Ухвала суду № 77676475, 07.11.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

07.11.2018

Справа № 642/5967/18

Провадження № 1-кп/642/818/18

У Х В А Л А

02 листопада 2018 року колегія суддів Ленінського районного суду м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.

суддів Євтіфієва В.М., Шрамко Л.Л.

за участю секретаря Самотой М.Є.

сторін кримінального провадження:

прокурора Хірного В.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Харкові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220510002584, за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

29 жовтня 2018 року до Ленінського районного суду м. Харкова в порядку ст. ст. 283, 291 КПК України з Харківської місцевої прокуратури № 1 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220510002584 від 01.10.2018 року, відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 31.10.2018 року по вищезазначеному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, однак в судове засідання з’явився представник потерпілих - адвокат ОСОБА_5

Суд, з урахуванням думки сторін кримінального провадження вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутністю потерпілих, оскільки їх інтереси в підготовчому судовому засіданні представляє адвокат ОСОБА_5

У підготовчому судовому засіданні прокурор, захисник, обвинувачений та представник потерпілих вважали за можливе призначити судовий розгляд по даному кримінальному провадженню.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду, оскільки дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Харкова, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та закриття кримінального провадження немає.

Судом в судовому засіданні було поставлене на обговорення сторін кримінального провадження питання про об’єднання кримінального провадження відносно ОСОБА_2, який обвинувачується за ч.3 ст. 187 КК України з іншим кримінальним провадженням № 644/5513/18, провадження № 1-кп/642/794/18 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яке знаходиться на розгляді вищевказаної колегії суддів Ленінського районного суду м. Харкова .

Всі сторони кримінального провадження висловили думку про необхідність об’єднання двох вищевказаних кримінальних проваджень відносно даних осіб в одне провадження.

Згідно ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об’єднуватися в одне провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення.

Як вірогідно встановлено судом ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 органом досудового слідства обвинувачуються у вчиненні 20.06.2018 року нападу на сім’ю потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_4

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 334 КПК України у разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об’єднання.

В силу вимог ст. 334 КПК України суд вважає за необхідне об’єднати в одне провадження вищезазначені матеріали кримінального провадження, оскільки вони порушені щодо декількох осіб, обвинувачених у вчиненні одного кримінального правопорушення і їх окремий розгляд є недоцільним.

В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_1 було заявлене клопотання про зміну обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, яке було підтримане обвинуваченим.

В поданому клопотання сторона захисту зазначила, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_2 в даному кримінальному провадженні відсутні, у зв’язку з чим застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків, що обвинувачений раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв’язки, постійне місце реєстрації, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не має наміру переховуватись від суду та вчиняти інше кримінальне правопорушення

Прокурор та представник потерпілих проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт заперечували, вказавши суду, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме існують підстави переховування обвинуваченого від суду, оскільки обвинувачений в ході досудового слідства переховувався від поліції, впливання на потерпілих та свідків, а також враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого злочину.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового провадження вважає клопотання захисника про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 315 ч. 3 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

В ході досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 10.10.2018 року був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального

правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,

обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він

підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного

проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо

вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі "Чеботарі проти Молдови", N 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)".

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_2 умисного особливо тяжкого злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість обраного у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До того ж, судове провадження про кримінальному провадженню ще не розпочате, не допитувалися потерпілі та свідки, не досліджені матеріали справи, при цьому суд вважає, що існують ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, у зв’язку з цим у задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити .

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про підозру про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також ті обставини, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, застосування більш м’якого запобіжного заходу є неможливим, а тому колегія суду вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 31, ст. 35 КПК України кримінальне провадження слід розглядати у відкритому судовому засіданні колегіально судом у складі трьох професійних суддів вищезазначеним складом суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 201, 202,217, 314-316, 331, 334, 371-372, 376 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Об’єднати в одне провадження матеріали кримінального провадження № 642/5967/18; провадження № 1-кп/642/818/18 відносно ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України з матеріалами кримінального провадження № 644/5513/18, провадження № 1-кп/642/794/18 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та привласнити єдиний номер № 642/5967/18; провадження № 1-кп/642/818/18.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, у відкритому судовому засіданні на 08 листопада 2018 року на 11 год. 15 хвилин в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20.

Судовий розгляд проводити колегіально у складі трьох професійних суддів.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну обраного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Цивільний позов, заявлений потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_4- прийняти до розгляду з даним кримінальним провадженням.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти цієї ухвали можуть бути включенні до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя В.В. Вікторов

Судді В.М. Євтіфієв

ОСОБА_11