Ухвала суду № 77680580, 25.10.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/581/18

Провадження № 2/700/348/18

25 жовтня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/638/18 провадження №2/700/348/18 за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення коштів на сторонній догляд у зв’язку з каліцтвом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення коштів на сторонній догляд у зв’язку з каліцтвом.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 09 квітня 1987 року в результаті нещасного випадку на залізничній платформі «Малютянка» «Південно-західної залізниці» він втратив обидві руки та був визнаний інвалідом першої групи довічно, втративши 100% загальної та професійної працездатності. 22 серпня 1988 року рішенням Залізничного районного суду м. Києва його вина була визначена у процентному співвідношенні та становила 20%, а Державного територіального-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця», правонаступником якого є Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - 80%. На підставі судових рішень до грудня 2016 року відповідачем виплачувалися суми втраченого заробітку та витрати на сторонній догляд у розмірі мінімальної заробітної плати, що становила 1600 гривень. Однак із січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати збільшився до 3200 гривень, а з січня 2018 року – до 3723 гривень. Проте, відповідач продовжив проводити виплати у сумі 1600 грн. і з 01.01.2017 року не провів перерахунок належних йому виплат. В результаті чого відповідачем не проведено перерахунку та не виплачено компенсацію з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року у розмірі 19200 гривень та з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року у розмірі 14861 гривня. Всього сума заборгованості складає 34061 гривня. 11.05.2018 року звернувшись до ПАТ «Укрзалізниці» щодо порушених прав він отримав лист, в якому зазначено, що витрати на сторонній догляд у збільшеному розмірі будуть виплачуватися лише на підставі рішення суду. За таких обставин змушений звернутися до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, подав відзив на позов, в якому зіслався на п.7 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 06.12.2016 року №1774-VIII, яким з 1 січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати для розрахунків встановлений на рівні мінімальної заробітної плати на 01 грудня 2016 року.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши і дослiдивши письмові докази, суд вважає, що позов пiдлягає задоволенню з наступних пiдстав.

Судом встановлені наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.

09 квітня 1987 року в результаті нещасного випадку на залізничній платформі «Малютянка» «Південно-західної залізниці» позивач ОСОБА_1 втратив обидві руки та був визнаний інвалідом першої групи довічно, втративши 100% загальної та професійної працездатності. 22 серпня 1988 року рішенням Залізничного районного суду м. Києва його вина була визначена у процентному співвідношенні та становила 20%, а Державного територіального-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця», правонаступником якого є Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - 80%.

На підставі судових рішень до грудня 2016 року відповідач виплачував позивачу компенсацію втраченого заробітку та кошти для відшкодування витрат на сторонній догляд у розмірі мінімальної заробітної плати, що становила 1600 гривень.

З 01.01.2017 року розмір мінімальної заробітної плати збільшився до 3200 гривень, а з січня 2018 року – до 3723 гривень. Проте, відповідач продовжив проводити виплати у сумі 1600 грн. і з 01.01.2017 року не провів перерахунок належних позивачу виплат. Таким чином відповідачем не проведено перерахунку та не виплачено суму з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року у розмірі 19200 гривень ((3200-1600)*12=19200,00 грн.) та з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року у розмірі 14861 гривня ((3723-1600)*7=14861 грн.). Всього сума заборгованості складає 34061 гривня.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 455 ЦК УРСР (діяла на час заподіяння шкоди позивачу) передбачалося, що в разі заподіяння каліцтва або іншого ушкодження здоров'я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати витрати, викликані ушкодженням здоров'я (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо).

Відповідно до ст.457 ЦК УРСР якщо каліцтво або інше ушкодження здоров'я заподіяно організацією або громадянином, не зобов'язаними сплачувати за потерпілого внески по державному соціальному страхуванню, ця організація або громадянин повинні відшкодувати потерпілому шкоду за правилами ст.ст. 440, 441, 450 цього Кодексу у частині, що перевищує суму одержуваної ним допомоги або призначеної йому після ушкодження його здоров'я і фактично одержуваної ним пенсії.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 1195 ЦК України шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Так, у зв’язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування коштів на сторонній догляд ОСОБА_1 повинен бути збільшений виходячи з проведеного наступним чином розрахунку:

- з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року у розмірі 19200 гривень ((3200-1600)*12=19200,00 грн.);

- з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року у розмірі 14861 гривня ((3723-1600)*7=14861 грн.).

Отже, враховуючи вищевикладене, до сплати позивачу підлягає сума у розмірі 19200 гривень за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, а також сума у розмірі 14861 грн. за період з 01.01.2018 року по 31.07.2018 року. Всього сума заборгованості складає 34061 грн.

Щодо тверджень представника відповідача про застосування з 1 січня 2017 року розміру мінімальної заробітної плати для розрахунків на рівні мінімальної заробітної плати на 01 грудня 2016 року суд зауважує, що не застосовує до спірних правовідносин положення п.п.3 і 7 Прикінцевих і Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р.

Відповідно до п.7 Прикінцевих і Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. з 1 січня 2017 року встановлено новий розмір щомісячної страхової виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у яких цей розмір менший за розмір мінімальної заробітної плати у перерахунку на 100 відсотків втрати працездатності, на рівні розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 грудня 2016 року, з урахуванням ступеня втрати працездатності.

Розмір щомісячної страхової виплати у вищевказаній нормі стосується тільки постраждалих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, тоді як позивач був травмований під час побутового нещасного випадку.

Також на підставі наведених актів та з урахуванням змінного характеру розміру мінімальної заробітної плати та законодавства підлягають задоволенню і вимоги про зобов’язання відповідача виплачувати позивачу щомісячно суму відшкодування у розмірі, яка обчислюється з чинного на час виплати розміру мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 259, 263-265, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення коштів на сторонній догляд у зв’язку з каліцтвом– задовольнити.

Стягнути з Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081221) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) кошти на сторонній догляд у зв’язку з каліцтвом за період з 01.01.2017 року по 31.07.2018 року у сумі 34061 гривня у зв’язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати.

Зобов’язати Регіональну філію «Південно-Західна залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081221) при збільшенні мінімальної заробітної плати надалі самостійно здійснювати перерахунок виплат на сторонній догляд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Бесараб