Вирок № 77676297, 07.11.2018, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1334/18

Провадження № 1-кп/626/156/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області

в складі: головуючої -судді Рибальченко І.Г.

за участю прокурора Германа Г.Ю.

захисників Жигилій П.В., Кадуна П.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

секретарів Деревінської Л.М., Скачко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12018220350000261 за обвинуваченням ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Диканька Полтавської області, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, працюючого в ТОВ "ВІП Пріоритет" на посаді охоронця, раніше не засудженого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 01.05.2018 близько 01-ї години, перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, в стані алкогольного сп'яніння, вчинив сварку із ОСОБА_4. В ході цього обвинувачений, маючи намір на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, на грунті раптово виниклих неприязних відносин між обвинуваченим і потерпілим, ОСОБА_3 завдав ОСОБА_4 множину ударів кулаками рук і ногами в обличчя та в ділянку тулуба.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи за № 12-17/102-КРт/18 від 08.06.2018, потерпілому ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з субарахноїдальними крововиливами в лівій лобній та потиличній ділянках, в правій скронево-тім'яній ділянці, в правій лобній ділянці, з ділянкою забою тканини головного мозку в правій лобній області, з дрібно крапковими крововиливами в ділянці моста та довгастому мозку, з субдуральним крововиливом, розташованим на основі черепу в ділянці мозочка та потиличних ділянках мозку з обох боків, лінійними переломами кісток черепу правої скроневої кістки, що згідно п. п. 4.8, 2.1.2, 2.1.3. в, г "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 належать до тяжких тілесних ушкоджень; закритої тупої травми грудної клітини та шиї: перелому грудини в проекції прикріплення 3-х ребер, перелому 5 ребра справа по середньо-ключичній лінії, з крововиливом в ділянці 5 та 6 міжребір'їв справа, що згідно п. п. 4.8, 2.2.1, 2.2.2. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості; синців на правій руці, множинних саден на тулубі, на лівій руці, на правій руці, на лівій нозі, на правій нозі, крововиливу слизової оболонки верхньої губи, що згідно п. п. 4.8, 2.3.2 б, 2.3.5. в, г "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 належать до легких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_4 настала від тяжкого тілесного ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми. Дії ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення не визнав у повному обсязі, від надання показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Заслухавши показання свідків та дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_3, а отже останній підлягає виправданню на підставі п. 2 ч. 1 ст.373 КПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Як передбачено ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно зі ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

Згідно ст.92 КПК України, обов'язок доказування покладається на сторону обвинувачення.

Пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Доказуючи обставини, передбачені ст. 91 КПК України, прокурор надав суду як докази винуватості ОСОБА_3 наступні письмові докази: протокол огляду трупа від 01 травня 2018 року, розпочатого о 04-й годині 50 хвилин закінчений о 05-й годині 30 хвилин, з якого встановлено, що на четвертій платформі залізничної станції "Красноград" знаходиться труп ОСОБА_4 На тілі трупу виявлені тілесні пошкодження: синець в лівій навколоочній ділянці багряно фіолетового кольору. Аналогічного характеру синці розташовані в правій навколоочній ділянці, на кінчику носа, ділянці верхньої губи, в ділянці грудної клітини по центру в проекції середньої третини грудини, по внутрішній поверхні у верхній третині правого плеча. Обличчя та шия ОСОБА_4 з нашаруваннями підсохлої бурої речовини. В ділянці лоба зліва два садна, під правою бровою, в ділянках обох ліктьових суглобів також виявлені садна. Після огляду труп направлено до Красноградського МРВ ХОБСМЕ (а.с.57-60).

З протоколу огляду місця події від 01 травня 2018 року, розпочатого о 06-й годині закінченого о 06-й годині 15 хвилин, встановлено, що оглядом місця події є відкрита ділянка місцевості поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_5 вказав на місце де знаходилися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.67-69).

