Рішення № 77686761, 07.11.2018, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/577/18

Провадження № 2/280/512/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Янчук В.В.,

при секретарі - Кумечко С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ( переіменовано в АТ КБ "Приватбанк") (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 08 квітня 2011 року у розмірі 116335 грн. 02 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Станом на 21 лютого 2018 року відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 116335 грн. 02 коп., з яких 7409 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 108926 грн. 02 коп. - нараховано заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача вказану в розрахунку заборгованість за кредитом та судові витрати в розмірі 1762 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 25.09.2018 року призначене судове засідання з викликом сторін.

В судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності та не заперечували проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з'явивсь, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 28.04.2011 року між сторонам укладено договір про надання банківських послуг, який являє собою заяву, Пам'ятку клієнту, Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, що підтверджено підписаною відповідачем заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. За умовами вказаного договору, відповідачу надано кредит в розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зі змісту розрахунку заборгованості за договором №б/н від 28.04.2011 року, наданого позивачем, станом на 21.02.2018 року заборгованість ОСОБА_1 становить 116335,02 грн., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 7409,00 грн., заборгованість за відсотками -108926,02 грн. (а.с. 9-11).

Дослідивши розрахунок заборгованості по відсотках, суд приходить до висновку, що нарахування відсотків, які підлягають стягненню, проведено з порушенням умов договору, з огляду на наступне.

Відповідно до наданого банком розрахунку, 01.09.2014 року банком збільшено процентну ставку з 30,00% до 34,80%, а 01.04.2015 року до 43,20 %.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №489/9289/14-ц, в разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Такий висновок наведений також у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17.

Проте матеріали справи не містять жодних доказів направлення та отримання відповідачем повідомлень про зміну відсоткової ставки. Відповідач же згоди на підвищення відсоткової ставки з 30,00% до 43,20% річних не надавав.

Банком при нарахуванні відсотків застосовувались ставки, непередбачені умовами кредитного договору від 28.04.2011 року, а належних доказів повідомлення відповідача про їх зміну матеріали справи не містять. Суду не надано доказів того, що між позивачем і відповідачем існувало якесь листування, узгодження зміни відсоткової ставки чи будь-який інший двохсторонній обмін інформацією.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Кредит надавався під 30,00 % річних, але банк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку до 43,20 % річних. Банк просить стягнути заборгованість, де тіло кредиту 7409,00 грн., а відсотки за користування кредитом 108926,02 грн., тобто відсотки в 14 разів вищі, ніж отриманий кредит, що є очевидно несправедливим.

Суд не приймає до уваги посилання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на Умови та Правила надання банківських послуг, згідно яких, боржник зобов'язаний самостійно отримувати виписки про стан картрахунків, у тому числі відслідковувати розмір процентної ставки, нарахування відсотків позивачем в розмірі, що діють на дату нарахування, оскільки вказані умови договору, щодо повідомлення суперечать визначеному Законом порядку та є нікчемними.

А враховуючи, що згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається, суд вважає недоведеним факт узгодження між сторонами підняття відсоткової ставки.

Тому, суд бере до уваги наданий розрахунок заборгованості за кредитом лише в частині, яка визначає відсоткову ставку розміром 30,00% на рік, яка узгоджена сторонами під час укладення кредитного договору.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Отже, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок. З такою позицією погодився й Верховний Суд у своїй постанові по справі №775/7704/15 від 23.01.2018 року.

За таких обставин суд вважає за необхідне провести перерахунок заборгованості за користування кредитом із застосуванням попередньої відсоткової ставки 30% річних (2,5% на місяць) за період з 01.09.2014 року по 21.02.2018 року в межах заявлених вимог .

Розраховано заборгованість за відсотками з 01.09.2014 р. за наступною формулою: (А1*30,00%*А2)/360 днів= Х, де А1-це тіло кредиту, А2 - кількість днів прострочення.

Згідно наданого банком розрахунку наявні 1270 дні прострочення. Отже, (7409,00 грн. * 30,00 % *1270 дні)/360днів= 7841,19 грн.

З урахуванням процентів, нарахованих до 01.09.2014 року в розмірі 2131,23 грн. (заборгованість за процентами накопичувальним підсумком, графа 12 розрахунку) загальна заборгованість за процентами по кредиту становить 9972,42 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе з зобов'язань, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 17381,42 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 7409,00 грн., заборгованості за процентами 9972,42 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 263 грн. 25 коп. (17381 грн. 42 коп. х 1762 грн. 00 коп./116335 грн. 02 коп.).

Керуючись статтями 526,551,611,1048 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265,279,280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 28 квітня 2011 року у розмірі 17381 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят одну ) гривню 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 263 ( двісті шістдесят три ) гривні 25 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Коростишівський районний суд Житомирської області до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Коростишівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне судове рішення складено 07 листопада 2018 року.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄРДПОУ 14360570, р/р 29092829003111).

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1).

Суддя Янчук В.В.