Ухвала суду № 77688958, 08.11.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

08.11.2018 м. ХарківСправа № 922/2585/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

без повідомлення учасників справи

розглянувши заяву ЦОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (вх.№ 31637 від 07.11.2018) про відвід судді Ольшанченко В.І. по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морсел" (м. Одеса) до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (м. Харків) про стягнення 158460092,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадження господарського суду Харківської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морсел" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про стягнення 158460092,08 грн., в якій ТОВ "Морсел" просить стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету на свою користь збитки в сумі 112114702,12 грн., які позивач втратив у зв'язку з анулюванням статусу платника ПДВ, інфляційні витрати в розмірі 37333210,96 грн., а також 3% річних в розмірі 9012179,00 грн., заподіяні внаслідок неправомірних дій органу державної влади - ДПІ у Дзержинському районі в м. Харкові ГУ ДФС у Харківській області.

Ухвалою суду від 19.09.2018 позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою суду від 09.10.2018 було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження на 31.10.2018 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 31.10.2018 було встановлено відповідачу новий строк для подання відзиву на позов протягом 5 днів з дня отримання ухвали-повідомлення та відкладено підготовче засідання на 21.11.2018 об 12:00 год.

07.11.2018 за вх.№ 31637 від імені відповідача представником ОСОБА_1 було подано до суду заяву про відвід судді Ольшанченко В.І. по справі № 922/2585/18 з посиланням на те, що її 31.10.2018 не було допущено до участі у справі у зв'язку із відсутністю доказів повноваження особи, яка підписала довіреність.

Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу судді, ухвалою суду по справі від 07.11.2018 було зупинено провадження у справі № 922/2585/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018 для розгляду заяви про відвід судді Ольшанченко В.І. визначено суддю Буракову А.М.

Розглянувши заяву ЦОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про відвід судді Ольшанченко В.І., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частинами 1 і 3 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до ч. 7 ст. 60 ГПК України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ГПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Частиною п'ятою цієї ж статті визначено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Належним чином засвідченою копією вважається копія, засвідчена з додержанням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Втім, до відзиву на позов було додано незасвідчену ксерокопію довіреності від 04.10.18 №4127/8/20-30-10-04, видану від імені відповідача головою комісії з реорганізації Центральної об'єднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, першим заступником начальника ОСОБА_2 головному державному ревізору-інспектору відділу супроводження судових спорів з питань ризиків юридичного управління ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1.

Також, в цій довіреності не було зазначено повноважень особи, яка її видала, тобто на підставі чого діє голова комісії з реорганізації Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_2, та таких документів не було додано до самої довіреності або до відзиву на позов.

Крім того, до заяви про відвід представник відповідача надав копію довіреності від 04.10.2018 №4127/8/20-30-10-04 на представництво ОСОБА_1 інтересів відповідача, засвідчену з порушеннями вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003".

Відповідно до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Таким чином, наведені відповідачем у заяві обставини про відвід судді, не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 ГПК України, для відводу судді Ольшанченко В.І.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви відповідача про відвід судді та відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ЦОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (вх.№ 31637 від 07.11.2018) про відвід судді Ольшанченко В.І. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 08.11.2018.

Суддя А.М. Буракова