З висновку експерта № 12-14/95-КР/18 від 01 травня 2018 року встановлено, що у ОСОБА_3 виявлено тілесне ушкодження у виді садна та синця на правій руці. Тілесне ушкодження могло виникнути від дії тупих твердих предметів. По ступеню тяжкості пошкодження належить до легких тілесних ушкоджень (а.с.84-85).

Відповідно висновку №12-17/102-КРт/18, судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4, проведеного судово-медичним експертом ОСОБА_6, встановлено, що причиною смерті є закрита черепно-мозкова травма з множинними внутрішньочерепними крововиливами, яка супроводжувалась розвитком гострого порушення мозкового кровообігу. Смерть могла наступити за 4-6 годин до моменту огляду тіла на місці пригоди та не менше ніж за 6-12 годин до моменту дослідження тіла в секційній залі. В крові трупа знайдено етиловий спирт в кількості 1,28%0, що відносно живих осіб може відповідати алкогольному сп'янінню легкого ступеня.

На тілі виявлені тілесні ушкодження у виді : закритої черепно-мозкової травми з субарахноїдальними крововиливами (крововиливи під м'яку мозкову оболонку) в лівій лобній та потиличній ділянках, в правій скронево-тім'яній ділянці, в правій лобній ділянці, з ділянкою забою тканини головного мозку в правій лобній області, наявність дрібно крапкових крововиливів в ділянці моста та довгастому мозку, з субдуральним крововиливом (крововилив під тверду мозкову оболонку), розташованим на основі черепу в ділянці мозочка та потиличних ділянках мозку з обох боків, лінійними переломами кісток черепу правої скроневої кістки, ( в ділянці середньої черепної ямки), в ділянці петушиного гребінця, лінія перелому сліпо закінчується в передній черепній ямці (стінка очниці), в лівій потиличній ділянці, скроневі м'язи на поверхні та на розрізі тотально крововиливні з обох боків, також виявлена тотальна крововиливність м'яких покривів голови з внутрішньої їх поверхні; множинні (8) синці та садна (4) на голові, крововилив слизової оболонки верхньої губи. Закритої тупої травми грудної клітини та шиї: перелому груднини в проекції прикріплення 3-х ребер, м'язи в ділянці перелому з крововиливом та наявністю синця на шкірі в цій ділянці; перелому 5 ребра справа по середньо-ключичній лінії, з крововиливом в ділянці 5 та 6 міжребір'їв справа, крововиливи навкруги щитоподібної залози та хрящів гортані з розповсюдженим шкіряним синцем на шиї (1) . Синців (4) на правій руці , множинні садна: на тулубі (4), лівій руці (5), правій руці (6), лівій нозі (10), правій нозі (2) (а.с.86-90).

З висновку експерта №12-23/24-КРт/18 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4, проведеного судово-медичним експертом ОСОБА_7, зокрема встановлено, що всього ОСОБА_4 було спричинено не менше 44 травматичних взаємодій. Черепно-мозкова травма та травма грудної клітини з переломами груднини та 5 ребра виникли від неодноразової дії тупих предметів з великою силою, синці та садна виникли від дії тупих предметів з незначною силою. Садна та синці, знайдені на кінцівках трупа ОСОБА_4 могли виникнути при падінні на розпростерту поверхню, виявлена черепно-мозкова травма у ОСОБА_4 не могла виникнути при падінні з висоти власного зросту. Після отримання черепно-мозкової травми ОСОБА_4 міг здійснювати самостійні дії доки був у свідомості. Місце знайдення трупа ОСОБА_4 можливо було і місцем смерті (а.с.103-106).

Згідно висновку експерта №14/1059-Дм/18 встановлено, що кров від трупу ОСОБА_4 належить до групи АВ. На кітелі ОСОБА_3 виявлена кров людини групи АВ, походження якої від ОСОБА_4 не виключається. (а.с.97-99).

Крім того, відповідно висновку експерта №14/1061-Дм/18, на брюках ОСОБА_3 виявлена кров людини групи АВ, походження якої від ОСОБА_4 не виключається. (а.с.101-102).

