Рішення № 77686594, 02.11.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

провадження № 2-о/243/1248/2018

справа № 243/8714/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Хміль О.М.,

представника заявниці ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов’янськ, Донецької області) цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Миколаївська міська рада Слов’янського району Донецької області, про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. В обґрунтування заяви зазначила, що 23 липня 2016 року помер ОСОБА_3, з яким вона постійно проживала однією сім’єю з березня 2010 року до часу його смерті, за адресою: АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом, до складу якої увійшла квартира за вищевказаною адресою. Дітей або інших родичів у ОСОБА_3 не було. Заявниця проживала з ним в його квартирі як одна сім'я, вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, купували за спільні кошти предмети побутової техніки, спільно оплачували вартість наданих комунальних послуг, а після смерті ОСОБА_3, заявниця організувала його поховання, отримала свідоцтво про смерть та допомогу на поховання.

Вважає, що вона є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3, у зв’язку із чим звернулась до суду із даним позовом та просить суд встановити факт її проживання однією сім’єю із ОСОБА_3, який помер 23 липня 2016 року в м. Миколаївка Слов’янського району Донецької області, в період часу з 09 березня 2010 року по день його смерті - 23 липня 2016 року.

Встановлення даного факту має для неї юридичне значення, оскільки породжує право на прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_3

У судове засідання заявниця ОСОБА_2 не з’явилась.

Представник заявниці ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 27 вересня 2018 року, у судовому засіданні наполягала на задоволенні заяви ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, пояснення надала аналогічні наведеним в заяві.

Представник заінтересованої особи Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності № 09/02-09-14-1 від 03 січня 2018 року (а.с. 17), будучи повідомленим належним чином про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності.

Суд, заслухавши представника заявниці, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_5: І-НО № 948428, ОСОБА_3 помер 23 липня 2016 року в м. Миколаївка Слов’янського району Донецької області (а.с. 5).

Згідно із довідкою КП «БТІ» м. Слов’янська № 2851-2/0.84/01 від 19 вересня 2018 року (а.с. 18), власником квартири АДРЕСА_2, є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності виданого Слов’янською державною районною електростанцією від 02 квітня 1996 року, а також договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 10 квітня 1996 року № 4036, що також стверджується наявними в матеріалах справи вказаними свідоцтвом про право власності та договором дарування (а.с. 6,7).

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 139300925 від 27 вересня 2018 року, відомості про власника квартири АДРЕСА_2, - відсутні (а.с. 15).

За даними наданими на запит суду відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконкому Миколаївської міської ради, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, значився зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та був знятий з реєстрації 08 серпня 2016 року у зв’язку із смертю. Інші особи не були зареєстровані за вказаною адресою (а.с. 28).

Повідомленням Першої слов’янської державної нотаріальної контори від 01 жовтня 2018 року № 2995/01-16 та 09 жовтня 2018 року № 2995/01-16, суду повідомлено про відсутність спадкової справи до майна померлого 23 липня 2016 року ОСОБА_3 (а.с. 32,33).

За даними наданими на запит суду відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконкому Миколаївської міської ради відносно заявниці ОСОБА_2, вона, з 27 вересня 1982 року по теперішній час, значиться зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Інших осіб, які проживали разом з нею немає. (а.с. 27).

За відомостями паспорта заявниці ОСОБА_2, ВВ № 820763 (а.с. 3, 3 з.б.), вона з 04 грудня 1969 року перебувала в зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_7, який, згідно із свідоцтвом про смерть, Серія 1-НО № 337020 (а.с. 4), помер 10 грудня 2008 року (а.с. 4).

Згідно із повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00021229767 від 18 жовтня 2018 року, заявниця ОСОБА_2, 24 січня 2017 року, перебуваючи у статусі удови, зареєструвала шлюб із вдівцем ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 36-37).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 під присягою повідомила, що заявниця ОСОБА_2 проживала разом із ОСОБА_3 близько шести років однією сім’єю як чоловік та жінка, робили спільні покупки. Може ствердити про це оскільки є їх сусідкою.

Свідок ОСОБА_10, у судовому засіданні під присягою показав, що заявниця проживала разом із ОСОБА_3 однією сім’єю близько шести років, зустрічався із ними приблизно раз на місяць.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні, під присягою показала, що вона є сусідкою заявниці ОСОБА_2 за адресою де вона спільно проживала разом із ОСОБА_3, після смерті першого чоловіка, а саме в квартирі АДРЕСА_2. Вона часто бувала в них у гостях, та знає, що заявниця доглядала за ОСОБА_3.

Суд приймає такі пояснення свідків як правдиві, не вбачає особистої зацікавленості свідків в результатах розгляду справи, пояснення свідків повністю узгоджуються з іншими наданими доказами по справі.

Відповідно п. 2 Постанови Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Згідно із роз’ясненнями які містяться у п. 7 вказаної Постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв’язку із втратою годувальника.

За приписами статті 1264 Цивільного кодексу України, четверту чергу права спадкування за законом мають особи, які мешкали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ч. 3 Сімейного кодексу України, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однієї сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину, як члена сім’ї, тощо.

Встановлення факту проживання заявниці разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім’єю не менш як п’ять років до часу його смерті, є фактом, що має юридичне значення для неї, оскільки від його встановлення у заявниці залежить виникнення права на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 як за спадкоємцем четвертої черги за законом.

У суду відсутні відомості про наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 які б виявили бажання прийняти, чи не прийняти спадщину після його смерті.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та встановлених обставин справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 81 ЦПК України докази, суд приходить до висновку, що вони повністю узгоджуються між собою, не містять внутрішніх протиріч, і у своїй сукупності є достатніми, для того щоб дійти висновку, що заявниця ОСОБА_2 та спадкодавець ОСОБА_3 дійсно проживалиразом однією сім’єю в період часу з 09 березня 2010 року по день смерті ОСОБА_3 23 липня 2016 року, мали спільний бюджет, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки притаманні сім’ї, на час спільного проживання обоє не перебували у шлюбі, у зв’язку із чим, вимоги ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1264, 1268 ЦК України, ст. 3 СК України, ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268, 315, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: Миколаївська міська рада Слов’янського району Донецької області, про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, однією сім’єю із ОСОБА_3, який помер 23 липня 2016 року в м. Миколаївка Слов’янського району Донецької області, в період часу з 09 березня 2010 року по день смерті ОСОБА_3 - 23 липня 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складений 07 листопада 2018 року.

Головуючий – суддя: О.В. Ільяшевич