Рішення № 77689608, 31.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 807/645/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач - Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - представник - не з'явився;

відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 - не з'явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Розгляд даної справи здійснено за правилами загального позовного провадження із врахуванням відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду відповідно до вимог КАС України, у редакції, що діяв до 15 грудня 2017 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорьска, 2, код ЄДРПОУ 40384233) до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1), якою просить суд: "1. Відкрити провадження в адміністративній справі та стягнути з відповідача - СПД ФО ОСОБА_1 на користь Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та застосованих до нього фінансових санкцій в загальній сумі 6119,02 грн.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року було відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року закінчено підготовче провадження i призначено дану справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є страхувальником (роботодавцем) в розумінні статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також сам є застрахованою особою та зобов'язаний на підставі положень вказаного Закону сплачувати до Пенсійного фонду України за місцем своєї реєстрації страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Однак, заборгованість відповідача зі сплати внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування складає 6119,02 грн., яка ним не сплачена, а тому позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

14 червня 2017 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача, відповідно до якої останній просить розглянути справу без його участі за наявними матеріалами у справі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 29).

Відповідач у судове засідання не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 7 Розділу I КАС України. Заперечення проти позову суду не надано.

Зокрема у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 64), про судове засідання 31 жовтня 2018 року відповідач був повідомлений. На час розгляду справи по суті, відповідач не повідомив суд причин неявки.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи, з врахуванням заяви представника позивача про розгляд справи без його участі, у відповідності до статті 205 КАС України неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з існуванням на те об'єктивних причин.

Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі по тексту Закон України № 1058-IV).

Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання 23 липня 2004 року, місце проживання якого зазначено адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 ( а.с.а.с. 65-69).

Відповідно до статті 4 пункту 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування № 400/97-BP (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі по тексту Закон України - № 400/97-BP), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) встановлюються ставки збору в розмірі 33,2 відсотків від об'єкта оподаткування визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону (суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю).

Відповідно до статті 14 пункту 1 Закону України № 1058-IV, роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру є страхувальниками, а відтак, відповідно до статті 15 Закону України № 1058-IV є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно поданої звітності, за період з 2008 по 2009 року, відповідач самостійно визначив розмір внесків, що підлягають сплаті в сумі 2850,22 грн. (а.с.а.с. 8-13).

Однак, у встановлені законодавством строки, відповідач не сплатив суми єдиного внеску, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що підтверджується також картками особового рахунку платника та розрахунком суми заборгованості (а.с.а.с. 19-23).

Статтею 5 Закону України №1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Виключно цим законом визначаються платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з статті 20 Закону України № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до статті 17 частини 2 пункту 6 Закону України № 1058-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до статті 20 частини 3 Закону України № 1058-ІV, обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до закону нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що відповідач самостійно обчислив та нарахував страхові внески, відповідно до самостійно поданого ОСОБА_1 розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На підставі поданих відповідачем розрахунків суми страхових внесків позивачем було здійснено перевірку, за результатами якої було складно акт від 01 лютого 2010 року № 26, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язана доплатити до мінімального страхового внеску суму в розмірі 167,66 грн. ( а.с. 14).

Згідно акту звірки сум чистого доходу відповідача за 2010 рік від 23 травня 2011 року між Державною Податковою інспекцією в м. Ужгороді та управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді було виявлено розбіжності у декларуванні відповідних сум чистого доходу за вказаний період страхових внесків ( а.с. 15).

За наслідками проведеної звірки позивачем було складно акт від 02 червня 2011 року № 37, яким зафіксовано одержання відповідачем у 2010 році доходу, що є об'єктом нарахування страхових внесків у сумі 2340 грн. та 776,88 грн. ( а.с. 15 (на звороті)).

Вказаний акт відповідач отримав особисто 03 червня 2011 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Відповідно до положень розділу ХV "Прикінцеві положення" страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14, 17 статті 11 цього закону, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору.

В умовах дії вказаного Закону України № 1058-ІV об'єктом оподаткування для відповідача платника внесків до Пенсійного фонду, як застрахованої особи в розумінні статті 11 цього закону є сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка отримана від відповідної підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до статті 19 частини 6 Закону України № 1058-ІV страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 01.01.2011 р. встановлювалась у розмірах, що передбачались статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Так, для платників збору визначених статтею 1 пунктами 1-3 цього Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників і отримують чистий прибуток) передбачалась ставка у розмірі 33,2 від об'єкту оподаткування. Така сама ставка збору у розмірі 33,2 передбачається й для платників, визначених п. 3 статтею 1 пунктом 3 даного Закону, тобто для приватних підприємців, які повинні нараховувати внески на суми отриманого ним чистого прибутку.

На протязі 2008 - 2010 років діяли саме такі ставки оподаткування на фонд оплати праці та на оподатковуваний дохід з підприємницької діяльності.

З дотриманням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року за № 21-1 (далі по тексту - Інструкція № 21-1), Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року за № 26-1, відповідач самостійно обчислив та нарахував страхові внески за базові звітні періоди в розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (звітності), що подавались ним до управління ПФУ в м. Ужгороді (правонаступником якого є Ужгородське ОУПФ).

Відповідно до статті 106 частини 2 Закону України № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до статті 17 частини 2 пункту 6 Закону України № 1058-ІV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до статті 20 частини 10 Закону України № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 частини 9 пункту 2 Закону України № 1058-IV, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф в розмірі 10%. Одночасно на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 106 частин 14 та 15 Закону України № 1058-IV, рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість зі сплати страхових внесків, та дана сума заявлена до стягнення в судовому порядку.

Судом встановлено, що управлінням було сформовано та направляло СПД ФО ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу № Ф320 у від 05 липня 2011 року (а.с. 17).

Заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 також підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком фінансових санкцій та пені та копією картки особового рахунку страхувальника (а.с.а.с. 10-13, 19-23).

Відповідно до статті 106 частини 15 Закону України № 1058-ІV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно з статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 6119,02 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з цим позов підлягає задоволенню.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 243-246 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорьска, 2, код ЄДРПОУ 40384233) до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 2 код ЄДРПОУ 40384233) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та застосованих до нього фінансових санкцій в розмірі 6119,02 (шести тисяч ста дев'ятнадцяти гривень 0,2 коп.) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 31 жовтня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 08 листопада 2018 року.

СуддяС.Є. Гаврилко