Рішення № 77678683, 29.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9061/17

Провадження № 2-а/522/655/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Смоковій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Військової частини А0515 до Подільського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, старшого державного виконавця Подільського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування його рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Подільського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, старшого державного виконавця Подільського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування його рішення, в котрому просив суд визнати дії старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2017 ВП №53751480.

Позивач в судове засідання не з’явився, представник позивача надав до суду заяву в котрій позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату та час слухання справи сповіщався належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Враховуючи указані положення КАС України, клопотання представника позивача, зважаючи на неявку без поважних причин в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 від 11.04.2017 № 53751480 постановлено відкрити виконавче провадження за виконавчим листом від 16.03.2017 № 522/18373/15-а, стягнути з військової частини А0515 виконавчий збір у розмірі 12800 грн.

Відкривши виконавче провадження, стороною якого є військова частина А0515, державний виконавець порушив п. 4 розділу І Інструкції, яким передбачена підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень, а саме:

Так, п. 4 розділу І Інструкції передбачено, що на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими боржниками є центральні органи виконавчої влади та інші органи державної влади та їх посадові особи.

Тобто, з поміж центральних органів виконавчої влади Закон виділяє також й інші органи державної влади, які складають відповідну систему державних органів із визначеною структурою та здійснюють владні управлінські функції за допомогою законодавчо закріплених повноважень.

Військова частина А0515, відповідно до статті 6 Закону України «Про розвідувальні органи України» здійснює відповідну діяльність у сферах визначених цією статтею та має відповідний спеціальний правовий статус.

Відповідні державні органи є юридичними особами, мають дійсне та умовне найменування, відповідні емблеми, печатки і штампи, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки, у тому числі валютні, в банках та інших фінансових установах (стаття 6 Закону України «Про розвідувальні органи України»).

Фінансування вказаних органів здійснюються за рахунок коштів, передбачених окремим рядком у Державному бюджеті України для кожного розвідувального органу, та інших джерел, передбачених законом (стаття 15 Закону України «Про розвідувальні органи України»). Аналогічні за змістом статус і атрибути мають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Таким чином, виходячи із визначеного законодавством організаційно-правового статусу, військова частина А0515 являє собою відносно самостійну, структурно відособлену ланку державного апарату, створювану державою та наділену відповідною компетенцією, з метою захисту національних інтересів України у визначених сферах від зовнішніх загроз та є органом державної влади.

Крім того, той факт, що військова частина А0515 є державним органом і виконання рішень покладається на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України встановлено постановою Подільського районного суду м. Києва від 30.04.2014 по справі № 758/3825/14-а.

Примусове виконання рішень в силу ч.1 ст.5 Закону № 1404 покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону № 1404 виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною 1 статті 13 Закону №1404 встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом (ч. 5 ст. 13 Закону № 1404).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1404 виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до приписів ч. 5 ст. 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених в ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, проаналізувавши викладені норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Військової частини А0515 до Подільського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, старшого державного виконавця Подільського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування його рішення – задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.04.2017 ВП №53751480.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 06.11.2018 року.

Суддя В.І. Загороднюк

29 жовтня 2018 року