
10.10.2018
Справа № 489/3843/18
Провадження №2/489/452/18
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого – судді Рум’янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань – ОСОБА_2,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи – Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3, як законний представник малолітнього сина ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання ОСОБА_5, такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою № 6 будинком № 1 по вулиці 6 Повздовжня в м. Миколаєві. Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач, хоча і зареєстрована за вказаною адресою, проте не проживає в вищезазначеній квартирі, Відповідач не бере участі в утриманні житла, не сплачує комунальні послуги. Однак реєстрація відповідача за адресою не дає можливості позивачу реалізовувати своє право користування майном належним чином.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою № 6 будинком № 1 по вулиці 6 Повздовжня в м. Миколаєві.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом ухвалено провести заочний розгляд справи.
З’ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Квартира АДРЕСА_1, на праві власності належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування квартири від 16.02.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7
Відповідно до довідки житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» житлово-експлуатаційної контори № 16 від 16.01.2017 року за вих.. № 189 виданої ОСОБА_6 про те, що вона є власником особового рахунку квартири АДРЕСА_2, та за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_6 та ОСОБА_5
На підставі листа Інгульського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області від 02.08.2017 року за № ч-08/51-2017 ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 не проживає більше року (а.с.11).
Верховний Суд України в постанові від 16 листопада 2016 року в справі №6-709цс16 зазначив, що за порівняльним аналізом статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК України слід дійти до висновку, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жилого приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім’ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім’ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім’ї власника без поважних причин понад один рік.
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно із ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Положеннями статті 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні та розпорядженні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
За таких обставин, оскільки відповідач не є власником вказаної квартири, крім того не проживає в спірній квартирі, витрати на його утримання не несе, за комунальні послуги не сплачує, суд вважає, що факт реєстрації відповідача в квартирі позивача порушує його права як власника, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та законними, і такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги про розподіл судових витрат позивачем не ставилось, тому витрати пов’язані з судовим розглядом цивільної справи покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи – Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.
Визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартирою № 6 будинком № 1 по вулиці 6 Повздовжня в місті Миколаєві.
Судові витрати пов’язані з розглядом цивільної справи покладаються на сторони відповідно до їх фактичного понесення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ЕР 286095, виданий Заводським РВ УМВС України в Миколаївській області, від 14.09.2007 року, яка діє в інтересах ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про народження серії 1-ФП № 104846.
Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.
Третя особа: Третя особа : Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, пр.-т Богоявленський,
Третя особа: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Суддя Ленінського районного
суду міста ОСОБА_1 Рум’янцева
Повний текст судового рішення складено «07» листопада 2018 року.
Судове рішення № 77677253, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 10.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/3843/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: