Ухвала суду № 77689549, 05.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження для вирішення питання щодо обґрунтованості клопотання про відвід

05 листопада 2018 рокум. Ужгород№ 807/556/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач та його представник - не з'явились;

представника відповідача - Сатмарі Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відвід головуючому у справі судді Луцович М.М. у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В ході судового розгляду 05.11.2018 року позивачем подано заяву про відвід головуючому у справі судді Луцович М.М. з підстав сумніву у позивача в неупередженості судді у розгляді справи. Вказана заява про відвід судді мотивована тим, що на його думку, доказами упередженості є порушення головуючим у справі судді процесуальних норм під час розгляду даної справи, а саме щодо строків розгляду даної адміністративної справи. Крім цього, як на підставу для відводу судді позивач посилається на викладені у скарзі ОСОБА_3 обставини щодо наявності на її думку ознак дисциплінарного проступку судді від 03.11.2018 року, яку позивач надіслала до Вищої ради правосуддя поштовим відправленням 05.11.2018 року.

Позивач та його представник в судове зсідання не з'явились хоча належним чином повідомлялися судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви про відвід судді заперечила, при цьому пояснивши, що така ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена належними та допустимими доказами. При цьому зазначила, що неодноразові відкладення розгляду справи були ініційовані переважно самим позивачем та її представником за їхніми чисельними клопотаннями, що містяться у матеріалах справи.

Розглянувши подану позивачем заяву про відвід головуючому у справі судді, заслухавши думку представника відповідача з приводу поданої заяви про відвід та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність зупинення провадження у справі для вирішення питання про відвід, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Порядок подання заяви про відвід визначений, зокрема, частиною третьою статті 39 КАС України, згідно з якою відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії").

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії").

Як свідчить зміст заяви ОСОБА_3, мотиви заявленого відводу зводяться до двох обставин, першою з яких є та, що суд не розглянув дану справу у строки визначені нормами КАС України, хоча така неодноразово відкладалась за обґрунтованими клопотаннями представника позивача з тих чи інших обставин, які не залежали від волі суду та неодноразово задовольнялись таким. Інша обставина стосується питання оцінки процесуальних дій судді під час розгляду справи, за наслідками чого позивачем подано скаргу до Вищої ради правосуддя.

Таким чином усі мотиви, які покладені в основу заяви про відвід, стосуються процесуальних дій під час розгляду справи, що фактично в даному випадку формують у позивача думку щодо заінтересованості судді у результаті розгляду справи, стійку наявність обґрунтованого сумніву в його об'єктивності та його неупередженості при розгляді справи, які ґрунтуються виключно на припущеннях останнього.

Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Перевіривши заяву позивача про відвід головуючого судді Луцович М.М., суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та наявність підстав для зупинення провадження у справі до вирішення заяви про відвід суддею, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу адміністративного судочинства України, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.39, 40, 236, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження в адміністративній справі № 807/556/16 за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - до вирішення питання про відвід.

Ухвала суду може бути оскаржена. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII "Перехідних положень" КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.). Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Згідно ст. 295 КАС України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі, якщо ухвалу було оскаржено та не скасовано судом апеляційної інстанції, така ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08.11.2018 року.

Суддя М.М. Луцович