Рішення № 77689518, 22.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 0740/927/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - не з'явився,

відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, представник - Сатмарі Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 26 жовтня 2018 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 публічної інформації на інформаційний запит від 06 серпня 2018 року та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області надати копії запитуваних документів ОСОБА_1 на його інформаційний запит від 06 серпня 2018 року з 1 по 10 сторінки.

Позов мотивовано тим, 06 серпня 2018 року звернувся з письмовим інформаційним запитом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, згідно якого просив надіслати опії належно завірених документів Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте ним було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В подальшому листом відповідач відмовив у задоволенні запиту, обґрунтувавши його тим, що інформація у виді запитуваних копій документів містить загальну кількість 17 сторінок згідно додатку, та у зв'язку з цим запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк документів, починаючи з першої сторінки, відповідно до рахунку №54 від 14 серпня 2018 року, розміром 63,24 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, але подав до суду клопотання, згідно з яким позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити та розглянути дану справу за його відсутності.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнає та вважає, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них за результатами розгляду запиту позивачу надано обґрунтовану вичерпну відповідь.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон №2939-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.2 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом ч.1 ст.13 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Ч.1 ст.20 Закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу наведених положень Закону №2939-VI слідує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами, з якими запитувач має право звернутися до розпорядника інформації, незалежно в якій формі поданий запит (усній або письмовій), а розпорядник інформації, в свою чергу, має надати відповідь не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту

Судом встановлено, що 06 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області із запитом на отримання інформації щодо надання завірених копій листів відділу у Іршавському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 05.07.2018 №821/401-18-0.21 та від 11.07.2018 №848/401-18-0.21 відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Головне управління листом від 10.08.2018 №ПІ-109/1-237/0/63-18 доручило відділу у Іршавському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області підготувати та надати Головному управлінню копії запитуваних листів відповідно до вимог законодавства.

У відповідь відділом у Іршавському районі листом від 10.08.2018 №003/401-18-0.21 було надано Головному управлінню завірені копії запитуваних листів на 17 аркушах.

Головним управлінням було підготовлено відповідь від 14.08.2018 №ПІ-109/1-239/0/63-18 на запит громадянина ОСОБА_1 від 06.08.2018.

Відповідь Головного управління ґрунтується на тому, що згідно з ч.1 ст.21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що інформація на запит надається безкоштовно. Разом з тим, у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Механізм відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами за запитом на інформацію визначено Порядком відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Держгеокадастр та його територіальні органи, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 20.12.2016 №555 (в подальшому - Наказ).

Так, згідно із вказаним Порядком, відшкодування запитувачами Інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів здійснюється у разі виготовлення більш як 10 сторінок запитуваних документів, починаючи з першої сторінки, відповідно до Розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Держгеокадастр та його територіальні органи, затвердженого вищевказаним Наказом.

Розмір витрат за копіювання документів формату А4 становить 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про державний бюджет" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 року становить 3723 гривні.

Тобто відповідно до вищезазначеного рахунку від 14.08.2018 №54 послуга копіювання або друк документів формату А4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк) коштує за 1 сторінку 3,72 грн.

Загальна сума, яку повинен був сплатити запитувач публічної інформації розрахована наступним чином 3,72x17=63,24 грн.

Листом Головного управління 14.08.2018 №ПІ-109/1-239/0/63-18 надано позивачу рахунок для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів , що надаються за запитом на інформацію.

Як вбачається з матеріалів справи, запит позивача від 06.08.2018р. було зареєстровано ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області 08 серпня 2018 року за вх. №ПІ-109/1/4-17, опрацьовано і надано відповідь 14.08.2018р. за вих. №ПІ-109/1-239/0/63-18, тобто у визначені законодавством строки.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Також слід зазначити, що надання заявнику неповної інформації на запит обсягом менше 10 аркушів чинним законодавством не передбачено. Інформація, яка була підготовлена Іршавським відділом Держгеокадастру на 17 аркушах є неділимою, а тому надати її у спосіб, який хоче позивач - неможливо.

У ч.2 ст.21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено обов'язок запитувача відшкодувати фактичні витрати на копіювання або друк, коли обсяг відповіді на запит на інформацію перевищує 10 сторінок і якщо така плата була встановлена розпорядником. У цьому випадку має місце відступ від принципу безоплатного надання інформації на запит з метою запобігання зловживань правом на отримання інформації. Тобто стягнення із запитувача фактичних витрат за копіювання чи друк виконує регулівну функцію, стримуючи запитувачів від надсилання запитів щодо значних обсягів інформації, отримання документів, коли вони запитувачеві не є дійсно необхідними, а також стимулює запитувачів чіткіше і вужче формулювати обсяг запитуваної інформації, що зменшує навантаження на осіб (підрозділ), відповідальних у розпорядника за доступ до інформації.

У ситуації, коли запитувач зобов'язаний оплатити витрати на копіювання та друк, його право отримати документи на запит може бути реалізоване лише після внесення ним плати.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати копії запитуваних документів позивачу, за його інформаційним запитом, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за Головним управлінням, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши державний орган дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За своєю правовою природою повноваження відповідача щодо надання завірених копій запитуваних документів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Суд не вправі своїм рішенням підміняти рішення Відповідача або прямо вказувати суб'єкту владних повноважень на те, які саме рішення останній повинен прийняти.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим з даних обставин.

Європейський суд з прав людини також погоджується із вищезазначеною правовою позицією. У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 по справі №21-87а13.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст. 2 КАС України, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:- письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного суд констатує, що підстава, з якої відповідач не надав позивачеві інформацію узгоджується із Законом України "Про доступ до публічної інформації", а твердження позивача про протиправність оскаржуваних дій відповідача не доведені належними та допустимими доказами. Відтак, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк