Ухвала суду № 77676161, 07.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/20666/18

н/п 1-кс/640/12287/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

прокурора - Омельченко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220000001305 від 05.11.2018 за ч. 3 ст. 286 КК України, про арешт майна, -

встановив:

Сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно ОСОБА_2, а саме автомобіль НОМЕР_1; зберігати автомобіль НОМЕР_1 на території спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, який знаходиться за адресою: м. Харків,вул. Пушкінська, 107.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що 05.11.2018 близько 18:00, в районі буд. 196 по вул. Сумський Шлях, в смт. Солоницівка, Харківської області, автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 загинув на місці пригоди, пішохід ОСОБА_4 помер в кареті швидкої допомоги.

Таким чином, враховуючи положення ст.98 КПК України автомобіль, «LEXUS-LX 470» р.н. НОМЕР_2, є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний судовому експерту для проведення експертизи технічного стану транспортного засобу та автотехнічної експертизи з метою з’ясування технічного стану транспортного засобу, параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.

Слідчий відділу СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 в ході огляду транспортного засобу 05.11.2018 вилучив автомобіль НОМЕР_1, який є тимчасово вилученим майном та відповідає критеріям п.1 ч.2 ст.167 КПК України. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО № 259002, вказаний автомобіль перебуває на праві власності у ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин на даний час виникла необхідність у арешті автомобіля НОМЕР_1, шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучений транспортний засіб на спеціальному майдані зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів в м. Харкові для відповідно до п.20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

Сторона обвинувачення зазначає, що наявні підстави достатні вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, проведення ремонту пошкоджених деталей з боку водія, який заінтересований у результатах кримінального провадження як особа яка в подальшому може бути залучена як відповідач по цій справі.

В судовому засіданні прокурор Омельченко І.І. підтримав подане клопотання.

Згідно рапорту прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_6 від 07.11.2018, власник майна ОСОБА_2 про розгляд клопотання, час та місце його розгляду повідомлений належним чином. З’явитися власник майна до судового засідання не зміг, оскільки перебуває на лікарняному (а.с. 13). Клопотань про відкладення судового засідання до канцелярії суду не надходило. Враховуючи скороченні строки розгляду даної категорії справ, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання про арешт майна за відсутності власника майна.

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Більш того, володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

В судове засідання слідчий ВРЗуСТ СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1 не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 06.11.2018 надійшла заява від слідчого, в якій він просить розглядати клопотання про арешт майна без його участі. Клопотання просить задовольнити (а.с. 12).

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000001305 від 05.11.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

05.11.2018 з 19.45 год. до 23.00 год. згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, за адресою: Харківська область, смт. Солоницівка, вул. Сумський шлях, 196, проведено огляд, в ході якого, згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.11.2018, вилучено вказане в клопотанні сторони обвинувачення майно (а.с. 5-9).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження підлягає задоволенню, із визначенням місця зберігання автомобілю на штрафному майданчику за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 107.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб арешту майна, слідчий суддя вважає доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, –

Ухвалив:

Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХО 259002, належить ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном – до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання автомобіля НОМЕР_1, територію спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, який знаходиться за адресою: м. Харків,вул. Пушкінська, 107.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Повний текст ухвали складено не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Слідчий суддя Муратова С.О.