Допитаний як свідок обвинувачення ОСОБА_5 в суді повідомив, що після 23-ї години в ніч на 01 травня 2018 року він пішов до магазину АТБ в м.Красноград Харківської області. На АДРЕСА_2 помітив двох чоловіків. Один лежав, а інший намагався його підняти. Він запропонував свою допомогу, обвинувачений, який був одягнутий в камуфляжну форму, пояснив, що інший чоловік нетверезий. Разом вони намагалися його підняти. Спільно з ОСОБА_3 пішли до магазину. Вони були відсутні приблизно 30 хвилин, в цей час потерпілий залишався на вулиці. Після того як повернулися, потерпілий продовжував лежати на спині, а його голова знаходилась на бордюрі. Він помітив на обличчі потерпілого синці і сліди крові. ОСОБА_3 намагався надати допомогу, він вмивав потерпілого водою, яку вони купили в магазині. Сам потерпілий не міг піднятися, нерозбірливо говорив. ОСОБА_3 поспішав на поїзд, а оскільки потерпілий не міг самостійно іти, він (ОСОБА_3.) поніс його на залізничний вокзал. Неподалік магазину потерпілий блював і його поклали на траву. Він допомагав нести сумки, а ОСОБА_3 заніс потерпілого до вагону електрички. Зі слів ОСОБА_3 йому стало відомо, що вони працювали разом з потерпілим. Обвинувачений поводив себе адекватно, був спокійним, але виглядав як людина, що вживала алкоголь. Бійки або агресії він не бачив, походження пошкоджень потерпілого, що також виглядав як нетвереза людина, ОСОБА_3 пояснив падіннями. В його присутності швидку допомогу не викликали. Він повернувся додому на світанку 01 травня 2018 року.

Допитана за клопотанням прокурора свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працює черговим помічником начальника вокзалу на станції "Красноград". В ніч з 30 квітня 2018 року на 01 травня 2018 року перебувала на робочому місці, її зміна розпочалася з 20-ї години. На вокзал прийшли двоє чоловіків з сумками та залишили речі в камері схову. Їй стало відомо, що це ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вони були відсутні близько двох годин, потім пройшли до платного залу для відпочинку. ОСОБА_4 поводився неадекватно, намагався обійняти ОСОБА_3, що спровокувало конфлікт. Працівники зробили зауваження і попросили їх заспокоїтись, бійки між ними не було. ОСОБА_3 намагався уникнути конфлікту, будь-якої агресії не виявляв. Приблизно через 5 хвилин чоловіки повідомили, що підуть до магазину АТБ. Вони були відсутні орієнтовно з 23-ї години 40 хвилин 30 квітня 2018 року до 03-й години 20 хвилин 01 травня 2018 року, коли ОСОБА_3 повернувся за сумками з камери схову. ОСОБА_4 не міг сам пересуватися, його обличчя було розбите та в синцях і його переносив обвинувачений до електропоїзду, що прямував до м.Харкова. Машиніст повідомив працівників поліції та викликав швидку допомогу. В цей час ОСОБА_4 лежав на платформі.

Допитана як свідок обвинувачення ОСОБА_9 в суді повідомила наступне: вона працює черговою по кімнаті відпочинку на вокзалі станції "Красноград". З 20-ї години 30 квітня 2018 року перебувала на зміні. Двоє чоловіків залишили сумки в камері зберігання після 20-ї години, а після 22-ї години перейшли для відпочинку до платного залу, де перебували приблизно 30 хвилин. Між ними стався словесний конфлікт, бо ОСОБА_4 намагався обійняти ОСОБА_3 Вони попросили їх вийти на вулицю та заспокоїтися. Бійки між ними не було, обвинувачений уникав конфлікту та не виявляв агресію. Вони разом вирішили піти до магазину у центрі міста. ОСОБА_3 повернувся приблизно о 03-й годині 30 хвилин та забрав речі з камери схову.

