Постанова № 77679148, 09.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3245/18

Номер справи місцевого суду: 520/6548/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Калараш А.А., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_2 до Компанії «TIDEWATER CREWING LIMITED» про стягнення заробітної плати, подорожніх витрат, відшкодування моральної шкоди, на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді Калашнікової О.І. 27 грудня 2017 року у м. Одесі, -

встановила:

07 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача, який було уточнено, про стягнення заробітної плати в розмірі 10 455 доларів США, що еквівалентно 272 666, 40 гривень, подорожніх витрат в сумі 12 750 доларів США, що еквівалентно 332 520 гривень, відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 000 доларів США, що еквівалентно 391 200 гривень (а.с. 2-5, 33-36).

В обґрунтування свого позову посилався на те, що між ним та Компанією 21 лютого 2017 року була укладена трудова угода, за умовами якої позивач наймається на посаду старшого механіка на борту морського судна - т/х «SUTTON TIDE», під прапором Вануату. За умовами трудової угоди робочий період ОСОБА_3 повинен був тривати з 21 лютого 2017 року по 30 квітня 2017 року. 01 травня 2017 року Компанія зобов’язана була доставити робітника до місця репатріації. 24 березня 2017 року ОСОБА_3, в складі частини екіпажу, було знято з судна поліцейськими властями ОСОБА_4, у зв’язку із зверненням відповідача із заявою про крадіжку палива на борту судна. Рішенням суду провінції ОСОБА_5 Ангола від 14 червня 2017 року обвинувачення з членів екіпажу судна у вчиненні злочину контрабанди пального і обвинувачення у зловживанні посадовим становищем знято за відсутністю доказів. 19 червня 2017 року ОСОБА_3 прибув до України з ОСОБА_5 Ангола. Компанія припинила виплату заробітної плати ОСОБА_3 з 21березня 2017 року і не виконала свої зобов’язання щодо забезпечення репатріації до України. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення (а. с. 208-210).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на його

необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, на думку апелянта, у даному випадку існує неможливість визначення права, яке необхідно застосовувати до даного трудового спору, у зв’язку із тим, що компанія зареєстрована на Кайманових островах, судно - під прапором Вануату, а зняття з борту проводилось у Анголі; судом першої інстанції не застосувано до спірних правовідносин принцип Конвенції МОП «Про працю в морському судноплавстві» (а.с. 214-219).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Згідно положень ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 - громадянин України, і Компанія “TIDEWATER CREWING LIMITED” (зареєстрована на Кайманових островах) 21 лютого 2017 року уклали трудову угоду (а.с. 9-14), за умовами якої позивач наймається на посаду старшого механіка на борту морського судна. Місцем виконання роботи є ОСОБА_5 Ангола (п.1 угоди). ОСОБА_3 приступив до виконання обов’язків старшого механіка т/х «SUTTON TIDE» ( номер ІМО 9389461, під прапором Вануату) 21 лютого 2017 року. За умовами трудової угоди робочий графік для робітника починається, коли робітник приступив до роботи на місці виконання роботи. Робочий графік для робітника складається з 70 робочих днів, за якими слідують 70 вихідних днів, розрахованих мінімум по 2,5 дні в робочий місяць (п.2 угоди). Тобто, робочий період ОСОБА_3 повинен був тривати з 21 лютого 2017 року по 30 квітня 2017 року. 01 травня 2017 року компанія зобов’язана була доставити робітника до місця репатріації.

24 березня 2017 року ОСОБА_3, в складі частини екіпажу, було знято з судна поліцейськими властями ОСОБА_4 у зв’язку із звернення відповідача із заявою про крадіжку палива на борту судна. Рішенням суду провінції ОСОБА_5 Ангола від 14 червня 2017 року обвинувачення з членів екіпажу судна у вчиненні злочину контрабанди пального і обвинувачення у зловживанні посадовим становищем знято за відсутністю доказів (а.с.46-49). 19 червня 2017 року ОСОБА_3 прибув до України з ОСОБА_5 Ангола, що підтверджується відповідними проїзними документами (а.с. 50-51).

Компанія припинила виплату заробітної плати ОСОБА_3 з 21 березня 2017 року.

Згідно ч.1 ст. 8 КЗпП України трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються нормами Закону України «Про міжнародне приватне право».

Закон України «Про міжнародне приватне право» визначає порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов’язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про міжнародне приватне право» - право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює:

1) дійсність договору;

2) тлумачення договору;

3) права та обов'язки сторін;

4) виконання договору;

5) наслідки невиконання або неналежного виконання договору;

6) припинення договору;

7) наслідки недійсності договору;

8) відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.

Статтею 53 ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлений виключний перелік підстав, за яких трудові відносини громадян України, які працюють за кордоном, регулюються правом України, а саме:

1) громадяни України працюють у закордонних дипломатичних установах України;

2) громадяни України уклали з роботодавцями - фізичними або юридичними особами України трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі в їх відокремлених підрозділах, якщо це не суперечить законодавству держави, на території якої виконується робота;

3) це передбачено законом або міжнародним договором України.

Положення ст. 52 ЗУ «Про міжнародне приватне право» визначають, що до трудових відносин застосовується право держави, у якій виконується робота, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або є філія або представництво іноземної юридичної особи – відповідача.

Компанія “TIDEWATER CREWING LIMITED” є іноземною юридичною особою, відповідач не має на території України зареєстрованої належним чином філії (представництва), у відповідача на туриторії України відсутнє майно.

Таким чином, до правовідносин, які пов’язані із укладенням та виконанням угоди між громадянином України та іноземною компанією може застосовуватись або законодавство, визначене у договорі (в даному випадку визначено англійське законодавство та погоджено звернення до Високого Суду правосуддя в Лондоні), або, у випадку спору про трудові відносини - застосовується право республіки Ангола.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач обрав невірний спосіб захисту порушених прав, наполягаючи на розгляді даного спору у відповідності до норм КЗпП України, однак самостійно вийти за межі заявлених вимог та застосовувати інший спосіб захисту (у тому числі можливість застосування норм права республіки Ангола з отриманням відповідних роз’яснень Міністерства юстиції України), суд першої інстанції дійсно не міг, а тому у заявлених вимогах про стягнення заборгованості по заробітній платі та подорожніх втрат обґрунтовано відмовив.

Враховуючи також, що вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від встановлення порушення умов угоди відповідачем, суд першої інстанції обґрунтовано вважав не доведеним і вимоги стосовно стягнення такої шкоди.

Колегія суддів вважає необґрунтованим довід апеляційної скарги представника ОСОБА_2 про неможливість визначення права, яке необхідно застосовувати до даного трудового спору, у зв’язку із тим, що компанія зареєстрована на Кайманових островах, судно - під прапором Вануату, а зняття з борту проводилось у ОСОБА_5 Анголі, оскільки умовами трудової угоди, укладеної сторонами, місцем роботи чітко визначено – ОСОБА_5 Ангола.

Крім того, посилання у апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 на необхідність застосування до даних правовідносин принципу Конвенції МОП «Про працю в морському судноплавстві» не є правомірним, тому як дана Конвенція не ратифікована Україною, а тому її норми не мають на території України юридичної сили.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2017 року – залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 23 жовтня 2018 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.М. Таварткіладзе

ОСОБА_6