Рішення № 77678728, 31.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23539/17

Провадження № 2/522/782/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 13.12.2017 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою №16, житловою площею 42,20 кв.м, у будинку №30 по вул.Пушкінській у м.Одесі.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка зі своєю родиною з 1989 року постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, яка складається з трьох кімнат, житловою площею 42,20 кв.м. Житловий будинок, в якому знаходиться зазначена квартира, перебуває на балансі КП «ЖКС «Порто-Франківський». Особистий рахунок на користування вказаною квартирою відкритий на ім’я позивачки. Також, у вказаній квартирі зареєстровані: колишній чоловік позивачки, відповідач по справі, ОСОБА_2, донька позивачки – ОСОБА_3, та онука позивачки – ОСОБА_4. У 1995 році шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано, після розірвання шлюбу сторони припинили сімейні відносини, однак він продовжував іноді проживати в спірній квартирі. Але, у липні 2015 року відповідач по справі зовсім пішов з квартири, забравши добровільно всі свої речі, сказавши що пішов до іншої жінки, став проживати окремо, та з того часу місце проживання відповідача позивачці не відомо. Зазначені обставини змусили позивачку звернутися до суду з вказаним позовом.

Справа на підставі авторозподілу надійшла до провадження судді Приморського районного суду м.Одеси Ільченко Н.А. та ухвалою суду від 14.12.2017 року провадження у справі було відкрито.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27.03.2018 року №901/0/15-18 про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв’язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді Ільченко Н.А. – Іванової О.І., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

10.04.2018 року справа надійшла до провадження судді Кравчук Т.С.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12.04.2018 року №1093/0/15-18 про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв’язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді Кравчук Т.С. – Антонецького С.Л., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси 20.04.2018 року було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

23.04.2018 року справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 10.05.2018 року справу прийнято до свого провадження, та ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 09.07.2018 року.

У підготовче судове засідання призначене на 09.07.2018 року з’явилися позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7, позов підтримали.

Представником позивача заявлено клопотання щодо допиту свідків та витребування доказів по справі, обґрунтовуючи тим, що на адвокатський запит їй не надали таку інформацію.

Суд ухвалив, клопотання щодо виклику свідків задовольнити, допитати у якості свідків по справі ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Ухвалою суду від 09.07.2018 року клопотання щодо витребування доказів задоволено, витребувано з Комунального закладу «Міської поліклініки №5» інформацію про те чи надавалася медична допомога ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3) на дому за адресою: АДРЕСА_1 в період з 13 червня 2017 року по 13 грудня 2017 року. та витребувано з поштампу-ЦПЗ №1 Одеської дирекції ПАТ «Укрпошта» інформацію про те чи поступала на ім’я ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3) за адресою: АДРЕСА_1 реєстрована поштова кореспонденція в період з 13 червня 2017 року по 13 грудня 2017 року (поштове відділення №14, м.Одеса, вул.Троїцька, буд.6).

У підготовче судове засідання призначене на 09.07.2018 року відповідач ОСОБА_2 не з’явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з’явилася, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.10.2018 року.

З 23.07.2018 року по 23.08.2018 року суддя перебувала у щорічній відпустці. З 10.09.2018 року по 14.09.2018 року суддя перебувала у відрядженні. З 24.09.2018 року по 05.10.2018 року та з 23.10.2018 року по 29.10.2018 року суддя перебувала у відпустці.

У судове засідання призначене на 31.10.2018 року з’явилася позивачка, позов підтримала та зазначила що відповідач добровільно забрав всі свої речі з квартири у 2015р. , повідомивши їй що у нього є інша жінка з якою він проживає, і з того часу вона його не бачила і він більше не з’являвся в квартирі, , просила його задовольнити

У судове засідання з’явилася представник позивача, позов підтримала, просила його задовольнити та пояснила, що квартира, яка складається з трьох кімнат, та якою на даний час користується позивачка, не приватизована. Відповідачем по справі є колишній чоловік ОСОБА_1 – ОСОБА_2, з яким в 1995 році шлюб було розірвано, деякий час відповідач продовжував проживати в зазначеній квартирі, а в липні 2015 року він пішов проживати до іншої жінки, та повністю обірвав стосунки з родиною позивачки. Де саме він проживає, позивачці не відомо. Але той факт, що він прописаний у спірній квартирі, призводить до нарахування квартплати, які вона змушена сплачувати. Третя особа по справі, ОСОБА_3, є донькою позивачки.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що з 1995 року шлюб з ОСОБА_2 було розірвано, в спірній квартирі він не жив, але деякий час продовжував іноді приходити, але з літа 2015 року відповідач взагалі не приходив, сказав, що не буде сплачувати комунальні послуги, так як живе з іншою жінкою та йому там добре, та навіть змінив номер телефону, забрав свої речі, пішов з квартири та більше не з’являвся.

У судове засідання звилася свідок ОСОБА_10, яка пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1., вони проживають в одному будинку, поруч на сходовій клітці. Свідок зазначила, що також знає чоловіка позивачки – ОСОБА_2, який з літа 2015 року забрав свої речі, пішов та в спірній квартирі не проживає. Також ОСОБА_10 пояснила, що у будинку №30 по вул. Пушкінська у м. Одесі проживає з 2006 року, а сусідів знає ще раніше.