Відповідно до положень ч.1 ст.356 КПК України, за клопотанням прокурора суд викликав експерта ОСОБА_6 для роз'яснення висновку судово-медичної експертизи за № 12-17/102-КРт/18 дослідження трупа ОСОБА_4 Крім того експерт повідомила, що вона проводила судово-медичну експертизу № 12-14/95-КР/18 від 01 травня 2018 року. За її висновками встановлено, що у ОСОБА_3 виявлено тілесне ушкодження у виді садна та синця на правій руці. Тілесне ушкодження могло виникнути від дії тупих твердих предметів. По ступеню тяжкості пошкодження належить до легких тілесних ушкоджень. При цьому громадянин надавав їй пояснення про обставини , що мали місце в ніч на 01 травня 2018 року, які були записані до висновку експертизи зі слів ОСОБА_3

Експерт ОСОБА_7 в порядку ч.1 ст.356 КПК України також надав роз'яснення висновку судово-медичної експертизи за № 12-23/24-КРт/18 дослідження трупа ОСОБА_4, проведеної за даними судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 викладеного у висновку № 12-17/102-КРт/18 судово-медичного експерта ОСОБА_6 та матеріалів кримінального провадження № 12018220350000261.

Дослідивши надані стороною обвинувачення вищенаведені докази суд дійшов висновку, що прокурором повністю і беззаперечно доведено, що дійсно мало місце умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, що має ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Про вказане свідчить насильницький характер та механізм заподіяних потерпілому не менше 44 травматичних взаємодій. Смерть ОСОБА_4 настала від тяжкого тілесного ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з множинними внутрішньочерепними крововиливами, яка супроводжувалася розвитком гострого порушення мозкового кровообігу, що підтверджено наведним вище висновком №12-17/102-КРт/18, від 01 травня 2018 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4

Водночас прокурором не доведено, що ОСОБА_4 було заподіяно умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть, саме у такий спосіб та у місці, вказаному в обвинувальному акті. Зокрема за версією обвинувачення, саме ОСОБА_3 інкримінується, що 01.05.2018 близько 01-ї години, він, перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив сварку із ОСОБА_4, під час якої, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння шкоди здоров'ю останнього, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, завдав ОСОБА_4 множину ударів кулаками рук і ногами в область обличчя та в ділянку тулуба. Внаслідок заподіяння ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми потерпілий ОСОБА_4 помер.

Зазначені обставини вчинення злочину не відповідають фактичним обставинам, встановлених судом. Зокрема, як видно з протоколу огляду трупа від 01 травня 2018 року, що проводився з 04-ї години 50 хвилин до 05-й години 30 хвилин, з якого встановлено, що на четвертій платформі залізничної станції "Красноград" розташований труп ОСОБА_4 У висновку експерта № 12-17/102-КРт/18 зазначено, що смерть могла наступити за 4-6 годин до моменту огляду тіла на місці пригоди. Як встановлено з висновку експерта № 12-23/24-КРт/18 , після отримання черепно-мозкової травми ОСОБА_4 жив деякий проміжок часу, який вимірювався першими годинами та міг здійснювати самостійні дії, місце знайдення трупа ОСОБА_4 (платформа залізничної станції "Красноград") можливо було і місцем смерті.

