Рішення № 77676107, 06.11.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/391/2018 Справа № 641/6059/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді –Колодяжної І.М.

при секретарі- Ягодіної М.С.

справа № 641/6059/17

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору недійсним ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 54461,35 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 19.12.2013 року Відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжку картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом .Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими банком умовами та правилами , правилами користування платіжною карткою , тарифами складають між ним та банком кредитний договір , підтверджується підписом у заяві. Взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором банк виконав своєчасно і повністю, надавши Відповідачу кредит у розмірі , встановленому кредитним договором . Відповідач до теперішнього часу не виконує взяті на себе зобов,язання, в зв,язку з чим банк змушений звернутися до суду з позовом.

ОСОБА_1 до суду звернувся з зустрічною позовною заявою, ПАТ КБ «Приватбанк» в якій просить: визнати недійсним договір кредиту від 19.12.2013 року укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 В обгрунтування зустрічної позовної заяви зазначив, що він не укладав ніяких кредитних договорів з банком.Позивач є хворою людиною, періодично проходить лікування в стаціонарі , оскільки страждає на психіатричну хворобу , є інвалідом другої групи, без проходження лікування не може надати собі раду. За останні два роки його самопочуття погіршилось, в нього виникли сильні головні болі , запаморочення , з,явились нав,язливі ідеї, провали у пам,яті , він часто уходив з дому , а потім його сестра розшукувала його і повертала додому , і позивач не міг знайти на це пояснення , оскільки події в його житті пам,ятає не всі. Позивач ніяких коштів по договору кредиту не отримував , можливо і ставив підпис у договорі, але не усвідомлював значення своїх дій під час тимчасового психічного розладу.

Ухвалою суду від 26 вересня 2017 року провадження по справі відкрито.

01 листопада 2017 року ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені.

14 листопада 2017 року від відповідача до суду надійшла заява про скасування заочного рішення .

Ухвалою суду від 28 листопада 2017 року заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

10 січня 2018 року ухвалою суду судовий розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження та справу призначено в підготовче судове засідання.

05 грудня 2018 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору недійсним .

Ухвалою суду від 07 лютого 2018 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду та об,єднано в одне провадження з первісним позовом.

07 лютого 2018 року представником Пат КБ «ПриватБанк» до суду надані заперечення проти зустрічного позову, в який представник банку зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом в грудні 2017 року , тобто із пропуском позовної давності . На момент укладання кредитного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності , волеявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі , що підтверджено власноручними підписами , правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним , зокрема надання кредиту позичальнику. ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві не надав належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог . Всі твердження позичальника ґрунтуються на припущеннях та не підлягають задоволенню.

06 березня 2018 року ухвалою суду витребувані документи для проведення судової медичної психіатричної експертизи та по справі призначено судову медичну психіатричну експертизу.

04 липня 2018 року цивільну справу разом з висновком судово- психіатричної експертизи повернуто до суду.

Ухвалою суду від 05 липня 2018 року провадження по справі поновлено.

19 липня 2018 року ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з,явився , надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. До суду надав письмові заперечення проти зустрічного позову, посилаючись на його необгрунтованість . В задоволенні зустрічного позову просив відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з,явилася, зустрічну позовну заяву підтримала в повному обсязі , просила задовольнити. В задоволенні первісного позову просила відмовити .

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 19.12.2013 року Відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжку картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом .

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими банком умовами та правилами , правилами користування платіжною карткою , тарифами складають між ним та банком кредитний договір , підтверджується підписом у заяві.

Матеріалами справи встановлено, що взяті на себе зобов'язання за зазначеним Договором банк виконав вчасно й повністю, надавши кредитні кошти.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання зобов'язання.

Згідно ст.530 ЦК України,якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови) Клієнт дає згоду, на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Згідно з п. 2.1.1.12.6 Умов банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Відповідно до п. 2.1.5.5 Умов позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 1.1.3.2.4 Умов банк має право на зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.

Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов у разі невиконання зобов'язання за договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Згідно з п. 1.1.7.11 Умов Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він лонгується на такий самий термін.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором Відповідача станом на 24.07.2017 року має заборгованість – 54461,35 грн. , яка складається з наступного:

- 6920,12 грн. - заборгованість за кредитом;

- 41971,64 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2500,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. – штрафи (фіксована частина)

- 2569,59 грн. – штрафи (процентна складова ).

Частиною 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 цієї ж статті ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 12 ЦК України визначено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.202 ч. 1, ст.207ч. 2 ЦК України, договір є правочином, спрямованим на набуття позивачем цивільних прав та обов'язків з поруки і вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно дост.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

У відповідності до роз,яснень, які містяться в п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК.

Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом України у постанові №6-131цс14 від 17.09.2014 року, відповідно до ч. 1ст. 225 ЦК України правочин, вчинений дієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи в разі, якщо судом буде встановлено, що в момент вчинення правочину вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. У контексті викладеного слід розуміти, що підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій ч. 1ст. 225 ЦК України, має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно роз,яснень, які містяться в п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судово-психіатрична експертиза призначається ,коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Відповідно до п.17Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами.

Згідно довідки МСЕК відповідач ОСОБА_1 є інвалідом другої групи,яка встановлена безстроково.

Відповідно до довідки КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» від 23.03.2018 року наданої на запиту суду , відповідач ОСОБА_1 спостерігається у лікарні з діагнозом : шизофренія , параноїдна форма.

Ухвалою суду від 06 березня 2018 року призначалася по вказаній справі судова медична психіатрична експертизи, на вирішення якої поставлені наступні питання: Чи страждає ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 А кв. 98 на психічні захворювання? Чи перебував ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 А кв. 98 , в момент укладання кредитного договору з ПАТ КБ «ПриватБанк» , а саме: 19.12.2013 року в стані , коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та (або) не міг керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння, тощо) ?

Згідно висновку судово -психіатричної експертизи №485 по справі № 641/6059/17, складного судовими експертами 18 відділення КЗОЗ «Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні №3» , ОСОБА_1 на теперішній час виявляє хронічний , стійкий , психічний розлад у формі шизофренії параноїдної форми , безперервного типу перебігу. Відповідно до свого психічного стану не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період часу , якому відповідає укладання кредитного договору 19.12.2013 року , ОСОБА_1 виявляв , хронічний, стійкий , психічний розлад у формі шизофренії , параноїдної форми . Відповідно до свого психічного стану не був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Таким чином, вказаним висновком експертизи підтверджено, що на момент укладення оспорюваного правочину, а саме 19.12.2013 року, ОСОБА_1 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Крім того, психічне захворювання ОСОБА_1 , яке впливає на неможливість усвідомлення ним своїх дій та їх наслідків підтверджується сукупністю інших доказів, які наявні в матеріалах справи та дослідженні судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права та інтересів є визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом..

Згідно із ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності , суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.12.2013 року задоволенню не підлягають .

Як встановлено по справі, ОСОБА_1 у період часу ,якому відповідає укладання кредитного договору, а саме 19.12.2013 року , відповідно до свого психічного стану не був здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними , а тому договір кредиту №б/н від 19.12.2013 року слід визнати недійсним та зустрічний позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору недійсним -задовольнити в повному обсязі.

Визнати договір кредиту №б/н від 19.12.2013 року, укладений між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 недійсним .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач за основним позовом та відповідач за зустрічним позовом :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» ,ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи : м. Київ, вул.. Грушевського, 1Д .

Позивач за зустрічним позовом та відповідач за основним позовом :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, адреса: м. Харків, пр. Гагаріна 167 а кв . 98.

Повний текст судового рішення складено 07 листопада 2018 року.

Суддя: ОСОБА_2