Рішення № 77689626, 30.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2018 року (16 год. 50 хв.)Справа № 0840/3044/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Хижняка В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (72311, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0027794-5602-0832 від 31.05.2018.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є власником легкового автомобілю AUDI, модель Q7, тип - загальний легковий універсал, об'єм двигуна 2967 куб.см., 2015 року випуску, тип палива - дизель. Відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000грн. Із таким рішення позивач не погоджується, оскільки середньоринкова вартість, розрахована позивачем на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку є меншою, ніж необхідна для об'єкта оподаткування. Також зазначає, що автомобіль, який належить позивачу, не включений до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році. Вказує, що у Переліку є аналогічний автомобіль, проте з об'ємом циліндрів 3000 куб.см. Оскільки чинне законодавство не містить можливості округлення до найбільшого цілого значення, то відповідно, відповідач не мав права визначати об'єкт оподаткування за схожими параметрами.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2018 відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 27.08.2018.

У підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 01.10.2018.

Ухвалою суду від 01.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засіданні призначене на 29.10.2018.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив із підстав, викладених у відзиві на позов (вх. №26578 від 27.08.2018) та додаткових поясненнях (вх. №34370 від 29.10.2018). Зокрема вказав, що належний позивачу транспортний засіб є об'єктом оподаткування. Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку України, легковий автомобіль AUDI, модель Q7, включений до Переліку транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 - звітного року, а саме понад 1 396 125грн. Також зазначив, що посилання позивача на ту обставину, що середньоринкова вартість автомобіля становить 1 384 158,86грн., а тому він не є об'єктом оподаткування є хибним, оскільки позивачем розрахунок зроблений у липні 2018 року, а визначення об'єктів оподаткування здійснюється станом на початок податкового періоду. Просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення) та оголошено про час виготовлення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Позивач є власником автомобіля марки AUDI, модель Q7, універсал - В, об'єм двигуна 2967 куб. см., тип пального - дизель, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3.

31 травня 2018 року ГУ ДФС в Запорізькій області, згідно з підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України та підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення №0027794-5602-0832, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25 000,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0027794-5602-0832 від 31.05.2018 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом із вимогою про його скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом України №71-VІІІ від 28 грудня 2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 267 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, якою запроваджено транспортний податок.

Так, відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно із положеннями підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Як встановлено підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою 18.02.2016 постановою Кабінету Міністрів України № 66 (далі - Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

Відповідно до пункту 2 Методики визначення середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403.

Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів визначено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів).

Отже, обов'язок визначати та нараховувати суму транспортного податку законодавством покладений на контролюючий орган на підставі переліку легкових автомобілів, рік випуску яких складає не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку).

Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.04.2018 у справі №802/1912/17-а (адміністративне провадження №К/9901/39907/18), від 05.06.2018 у справі №802/1543/17 (адміністративне провадження №К/9901/46838/18), від 12.06.2018 у справі №802/3965/17 (адміністративне провадження №К/9901/46398/18).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 3 723,00 грн. Отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 складає 1 396 125,00 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2018 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 396 125,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно), що відображені у відповідному переліку, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є власником автомобіля марки AUDI, модель Q7, універсал - В, об'єм двигуна 2967 куб. см., тип пального - дизель, 2015 року випуску.

При цьому, транспортний засіб з такими характеристиками відсутній у переліку транспортних засобів, розміщеного на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, які є об'єктом оподаткування транспортним податком на 2018 рік.

В той же час, в переліку значиться транспортний засіб марки AUDI, модель Q7, об'єм двигуна 3,0л, тип пального - дизель.

Суд оцінює критично та відхиляє доводи представника відповідача, що оскільки належний позивачу транспортний засіб має об'єм двигуна 2967 куб.см., то такий транспортний засіб можливо вважати об'єктом оподаткування.

Суд зазначає, що відповідач, у разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, має право звернутися до Мінекономрозвитку з метою доповненням переліку відповідним транспортним засобом.

Проте, відповідач із таким зверненням до Мінекономрозвитку не звертався.

Також, судом встановлено, що згідно із розрахункової вартості транспортного засобу марки AUDI, модель Q7, тип пального - дизель, 2015 року випуску, розрахованого на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку в торгівлі України, вартість такого автомобіля становить 1 384 158,86 грн. Такий розрахунок здійснений позивачем 25.07.2018.

Суд не погоджується із твердженням представника відповідача, що на початку податкового періоду - 01.01.2018 вартість належного позивачу транспортного засобу становила необхідний розмір для визначення об'єкта оподаткування та зменшилась станом на 25.07.2018.

Так, ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік, та, відповідно, не перераховується щомісяця.

Таким чином, розрахунок вартості транспортного засобу є сталим протягом всього податкового періоду, не залежно від того, коли такий розрахунок зроблений протягом року.

Отже, розрахунок належного позивачу вартості транспортного засобу становить 1 384 158,86 грн., той же час, об'єктом оподаткування є транспортний засіб, вартість якого складає понад 1 396 125,00 грн.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що транспортний засіб, що належить позивачу не є об'єктом оподаткування, а позивач - не є платником транспортного податку.

Таким чином, суд вважає, що податковим органом не правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено до сплати податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25 000,00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі є Головне управління ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 704,80грн.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0027794-5602-0832 від 31.05.2018, яке прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Присудити на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) судовий збір у розмірі 704,80грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.11.2018.

Суддя Ю.В. Калашник