Суд звертає увагу, що згідно протоколу огляду місця події 01 травня 2018 року, проведеного старшим слідчим СВ Красноградського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 з 06-ї години до 06-ї години 15 хвилин за участі ОСОБА_5, встановлено, що оглядом місця події є відкрита ділянка місцевості поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_5 вказав на місце, де знаходилися ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При цьому в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що після 23-ї години в ніч на 01 травня 2018 року на АДРЕСА_2 зустрів двох чоловіків. Один лежав, а інший намагався його підняти, він також допомагав підіймати потерпілого. Спільно з ОСОБА_3 пішли до магазину і були відсутні приблизно 30 хвилин. ОСОБА_4 залишався в нетверезому стані на вулиці сам, після чого він помітив на обличчі потерпілого синці і сліди крові. Бійки або агресії обвинувачений щодо потерпілого не виявляв. Намагався надати допомогу (вмивали водою) та ніс на собі на залізничний вокзал. Таким чином свідок ОСОБА_5 пояснив, що орієнтовно після 23-ї години 30 квітня 2018 року приблизно до 03-ї години 01 травня 2018 року він спілкувався з ОСОБА_3 та бачив ОСОБА_4, але вказував, що у проміжок, в який на думку обвинувачення ОСОБА_4 були завдані тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть, не бачив бійки, конфлікту, хоча перебував поруч, а навпаки був свідком того, що обвинувачений намагався надавати допомогу потерпілому, не залишив потерпілого на вулиці. Незважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_4 не міг сам пересуватися ОСОБА_3 не тікав, не будучи позбавлений такої можливості, а ніс на залізничний вокзал ОСОБА_4

Допитані як свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також вказували , що ОСОБА_3 не виявляв агресії, поводився спокійно, бійки між ним і ОСОБА_4 не було, іншим чином, за власною ініціативою він не наносив тілесні ушкодження потерпілому.

Бійкуна грунті раптово виниклих неприязних відносин між обвинуваченим і потерпілим, як мотив дій обвинуваченого 01 травня 2018 року, суд розцінює виключно як припущення, оскільки поведінка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 30 квітня 2018 року, 01 травня 2018 року, в тому числі за показаннями свідків обвинувачення, не вказувала на взаємну неприязнь, попередні конфлікти та ін. Крім того, суд приймає до уваги репутацію обвинуваченого, який до кримінальної (а.с. 133) , адміністративної відповідальності раніше не притягувався, за місцем проживання характеризуєтьсяч добре, скарг від громадян на нього до Диканської селищної ради Полтавської області не надходило, про що вказано в довідці характеристиці (а.с.107), на обліку у лікарів нарколога та психіатра Диканської ЦРЛ ОСОБА_3 не перебував (а.с.108), мав місце роботи.

Крім того, в основу обвинувачення покладено висновки експертиз, жоден з яких, як сам по собі, так і в сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом, не підтверджує версію органу досудового слідства, в тому числі щодо механізму заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та причетності до цього обвинуваченого.

Так, з висновку №12-17/102-КРт/18, від 01 травня 2018 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4, вбачається, що він зазнав не менше 44 травматичних взаємодій. Смерть ОСОБА_4 настала від тяжкого тілесного ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з множинними внутрішньочерепними крововиливами, яка супроводжувалася розвитком гострого порушення мозкового кровообігу. Висновком експерта №12-23/24-КРт/18 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4, також встановлено, що всього ОСОБА_4 було спричинено не менше 44 травматичних взаємодій. Черепно-мозкова травма та травма грудної клітини з переломами груднини та 5 ребра виникли від неодноразової дії тупих предметів з великою силою, синці та садна виникли від дії тупих предметів з незначною силою. Садна та синці, знайдені на кінцівках трупа ОСОБА_4 могли виникнути при падінні на розпростерту поверхню, виявлена черепно-мозкова травма у ОСОБА_4 не могла виникнути при падінні з висоти власного зросту.

За твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_3 01 травня 2018 року близько 01-ї години, перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, в стані алкогольного сп'яніння, вчинив сварку із ОСОБА_4 Під час якої, маючи намір на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, на грунті раптово виниклих неприязних відносин між обвинуваченим і потерпілим, ОСОБА_3 завдав ОСОБА_4 множину ударів кулаками рук і ногами в область обличчя та в ділянку тулуба. При цьому з висновку експерта № 12-14/95-КР/18 від 01 травня 2018 року з'ясовано, що у ОСОБА_3 виявлено тілесне ушкодження у виді садна та синця на правій руці. Тілесне ушкодження могло виникнути від дії тупих твердих предметів. По ступеню тяжкості пошкодження належить до легких тілесних ушкоджень. На думку суду, приймаючи до уваги кількість травматичних взаємодій, отриманих ОСОБА_4 у кількості 44, які він зазнав, та наявність лише садна і синця виявленого у ОСОБА_3 не є узгодженим зі змістом висунутого обвинувачення.

