Постанова № 77681479, 05.11.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2018 року м. Чернівці

справа№720/1479/17

провадження 22-ц/794/871/18

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.

суддів: Литвинюк І.М., Лисака І.Н.,

секретар Собчук І.Ю.

за участю представника позивачів ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який представляє інтереси ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_12, ОСОБА_13, Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області та Топорівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок (головуючий суддя у першій інстанції ОСОБА_14О.),

встановив:

У жовтні 2017 року позивачі звернулися до суду із вищевказаним позовом, у якому просили: визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 04 липня 2017 року № 24-1157/14-17-сг та № 24-1158/14-17-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_15 та ОСОБА_12 щодо відведення у власність земельних ділянок ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Топорівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, орієнтовним розміром по 2,00 га.

На обґрунтування своїх вимог позивачі зазначали, що 10 травня 2007 року Новоселицькою районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 314-р про надання дозволу Топорівській сільській раді Новоселицького району Чернівецької області на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельних ділянок для індивідуального садівництва, площею 25 га, громадянам, згідно протоколу розподілу земельних ділянок, серед яких були і позивачі. Разом з тим, технічна документація не була виготовлена та на затвердження в Новоселицьку районну державну адміністрацію Чернівецької області не була подана.

30 березня 2011 року вказаною адміністрацією знову було прийнято розпорядження № 84-р про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок в оренду. Проте, проект не був затверджений та договори оренди не були укладені.

04 липня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру в Чернівецькій області були прийняті накази а № 24-1157/14-17-сг та № 24-1158/14-17-сг про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок ОСОБА_13 та ОСОБА_12.

Вважають, що оскільки користуються земельними ділянками, то видані накази порушують їхні права на користування земельними ділянками.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_12, ОСОБА_13, Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області та Топорівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок відмовлено.

На вказане рішення суду першої інстанції представник позивачів ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зокрема, вважають, що вони мають право на завершення процедури оформлення земельних ділянок та укладення договорів оренди.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначають, що надаючи дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок ОСОБА_13 та ОСОБА_12, Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області діяло у межах своїх повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

На час видачі наказів будь-яких правових підстав, передбачених ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України для відмови у наданні таких дозволів не було.

Позивачі без належних правовстановлюючих документів користуються земельними ділянками в межах Топорівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з того, що між сторонами виник спір щодо права власності на користування земельними ділянками, а тому оспорювання позивачами правомірності набуття третіми особами права має вирішуватись в порядку цивільної юрисдикції, оскільки виник спір про цивільне право.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_12, будучи учасниками АТО, звернулись до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькі області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею по 2,00 га. кожному.

На підставі вказаних заяв, 04 липня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру в Чернівецькій області видано накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею по 2,00 га. кожному, які розташовані на території Топорівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, а саме: за № 24-1157/14-17-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_13; за № 24-1158/14-17-сг про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_12.

Позивачі вважають, що вказаними наказами порушено їхні права, а тому звернулися до суду з вказаним позовом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення із позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - КАС України, у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, якщо не зазначено інше) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у чинній редакції), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями статті 123 Земельного кодексу України визначено, що передача земельних ділянок відбувається шляхом прийняття рішення на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з частиною шостою статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

З наведених норм можна зробити висновок, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Слід зазначити, що Апеляційний суд Чернівецької області вбачав підстави відійти від правової позиції, викладеній по цій справі, в постанові від 31 січня 2018 року, з вищевикладених підстав (а.с.217).

Враховуючи висновок постанови Великої палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №380/624/16-ц, суд першої інстанції, розглядаючи спір по суті помилково вважав, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, при цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувані дії та рішення відповідача пов’язані із делегованими йому законом повноваженнями для перевірки правильності даних, необхідних для прийняття рішення цим органом, що є публічно правовими відносинами, які в порядку цивільного судочинства розгляду не підлягають.

Правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб.

При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах.

Тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою так і оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим документом.

Зазначений висновок відповідає змісту постанови Великої палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №380/624/16-ц.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Обов'язковість врахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З огляду на наведене, апеляційний суд прийшов до висновку, що спір виник між фізичними особами та суб’єктом владних повноважень і вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд закриває провадження у справ, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що між сторонами існує спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, в зв’язку з чим, рішення суду першої інстанції, в порядку ст.377 ч.1 ЦПК України, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 374, 377 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який представляє інтереси ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 задовольнити частково.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, третіх осіб без самостійних вимог: ОСОБА_12, ОСОБА_13, Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області та Топорівської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний тест постанови складено - 07 листопада 2018 року.

Головуючий М.І.Кулянда

судді: І.М.Литвинюк

ОСОБА_16