Рішення № 77688529, 02.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2018Справа № 910/10634/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський"доПублічного акціонерного товариства "Аврора"простягнення збитків 645 717, 21 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Ярмоленко С.М.Представники сторін:

від позивача: Глущенко З.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Марченко Т.В. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Аврора" про стягнення матеріальних збитків на загальну суму 645 717, 21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно створив позивачу перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням та фактично позбавив останнього можливості не лише здійснювати господарську діяльність в орендованих приміщеннях згідно договору оренди № 1/В9 від 01.02.2015, а й, відповідно, отримувати дохід від вказаної діяльності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 14.09.2018 року.

07.09.2018 року через загальний відділ суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

14.09.2018 року позивач звернувся із клопотанням про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 року відкладено підготовче засідання на 03.10.2018 року.

З огляду на те, що у судовому засіданні 03.10.2018 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що сторони у даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого засідання, суд дійшов висновку про можливість закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 02.11.2018.

31.10.2018 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив.

Безпосередньо в судовому засіданні 02.11.2018 представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову, а представник відповідача заперечував позов та просив суд відмовити у його задоволенні.

Судом закінчено з'ясування обставин та перевірку їх доказами, а також проведено судові дебати. Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "Аврора" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" (орендар) укладено договір оренди № 1/В9, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар отримує у тимчасове платне користування об'єкт оренди, розташований у Торговельному комплексі, у відповідності до умов цього договору.

Об'єкт оренди площею 947,80 кв. м, місцезнаходження якого в Торговельному комплексі визначено у Плані об'єкту оренди, який є Додатком № 1 до договору та становить його невід'ємну частину (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. п. 1.3., 1.4. договору, об'єкт оренди передається орендареві з метою здійснення господарської діяльності, а саме здійснювати торгівлю: надання розважальних послуг (більярд) з розташуванням кафе-бару (надалі - цільове призначення). Вартість об'єкту оренди, на дату укладення договору становить 3 295 860, 76 грн без ПДВ.

Об'єкт оренди вважається переданим в оренду після підписання Акту прийому-передачі, згідно з умовами договору (п. 2.3. договору).

Сторони також погодили, що договір набуває чинності з дати, вказаної у преамбулі договору, яка є датою укладення цього договору та діє до 31.12.2017 включно. Строк оренди у відповідності до умов цього договору встановлюється з дати підписання Акту приймання-передачі об'єкта оренди до дати закінчення строку дії договору. Після закінчення строку оренди і за умови, що орендар виконує всі свої зобов'язання за цим договором, оренда можу бути продовжена на додатковий термін відповідно до таких умов і положень, що будуть окремо погоджені сторонами.

Згідно Акту прийому-передачі об'єкта оренди та "віражної перегородки" від 01.04.2015 відповідач передав, а позивач прийняв об'єкт оренди.

Як вбачається із доводів позивача, він належним чином виконував всі свої зобов'язання перед відповідачем щодо сплати орендної плати та інших платежів, однак в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення починаючи з 03.05.2017 ПАТ "Аврора" почало безпідставно чинити ТОВ "Слов'янський" перешкоди в користуванні приміщенням. Внаслідок чого, на думку позивача, було заподіяно збитки на загальну суму 645 717, 21 грн, а саме:

- 2 108, 16 грн за зіпсовані напої;

- 20 760, 20 грн коштів на виплату заробітної платні;

- 624 956, 61 грн витрати на оренду більярдних столів та обладнання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Статті 224, 225 ГК України визначають порядок відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 224 ГК України. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки,

- факт понесення збитків,

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,

- вину.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

Пред'явлення вимоги про стягнення з відповідачів збитків на підставі ст.ст. 224-225 ГК України покладає на позивача обов'язок довести, що у позивача з відповідачем наявні господарські зобов'язання і відповідач несе відповідальність за їх порушення у тому числі у вигляді відшкодування збитків.

Крім того, позивач мав довести суду порушення відповідачем його прав, чи неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, наявності та розміру збитків, наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та понесеними збитками.

Під час розгляду справи встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 1/В від 01.02.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями 8.2.17 договору, орендар зобов'язується виконувати Правила і Положення Торгівельного комплексу, які видаються орендодавцем, та нести відповідальність за їх порушення (у тому числі працівниками та представниками орендаря), яка передбачена такими Правилами та Положеннями.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами фіксації порушень, відповідач звертався до позивача з відповідним листом № 1 від 12.01.2017 про дотримання вимог правил ТРК.

Відповідно до п. 13.3. договору оренди, за ініціативою однієї зі сторін договір може бути достроково розірваний, у випадку направлення однією стороною (стороною-ініціатором) іншій стороні за 90 календарних днів до дати розірвання письмового повідомлення про таке розірвання.

Керуючись п. 13.3. договору, відповідач 31.01.2017 направив позивачу лист вих. № 5 від 31.01.2017 про розірвання договору оренди № 1/В9 від 01.02.2015. Вказаний лист було вручено особисто директору ТОВ "Слов'янський".

Вказаним листом позивача було повідомлено про те, що орендодавець припиняє дію договору оренди, посилаючись на п. 13.3. договору, а останнім днем строку оренди визначено 30.04.2017.

У відповідь на лист про розірвання договору ТОВ "Слов'янський" було надіслано відповідь вих. № 2 від 27.02.2017, в якій висловлено незгоду з доводами орендодавця щодо можливості розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, наявними в матеріалах справи фактичними даними підтверджується правомірність звернення відповідача до позивача з повідомленням про дострокове розірвання договору, а тому починаючи з 01.05.2017 у ТОВ "Слов'янський" були відсутні правові підстави для користування приміщеннями, які належать ПАТ "Аврора".

Здійснення відповідачем перешкод, за доводами позивача, почалось 03.05.2017, тобто після спливу 90 календарних днів з моменту повідомлення про розірвання договору в порядку п. 13.3. договору оренди.

Таким чином, всупереч статей 77, 78, 79 ГПК України, позивач не надав суду належних доказів протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіянням шкоди.

Судом не встановлено вини відповідача в заподіянні шкоди позивачу.

Крім того, позивачем не доведено розміру збитків (сплати оренди за більярдні столи та заробітної платні), адже є лише накладні про купівлю напоїв та акт їх списання, але не доведено, що це списання відбулося внаслідок дій відповідача.

Оскільки судом не встановлено підстав для стягнення з відповідача 645 717, 21 грн. збитків, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено та підписано 07.11.2018 року.

Суддя Ю.О.Підченко