Крім того, з протоколу № 581 медичного огляду для встановлення факту споживання психоактивних речовин та стан сп'яніння , проведеного 01 травня 2018 року о 05-й годині 35 хвилин лікарем Красноградської ЦРЛ ОСОБА_11 вбачається, що поведінка ОСОБА_3 адекватна, є садна на кисті, запах алкоголю відсутній та він є тверезим (а.с. 131) .

Аналізуючи зміст доказів, суд прийшов до висновку, що частина доказів взагалі не містить жодних фактичних даних, які б давали підстави зробити висновок, що умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, скоєне саме ОСОБА_3, а не іншою особою.

Зокрема допитані свідки не підтвердили, факт завдання ОСОБА_4 обвинуваченим ударів кулаками рук і ногами в область обличчя та в ділянку тулуба 01.05.2018 близько 01-ї години, поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. З урахуванням цього, а також показань свідка ОСОБА_5 про те, що спільно з ОСОБА_3 вони пішли до магазину і були відсутні приблизно 30 хвилин, ОСОБА_4 у нічний час та нетверезому стані залишався на вулиці сам, у органу досудового слідства були підстави проводити слідчі дії для встановлення інших осіб, які б могли бути причетні до спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть.

Протокол огляду місця події, проведеного слідчим за адресою: АДРЕСА_2, за участі свідка ОСОБА_5, від 01 травня 2018 року, не містить фактичних даних про причетність обвинуваченого ОСОБА_3 до злочину у вчиненні якого він обвинувачується.

В свою чергу, походження слідів крові, походження якої від ОСОБА_4 не виключається, виявлених на одязі обвинуваченого, згідно висновку експерта №14/1059-Дм/18, №14/1061-Дм/18 може бути пояснено тією обставиною, що ОСОБА_3 ніс на собі ОСОБА_4 на залізничний вокзал, про що вказували допитані свідки.

В процесуальних документах, наданих прокурором, зафіксовано лише наслідки і обстановку після виявлення трупа потерпілого, виявлення та вилучення предметів, зразків, а інші, надані в розпорядження суду і досліджені висновки експертиз не є доказами, які підтверджують винність обвинуваченого.

Під час досудового розслідування, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не було проведено слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, зокрема для перевірки свідків та інших даних отриманих при проведенні слідчих дій.

Судово-медичний експерт ОСОБА_6 проводила судово-медичну експертизу № 12-14/95-КР/18 від 01 травня 2018 року. За її висновками встановлено, що у ОСОБА_3 виявлено тілесне ушкодження у виді садна та синця на правій руці. Тілесне ушкодження могло виникнути від дії тупих твердих предметів. По ступеню тяжкості пошкодження належить до легких тілесних ушкоджень. Обвинувачений надавав їй пояснення про обставини, що мали місце в ніч на 01 травня 2018 року, які були записані до висновку експертизи з його слів і які сторона обвинувачення вважає такими, що підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Зазначена позиція не відповідає положенням викладеним в ч.4 ст.95 КПК України, згідно якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. З урахуванням положень вказаної норми процесуального закону, суд не приймає до уваги ті показання обвинуваченого, що були надані ним під час проведення судово-медичної експертизи.

У рішенні ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що формально застосувавши до заявника адміністративне затримання, а фактично поводячись із ним як з підозрюваним у вчиненні злочину, міліція позбавила його доступу до захисника.

Суд звертає увагу, що 01 травня 2018 року після 04-ї години ОСОБА_3 був фактично затриманий, про що свідчить протокол № 581 від 01 травня 2018 року його огляду на стан сп'яніння, проведеного за направленням поліцейського СРПП ОСОБА_12 з якого вбачається, що о 05-й годині 35 хвилин ОСОБА_3 тверезий (а.с.131). 01 травня 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області (справа №626/874/18 провадження №1-кс/626/205/2018) про проведення судово-медичної експертизи та залучення експерта було проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_3, розпочату о 12-й годині 30 хвилин та закінчену 01 травня 2018 року(а.с.84-85).