На питання головуючого по справі, свідок пояснила, що вона бачить, що відповідач не проживає в квартирі, так як постійно прибирає парадну та двір, виходить на балкон, та точно бачила, як ОСОБА_2 забирав свої речі та виносив їх з квартири. В квартирі у позивачки не бувала, але вони часто спілкуються

У судове засідання з’явилася свідок ОСОБА_11, яка пояснила, що вона знає сім’ю позивачки, як сусідів, з 1981 року, так як проживає в одному будинку, також знає чоловіка ОСОБА_1 – ОСОБА_2, їх дітей та онуку. У старшої доньки були проблеми з навчанням, а вона є вчителькою математики та фізики, та вона навчала її додатково. Знає, що позивачка з відповідачем розлучилися, ОСОБА_2 пішов з квартири, але іноді приходив, відвідував онуку, але з 2015 року взагалі не з'являвся ні в квартирі, ні у дворі будинку. В квартирі у ОСОБА_1 буває десь один раз на тиждень, так як навчає онуку ОСОБА_4. Свідок зазначила, що вона зрозуміла, що у відповідача є інша сім’я.

На питання головуючого, свідок пояснила, що сварок між сторонами не було, вважає, що відповідач добровільно пішов. Також свідок пояснила, що ОСОБА_2 раніше вживав алкогольні напої, а потім його довго не було у дворі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явився, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, поважних причин неявки суду не представив, чим позбавив суд можливості вислухати його пояснення та думку по суті. Заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надано.

Третя особа, ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 від 21.03.2018 року. в якій зазначено, вона позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову, справу просила розглядати за її відсутністю. .

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який 27.09.1995 року було розірвано, про що видано свідоцтво серії ЖД №030684 про розірвання шлюбу відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Жовтневої райради народних депутатів м.Одеси, актовий запис №268 (а.с.5).

ОСОБА_12 з 1989 року постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі ордеру на житлове приміщення №10207 серії БО від 24.11.1989 року, який видано на підставі рішення комісії Бюро обміну житловими приміщеннями Одеського міськвиконкому від 22.11.1989 року (а.с.14). Зазначена квартира складається з трьох кімнат, житловою площею 42,20 кв.м.

Житловий будинок, в якому знаходиться зазначена квартира, перебуває на балансі КП «ЖКС «Порто-Франківський». Особистий рахунок на користування вказаною квартирою відкритий на ім’я позивачки ОСОБА_1 Також, у вказаній квартирі зареєстровані: колишній чоловік позивачки, відповідач по справі, ОСОБА_2, донька позивачки – ОСОБА_3, та онука позивачки – ОСОБА_4, що підтверджується довідкою №403 випискою із домової книги про склад сім’ї від 07.12.2017 року (а.с.9).

Після розірвання шлюбу сторони припинили сімейні відносини, однак продовжували проживати в спірній квартирі. Але, у липні 2015 року відповідач по справі пішов з квартири, став проживати окремо, та з того часу місце проживання ОСОБА_1 позивачці не відомо.

Проте, до теперішнього часу відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Той факт, що ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі з 2015 року підтверджується письмовими також поясненнями в судовому засіданні свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13 від 20.02.2018 року (а.с.46, 50), та поясненнями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13, наданими у судовому засіданні 31.10.2018 року.

Також в матеріалах справи міститься Акт про не проживання ОСОБА_2 від 07.12.2017 року, затверджений начальником КП «ЖКС «Порто-Франківський» (а.с.8).

На виконання ухвали суду від 09.07.2018 року про витребування доказів, з поштампу-ЦПЗ №1 Одеської дирекції ПАТ «Укрпошта» надійшов лист за №07-81-1023 від 24.07.2018 року, з якого вбачається, що у період з 13.07.2017 року по 13.12.2017 року на ім’я ОСОБА_14 за адресою: 65014, АДРЕСА_2, в надходженні та видачі рекомендована кореспонденція не значиться

Згідно ч.1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що реєстрація і відсутність відповідача у квартирі позивача створює позивачу перешкоди у здійсненні правомочностей у вільному володінні та користуванні квартирою, та вона несе тягар щодо вимушеної оплати за утримання квартири( комунальні послуги) за відповідача. Відповідач відсутній за даним місцем реєстрації понад півтора роки. Причин щодо перешкоджання у користуванні кврторою відповідачу суду не виявлено.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1А щодо визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно п.26 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно положень ст.6 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» фізичні особи зобов'язані зареєструвати своє місце проживання.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_2 не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 2015 року, речей відповідача в квартирі не має, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки питання щодо стягнення судових витрат позивачем не заявлялось, тому їх вирішення судом не здійснювалось.

Керуючись ст.41, 55 Конституції України, ст.ст.1, 3, 15-16, 316, 317, 318, 319, 321, 328, 391 ЦК України, ст.71, 72 Житлового Кодексу Української РСР, ст.ст.4, 12, 19, 76-81, 89, 223, 247, 258-259, 265, 268, 353-354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_7, НОМЕР_2 від 26.11.1998 року, виданий Жовтневим РВ м. Одеси, місце реєстрації : АДРЕСА_3), треті особи: ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8), яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 (НОМЕР_2 від 26.11.1998 року, виданий Жовтневим РВ м. Одеси, місце реєстрації : АДРЕСА_3) таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №16, житловою площею 42,20 кв.м, у будинку №30 по вул. Пушкінській у м. Одесі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 07.11.2018 року.

Суддя: Домусчі Л.В.