Рішення № 77688421, 06.11.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/855/18Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", вул. Дегтярівська, 62, м. Київ, 04112

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення страхового відшкодування в розмірі 43026,77 грн.

представники сторін не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 43026,77 грн.

03.10.2018 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, призначено розгляд справи на 18.10.2018.

Ухвалою суду від 18.10.18р. відкладено розгляд справи на 06.11.18р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалою від 06.11.2018.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте 06.11.2018 від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов`язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, суд, беручи до уваги встановлений статтею 248 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна " (надалі - позивач, страховик) та страхувальником ОСОБА_1 укладено договір страхування транспортних засобів/полісом № АМ97882 (надалі - Договір страхування), предметом якого є страхування автомобіля "Ford Kuga", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

28.07.15р. в м. Київ трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Ford Kuga", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 ( далі потерпілим) та автомобіля "NISSAN ALMERA", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 ( далі винуватець)

Постановою суду винуватця було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Транспортний засіб винуватця "NISSAN ALMERA" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було застраховано у ПрАТ СК "Галицька (далі відповідач), з лімітом відповідальності, який покриває завдані збитки у розмірі 43026,77 грн.

До позивача звернувся потерпілий з заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов договором.

Позивач на підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування до нього та виходячи із звіту здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 43026,77 грн., що підтверджується платіжним доручення.

На адресу відповідача було направлено вимогу щодо компенсації суми страхового відшкодування. Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо відшкодування виплаченої страхової суми, що призвело до порушення прав позивача на відшкодування шкоди.

Зазначена вимога була проігнорована, та жодних дій спрямованих на врегулювання даного питання в досудовому порядку з боку відповідача не було здійснено.

Станом на 14.09.2018р. загальна сума страхового відшкодування становить 43026,77 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в підтвердження матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля "Ford Kuga", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 долучено Звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодження транспортного засобу PZU № 1439 від 10.08.2015 , відповідно до якого матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження, складає 43026,77 грн. та визнається відповідачем.

Відповідач не відшкодував позивачу виплачене страхове відшкодування, у зв'язку із чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду із позовною вимогою про стягнення сплаченого страхового відшкодування в розмірі 43026,77 грн.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона, згідно ст.74 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними та достатніми в розумінні статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України для підтвердження позовних вимог в частині стягнення 43026,77 грн.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).

За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 354 ГК України). Вказане положення кореспондується з ст. 979 ЦК України.

Частиною 1 ст. 355 ГК України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

В силу положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України від 12.07.2001 № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Відповідно до цього Закону оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

В силу ст. 7 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, у тому числі, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги те, що цивільно-правова відповідальність особи, яка визнана винною у заподіянні шкоди, застрахована у ПАТ СК "Галицька" у відповідності до Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", до позивача перейшло право вимоги до відповідача в розмірі встановленому у Звіті про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 67/10/17 від 24.10.2017, відповідно до якого матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження складає 43026,77 грн.

Таким чином, позовні вимоги належать до часткового задоволення в частині стягнення з відповідача ПАТ Страхова компанія "Галицька" на користь позивача ОСОБА_3 "Страхова компанія "ПЗУ Україна" 43026,77 грн. страхового відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1762 грн.

За приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов.

Отже, позивачу належить повернути з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, а саме 881 грн. Іншу частину судового збору (881 грн) слід компенсувати позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, у відповідності до статей 124, 129 Конституції України, керуючись статтями 42, 75, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 43 026 грн. 77 к. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства " ПЗУ Україна", вул. Дегтярівська, 62, м. Київ, 04112 ,04112 (код 20782312) - 43 026 грн. 77 к. (сорок три тисячі двадцять шість гривень сімдесят сім копійок) страхового відшкодування та 881,00 (вісімсот вісімдесят одна грн 00 коп.) судового збору.

Повернути Приватному акціонерному товариству " ПЗУ Україна", вул. Дегтярівська, 62, м. Київ, 04112 ,04112 (код 20782312) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 881 грн (вісімсот вісімдесят одна гривня), який сплачений відповідно до платіжного доручення від 14.09.2018 №72 на загальну суму 1 762 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.11.2018

Суддя Шкіндер П. А.