Ухвала суду № 77680704, 02.11.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8672/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2018 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Позарецької С.М.,

при секретарі - Семиволос І.М.,

за участі прокурора - Купчин А.Ю.,

засудженого - ОСОБА_1

представника Черкаської виправної колонії № 62 – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про застосування умовно-дострокового звільнення, -

в с т а н о в и в :

Від засудженого ОСОБА_1 до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Свої вимоги мотивує тим, що він уже відбув 2/3 призначеного судом покарання, за час відбування покарання характеризується з позитивної сторони, а саме, - приймає активну участь в культурно-масових заходах установи, активно займається художньою самодіяльністю, навчався в ПТУ при установі. Крім того, зазначив, що він з перших днів перебування в Черкаській ВК № 62 і до цього часу працює на виробництві установи, громадські доручення виконує вчасно і якісно. Вину в скоєному злочині визнав та щиро розкаявся, а тому, вважає за необхідне звільнити його умовно-достроково від відбування призначеного судом покарання.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 своє клопотання про умовно-дострокове звільнення підтримав та просив задовольнити. Крім того, пояснив, що він останні пів року ніде не працював, проте, нещодавно подав до адміністрації Черкаської ВК № 62 з проханнім його працевлаштування на роботу до промислової зони, але представники адміністрації відмовляють йому у допуску до вказаних робіт. Також зазначив, що він відвідує церкву, займається спортом, у минулому році навчався в ПТУ при установі, але покинув навчання за власним бажанням. Стягнення були лише за неналежний зовнішній вигляд, які він не оскаржував.

В судовому засіданні представник ДУ «Черкаська виправна колонія (№ 62)» ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного судом покарання, оскільки останній своєю поведінкою та ставленням до праці не довів, що він став на шлях виправлення, заохочень немає, має непогашені стягнення, а тому, не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

В судовому засіданні прокурор Купчин А.Ю. заперечував проти задоволення вказаного клопотання, оскільки, засуджений ОСОБА_1 на даний час не працевлаштований, має 05 стягнень, які не погашені у встановленому законом порядку, у його поведінці відсутня позитивна динаміка, а тому, він не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного судом покарання.

Заслухавши пояснення засудженого, думку прокурора та представника ДУ «Черкаська виправна колонія (№ 62)», дослідивши подане клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, надані матеріали особової справи ОСОБА_1, суд вважає, що у задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити, виходячи з наступного:

в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, до засудження не працюючий, раніше судимий:

- 10 листопада 2006 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 03 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 01 рік;

- 25 листопада 2013 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, 70 КК України до 04 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 03 роки.

За даною справою засуджений 02 грудня 2015 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ст. 128 КК України до 01 року обмеження волі. На підставі ст. 71 ч. 1, 72 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 25 листопада 2013 року і остаточно визначено до відбуття 04 роки 01 місяць позбавлення волі. Залік з 24 серпня 2015 року по 28 червня 2015 року та з 23 вересня 2015 року по 19 жовтня 2015 року.

Початок строку – 14 січня 2016 року, кінець строку – 19 грудня 2019 року.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 12 КК України ОСОБА_1 засуджений за скоєння злочину невеликої тяжкості.

Частиною другою ст. 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

За даними характеристики, затвердженої начальником установи – начальником арештного дому ДУ «Черкаська виправна колонія (№ 62)» ОСОБА_3 від 02 листопада 2018 року, ОСОБА_1 під час утримання в СІЗО м. Черкаси характеризувався посередньо. Порушень вимог режиму утримання не допускав, стягнень не мав. До праці не залучався. Заохочень не мав.

В Черкаській виправній колонії № 62 відбуває покарання з 24 лютого 2016 року. За час перебування в установі характеризується негативно. За допущенні порушення установленого порядку відбування покарання 07 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. Допущенні порушення виражались у порушенні форми одягу. На даний час 05 стягнень не зняті та не погашені в установленому законом порядку. Крім того, на виробництві установи не працевлаштований за відсутністю бажання працювати. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Свідомо уникає виконання робіт із благоустрою установи, намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, але не завжди має охайний зовнішній вигляд. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику в свою адресу.

Також зазначено, що засудженому ОСОБА_1 доводилось та роз’яснювалось про можливість участі в програмах диференційованого виховного впливу, але бажання приймати участь засуджений не виявив. Соціально-корисні зв’язки з рідними підтримує шляхом короткострокових побачень, отримує від них посилки та передачі. Стосунки добрі. Згідно вироку суду провину в скоєному злочині визнав повністю.

За дослідженими матеріалами особової справи вбачається, що відсутні дані, які б підтверджували доводи засудженого про його участь у програмах диференційованого виховного впливу, або участь у заходах – спортивних змаганнях, художній самодіяльності тощо. Також, відсутні відомості про те, що за своїм станом здоров»я засуджений не може працювати або виконувати будь-які роботи по благоустрою установи.

За рішеннями адміністративної комісії ЧВК №62 як в 2017 році, так і в 2018 році, ОСОБА_1 було відмовлено у застосування до нього положень ст.ст. 81, 82 КК та у зміні умов тримання.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким», - умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким.

З’ясувавши обставини справи, вбачається, що засуджений не має усіх належних умов, передбачених ст. 81 КК України, для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Поведінка засудженого не є стабільною і не свідчить про те, що він став на шлях виправлення. На даний час він не працевлаштований на виробництві установи, хоча інформація про поважність причин припинення виконання робіт на підприємстві, відсутня. Крім того, на даний час у засудженого ОСОБА_1 мається 05 стягнень, які не погашені у встановленому законом порядку, а заохочень взагалі немає.

З урахуванням вище наведеного та, враховуючи поведінку засудженого, а також, його доводи щодо необхідності застосування до нього положень ст. 81 КК України, суд не вбачає жодних підтверджуючих даних про те, що ОСОБА_1 довів своє виправлення та може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання.

Також, слід зазначити, що й сам засуджений ОСОБА_1 не навів будь-яких обставин, які б свідчили про те, що він своєю поведінкою довів своє виправлення, зокрема, що цілі покарання були досягнуті та його виправлення настало раніше строку, визначеного вироком суду.

У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_1 щодо його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст..ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про застосування умовно-дострокового звільнення, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси на протязі семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 07 листопада 2018 року.

Головуючий: ОСОБА_4