Рішення № 77689258, 27.08.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року Справа № 0440/5404/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2, врахувавши до складу грошового забезпечення суми щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, отримані з 01.08.2014 року до 31.08.2015 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове Державне соціальне страхування;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок починаючи з 01.02.2018 року та виплачувати пенсію ОСОБА_2, врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховується пенсія, суми щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, отримані з 01.08.2014 року до 31.08.2015 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове Державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою № 616 від 19.01.2018 року командира військової частини А3283 та виплатити донараховану суму.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та з 2011 року отримує пенсію, яку йому призначено на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Проте при перерахунку пенсії не було зазначено та не було включено до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховується пенсія, суми щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО отримані за період 01.09.2014 року по 31.08.2015 року, з яких сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що в свою чергу позначилося на сумі щомісячного пенсійного забезпечення. З метою здійснення перерахунку призначеної позивачу пенсії, позивачем в лютому 2018 року та повторно 03.05.2018 року було подано заяви до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки № 616 від 19.01.2018 року.

25.05.2018 року, позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії та зазначено у відмові, що оскільки матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення, щомісячна додаткова грошова винагорода і винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (АТО) не носять постійного характеру, та не належать до додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, для включення їх до складу грошового забезпечення підстави відсутні.

Не погодившись із відмовою, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву. Копія ухвали отримана сторонами, що підтверджується матеріалами справи.

27.08.2018 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтований тим, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога на оздоровлення, а також щомісячна грошова винагорода не носять постійного характеру і не є щомісячними, а тому вони не включені до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, визначений ст. 43 Закону № 2262-XII, а визначальним фактором для включення додаткових видів грошового забезпечення є їх періодичність та законодавчо визначений перелік, а не сплата страхових внесків. Відповідач також посилався на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2015 від 13.05.2015 року, згідно якого «в положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним».

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, і відповідача, викладені в відзиві на позовну заяву, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та з 2011 року отримує пенсію, яку йому призначено на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (Закон № 2262-ХІІ).

На підставі довідки «про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії» № 616 від 19.01.2018 року позивачу була нарахована пенсія, однак відповідачем не враховані при розрахунку пенсії, за період з 01.09.2014 року до 31.08.2015 року суми щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З метою проведення перерахунку призначеної позивачу пенсії, ОСОБА_2 в лютому 2018 року звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням складових заробітної плати, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Листом про надання інформації № Ч 1960-18 від 21.02.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що нова довідка про додаткові види грошового забезпечення від 19.01.2018 року № 616, що видана військовою частиною А 3288, станом на 20.02.2018 року з Дніпропетровського обласного військкомату до Головного управління не надходила.

03.05.2018 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогою про перерахунок пенсії на підставі довідки № 616 від 19.01.2018 року.

У задоволенні вказаної заяви відповідач листом від 25.05.2018 року № Ч 7494-18 відмовив та роз'яснив позивачу про відсутність правових підстав для здійснення спірного перерахунку пенсії, посилаючись на ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей».

Також, відповідач зазначив, що оскільки матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення, щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за безпосередню участь в антитерористичій операції (АТО) не носять постійного характеру та не належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, для включення їх до складу грошового забезпечення підстави відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон № 2262-ХІІ) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 41 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон № 2011-XII від 20.12.1991 року).

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329).

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Зазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що щомісячна додаткова винагорода, грошова (матеріальна) допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Щодо грошової допомоги за участь в АТО, суд зазначена наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 року № 158 зі змінами від 31.01.2015 року № 24 встановлено грошову винагороду за участь в антитерористичних операціях та бойових діях (далі за текстом - винагорода за участь в АТО).

Зазначена грошова винагорода виплачується військовослужбовцям, які приймають безпосередню участь в антитерористичних операціях з 01.05.2014 року.

Виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених/ операціях і заходах.

Тобто названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб, приймаючих участь в АТО постійно з часу її запровадження і має щомісячний характер.

Щодо посилань відповідача на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2015 від 13.05.2015 року, згідно якого «в положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним», то вони є безпідставними, оскільки вказане рішення Конституційного Суду стосується порядку перерахунку пенсій в зв'язку зі встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку позивач має право на перерахунок та отримання пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення, до якого включені суми щомісячної додаткової винагороди, грошова (матеріальна) допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразові премії та винагороди за участь в АТО.

Таким чином, суд вважає, що не включення відповідачем при обчисленні пенсії позивача таких видів виплат, як суми щомісячної додаткової винагороди, грошова (матеріальна) допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразові премії та винагороди за участь в АТО до складу грошового забезпечення є протиправним, а відмова у перерахунку пенсії необґрунтована.

При цьому, відповідачем не спростовано, що із суми щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, отримані з 01.08.2014 року до 31.08.2015 року було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове Державне соціальне страхування.

Згідно частини 2 статті 51 Закону № 2262-12, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Відповідно до статті 63 вказаного вище Закону, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Оскільки позивач мав право на перерахунок пенсії з врахуванням усіх складових грошового забезпечення, а перерахунок пенсії в меншому розмірі відбувся не з вини позивача, суд із врахуванням наведених вище положень ст. 63 Закону № 2262-12 приходить до висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплачувати йому пенсію саме з 01.02.2018 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо витрат по сплаті судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Проте, оскільки позивач звільнений від їх сплати судових витрат в установленому порядку, а статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення в цьому випадку то питання по судових витратах пов'язаних із сплатою судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 77, 132, 134, 139, 241 - 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, вул. Алмазна (Погребняка), 27-124, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50025) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2, врахувавши до складу грошового забезпечення суми щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, отримані з 01.08.2014 року до 31.08.2015 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове Державне соціальне страхування.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок починаючи з 01.02.2018 року та виплачувати пенсію, ОСОБА_2, врахувавши до складу грошового забезпечення, з якого позивачу нараховується пенсія, суми щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, отримані з 01.08.2014 року до 31.08.2015 року, із яких нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове Державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою № 616 від 19.01.2018 року командира військової частини А3283 та виплатити донараховану суму.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський