Рішення № 77688375, 22.10.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/65/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018 Справа № 908/1255/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: Прокоп’єва Т.О., довіреність від 11.07.2018 № 254/20-19

від відповідача: не прибув

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1255/18

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка (Задніпровська), 7, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІТІ ЕССЕТС" (юридична адреса: 69114, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 28, приміщ. 40А, адреса зазначену у позові: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, адреса об'єкту відпуску теплової енергії: 69097, м. Запоріжжя, пр. Преображенського, буд. 9, ідентифікаційний код 39130799)

про стягнення 33 812,16 грн.

СУТЬ СПОРУ:

02.07.2018 від Концерну "Міські теплові мережі" на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 06/48-юр від 20.06.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІТІ ЕССЕТС" про стягнення заборгованості за відпущену у період з квітня 2016 року по квітень 2018 року теплову енергію в сумі 33812,16 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2018 року наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 09.07.2018 позовну заяву Концерну "Міські теплові мережі" залишено без руху в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 02.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1255/18 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/65/18. Підготовче судове засідання призначено на 12.09.2018.

Ухвалою суду від 12.09.2018 відкладено підготовче засідання на 01.10.2018.

Ухвалою від 01.10.2018 продовжено підготовче провадження на один місяць. Відкладено підготовче судове засідання на 22.10.2018.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 22.10.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні 22.10.2018 представника позивача.

Позивач оголосив про обізнаність прав та обов'язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

За приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Позивачем надана письмова згода розпочати розгляд справи по суті в судовому засіданні 22.10.2018.

Відповідно до ч. 2. ст. 185 ГПК України судом оголошено про закінчення підготовчого засідання та початок судового розгляду справи по суті.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі та зазначив, що Концерн "Міські теплові мережі" неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, однак споживач ухилявся від укладання договору. Враховуючи відсутність договору між сторонами, облік кількості відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № 407680 від 30.05.2017. Позивач у період з квітня 2016 по квітень 2018 року відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 33 812,16 грн. до нежитлового приміщення, яке належить Споживачу на праві приватної власності. Жодних оплат у зазначений період відповідач не вносив, а тому сума основного боргу складає 33 812,16 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 525, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 222 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", "Правила користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, позов задовольнити.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 22.10.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності підприємства с виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України. Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-іУ, "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

Зокрема, в Законі та в правилах законодавець надає поняття "Споживач":

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі до договору (Закон);

споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правил).

Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Обов'язок укласти договір на постачання теплової енергії покладається відповідно до закону, як на теплопостачальну організацію, так і на споживача теплової енергії. При цьому теплопостачальній організації достатньо лише довести факт звертання до споживача з пропорцією укласти договір на постачання теплової енергії.

Частиною 2 ст. 179 Господарського Кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, Концерн "Міські теплові мережі" неодноразово звертався до ТОВ "Компанія з управління активами "СІТІ ЕССЕТС" з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, однак споживач ухилявся від укладання договору, що підтверджується листами № 08-5/194 від 15.02.2016, № 08-5/31 від 11.01.2017, № 08-5/616 від 02.06.2017 (копії супровідних листів з доказами направлення містяться в матеріалах справи).

Однак, на даний час доказів укладання сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді не надано, що суперечить вимогам діючого законодавства.

Враховуючи відсутність договору між сторонами, облік кількості відпущеної теплової енергії здійснювався по особовому рахунку № 407680 від 30.05.2017.

Не зважаючи на відсутність укладеного між сторонами договору, Концерн "Міські теплові мережі" у період з квітня 2016 року по квітень 2018 року відпустив відповідачу теплову енергію до нежитлового приміщення першого поверху А-9 № 348, 349, розташованого за адресою пр. Преображенського 9, яке належить Споживачу на праві приватної власності, про що свідчить копія інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Концерн "Міські теплові мережі" у період з квітня 2016 року по квітень 2018 року відпустив теплову енергію на загальну суму 33 812,16 грн. відповідно до рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжя у спірний період (копії рішень містяться в матеріалах справи).

У зв'язку з не оплатою наданих відповідачем послуг з теплопостачання на його адресу була надіслана вимога № 08-3/544 від 30.05.2018 про погашення суми боргу у розмірі 33 812,16 грн. за спожиту теплову енергію у семиденний строк з дня її отримання. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді, сума заборгованості погашена не була.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІТІ ЕССЕТС" 33 812,16 грн. основного боргу є предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін".

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 08-3/544 від 30.05.2018 про погашення суми боргу у розмірі 33 812,16 грн. за спожиту теплову енергію у семиденний строк з дня її отримання.

Щомісячна кількість теплової енергії, відпущеної у спірний період, зазначена у актах приймання-передачі теплової енергії, які щомісячно надсилалися на адресу відповідача (копія реєстрів містяться в матеріалах справи).

Однак, відповідач не виконував свої обов'язки щодо оплати за спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим, на час розгляду справи в суді сума основного боргу складає 33 812,16 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 33 812,16 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем в порядку визначеному чинним ГПК України.

Враховуючи що станом на час розгляду спору в суді, зобов'язання відповідача оплатити спожиту в період з квітня 2016 року по квітень 2018 року теплову енергію не припинено, відповідач оплату спожитої теплової енергії суду не довів, будь-яких претензій щодо виставлених позивачем актів приймання-передачі і рахунків за спірний період не пред'явив, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 33 812,16 грн. обґрунтованою, заснованою на законі та договорі та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог.

Відповідач не спростував висновків суду та не надав доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІТІ ЕССЕТС" (юридична адреса: 69114, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 28, приміщ. 40А, адреса зазначену у позові: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, адреса об'єкту відпуску теплової енергії: 69097, м. Запоріжжя, пр. Преображенського, буд. 9, ідентифікаційний код 39130799) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка (Задніпровська), 7, п/р зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) - 33 812 (тридцять три тисячі вісімсот дванадцять) грн. 16 коп. заборгованість за відпущену у період з квітня 2016 року по квітень 2018 року теплову енергію.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "СІТІ ЕССЕТС" (юридична адреса: 69114, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 28, приміщ. 40А, адреса зазначену у позові: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, адреса об'єкту відпуску теплової енергії: 69097, м. Запоріжжя, пр. Преображенського, буд. 9, ідентифікаційний код 39130799) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка (Задніпровська), п/р 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) - 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.11.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян