.

У ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 345 ЦК України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Оцінюючи наявні матеріали справи, суд зауважує, що позивачі, вважаючи відмову відповідача у проведенні приватизації житла протиправною просять зобов'язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району прийняти пакет документів і провести приватизацію квартири без ордеру, тобто головною метою є набуття спірної квартири у власність. Суд зазначає, що даній справі спір пов'язаний з реалізацією житлових прав громадян, зокрема права на його приватизацію, тобто із цивільним правом. Відповідач в даному випадку не здійснює владних управлінських функцій щодо позивачів, а є особою, яка представляє власника майна житлового фонду. Таким чином, права, за захистом яких звернулися до суду позивачі, виникають із житлових правовідносин.

Тобто даний спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. В цьому випадку існує спір про право, а відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.

Така позиція Суду відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 21.03.2018 у справі № 826/6244/15; 03.10.2018 року у справі № 757/37024/15-а (К/9901/45096/18); Верховного суду від 03.10. 2018 у справі №593/156/17( №К/9901/32662/18).

За таких обставин суд вважає, що спір, який розглядається, не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому його не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

У зв'язку із викладеним, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі., роз'яснити позивачу, що заявлений спір має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 205, 238, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по справі №280/4171/18 за позовною заявою за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в інтересах себе і неповнолітньої ОСОБА_3 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 32, код ЄДРПОУ 37573541), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄДРПОУ 02140892).

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в інтересах себе і неповнолітньої ОСОБА_3 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) сплачений судовий збір у сумі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.), який сплачено 02.10.2018 на підставі квитанції №19, оригінал якої зберігається в матеріалах адміністративної справи № 280/4171/18.

Роз'яснити позивачу, що данні правовідносини повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства у місцевому загальному суді.

Роз'яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 06.11.2018.

Суддя О.В. Конишева