Таким чином, станом на 01 травня 2018 року - дату проведення огляду на стан сп'яніння, судово-медичної експертизи, свободу пересування ОСОБА_3 в межах кримінального провадження обмежено не було, але фактично він був позбавлений свободи у зв'язку з перебуванням під контролем працівників поліції. Затримання ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні злочину відбулося лише о 13-й годині 01 травня 2018 року, про що складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.с.72-75).

Дослідженням матеріалів справи також встановлено, що ОСОБА_3 було повідомлено про підозру за ч.2 ст.121 КК України 01 травня 2018 року о 15-й годині (а.с.121-123). При цьому, відповідно доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01 травня 2018 року № 2664 виданого о 14-й годині 30 хвилин, призначено адвоката Жигилія П.В. для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги, що повинен прибути 01 травня 2018 року о 15-й годині 30 хвилин до Красноградського ВП ГУНП в Харківській області (а.с.111).

Згідно ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Вимога захисника про визнання недопустимими доказами всіх слідчих дій , які проведені з ОСОБА_3 як зі свідком задоволенню не підлягає. Зокрема долучений та досліджений висновок № 12-14/95-КР/18 судово-медичної експертизи ОСОБА_3, що розпочата о 12-й годині 30 хвилин, тобто до повідомлення ОСОБА_3 про підозру за ч.2 ст.121 КК України 01 травня 2018 року о 15-й годині, задоволенню не підлягає. Вказаний висновок містить необхідні реквізити документу, вступну, дослідницьку та резолютивну частину. Недоліки цього документа, на які посилається адвокат, не свідчать про істотне порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Незважаючи на те, що суд, відповідно до вимог ч. 6 ст. 22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створював усі необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, стороною обвинувачення інших доказів, які б підтверджували вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України не надано та відповідні клопотання про їх витребування та дослідження не заявлялися.

Таким чином, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину не доведена з дотриманням при цьому принципу "поза розумним сумнівом" Його зміст сформульовано в пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України", доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення, що в даному випадку стороною обвинувачення дотримано не було.

Пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного (рішення ЄСПЛ у справі "Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії").

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах отриманих незаконним шляхом. Докази мають бути визнані отриманими незаконним шляхом, тоді, коли їх збір та закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою або органом, або за допомогою дій не передбаченими процесуальними нормами.

Дослідивши усі надані суду докази, які стосуються обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, які судом визнані допустимими з урахуванням наведеного вище суд приходить до висновку що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину на припущеннях, а тому підлягає виправданню відповідно до п. 2 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Ураховуючи, що згідно вимог ст. 63 Конституції України, ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_3 за ч.2 ст. 121 КК України.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку, з обвинуваченого ОСОБА_3, не проводити стягнення на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експертів.Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 в ході досудового слідства був затриманий 01 травня 2018 року та утримується під вартою. У зв'язку з виправданням обвинуваченого застосований до нього запобіжний захід підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 у пред'явленному обвинуваченні за ч.2 ст. 121 КК України визнати невинуватим та виправдати, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою скасувати та звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі судового засідання.

Речові докази по кримінальному провадженню, мобільний телефон Nokia 2610 з ІМЕІ НОМЕР_1 зі стартовим пакетом "Київстар", камуфльований кітель, брюки з паском, футболку, кросівки чорного кольору, що передані на зберіганння до Красноградського ВП ГУНП в Харківській області - повернути власнику ОСОБА_3 Зразки нігтів та змиви з рук ОСОБА_3, що передані на зберіганння до Красноградського ВП ГУНП в Харківській області - залишити при кримінальному провадженні.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.Г. Рибальченко.