Рішення № 77675819, 06.11.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/805/18

Провадження № 2-а/622/19/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Шабас О.С., при секретарі Бойко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (що проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) до курсового офіцера факультету правоохоронної діяльності Національної академії державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького старшого лейтенанта ОСОБА_3 (стосовно його дій під час перебування на посаді Начальника 2 Відділення Інспекторів Прикордонної служби Відділу прикордонної служби (Тимофіївка) Харківського прикордонного загону) про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

06 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Золочівського районного суду Харківської області як до адміністративного суду, в якому просить поновити пропущений строк для подання позовної заяви; скасувати постанову Начальника 2 Відділення ІПС ВПС (Тимофіївка) ст. лейтенанта ОСОБА_3 № 124573 від 04.03.2017 року.

06 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Золочівського районного суду Харківської області як до адміністративного суду, в якому просить поновити пропущений строк для подання позовної заяви; скасувати постанову Начальника 2 Відділення ІПС ВПС (Тимофіївка) ст. лейтенанта ОСОБА_3 № 124573 від 04.03.2017 року.

В обґрунтування своїх вимог позивачі (кожен окремо) зазначили, що зранку 04 березня 2017 року вони перебували на земельній ділянці, за адресою Харківська область, Золочівський район, с. Івашки, вул. Лабуза, 47, дана ділянка перебуває у приватній власності, відповідно вони можуть там безперешкодно знаходиться. Позивачі зазначають, що о 08 годині 15 хвилин без пояснення причини вони були затриманні працівниками прикордонної служби, їх затримання тривало 7 годин, їх обшукували та перевіряли документи, залякували та не пускали до лікаря, коли ОСОБА_1 стало погано. Позивачі зазначали, що не вчиняли жодних противоправних дій тим більше не вчиняли інкримінованого правопорушеня тому вважають дії відповідача незаконними. Про існування вказаних постанов та нібито сплату ними штрафу позивачі дізналися випадково, під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, що було порушено за результатами інциденту із їх незаконним затриманням працівниками прикордонної служби.

Ухвалами від 19.09.2018 року відкрито провадження в адміністративних справах, справи призначені до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

25 вересня 2018 року вказані справи об’єднані в одне провадження, судом витребувано постанови про накладення адміністративного стягнення №124573 та №124572 від 04 березня 2017 року та матеріали, що послугували підставою для винесення відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказаних постанов.

05 листопада 2018 року ухвалою підготовче провадження по справі завершено, справа призначена до судового розгляду.

В судове засідання позивачі не з'явилися, подали на адресу суду заяву, в якій просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав письмовий відзив та повідомив суд, що в даний час вже обіймає посаду курсового офіцера факультету правоохоронної діяльності Національної академії державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького в зв’язку з чим не може прибути у судове засідання та просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що 04 березня 2017 року відносно громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 було складено протоколи про адміністративне правопорушення серії СхРУ №124573 та №124572 за перебування в контрольному прикордонному районі, а саме на лінії державного кордону без будь-яких документів, що посвідчують їх особу. На думку відповідача протиправні дії позивачів полягали в тому, що вони знаходилися в контрольованому прикордонному районі, а саме на лінії державного кордону без будь-яких документів, що посвідчують особу, що заборонено п. 7 ПКМУ від 27.07.1998 року №1147 «Про прикордонний режим». За наслідками розгляду даних протоколів ним, на той час як Начальником 2 Відділення Інспекторів Прикордонної служби Відділу прикордонної служби (Тимофіївка) Східного регіонального управління Харківського прикордонного загонувинесено постанови №124573 та №124572 про накладення на кожного з позивачів адміністративного стягнення у вигляду штрафу розміром 119 грн. Також відповідач зауважив, що дії працівників прикордонної служби були правильними, послідовними та законними, оскільки з позивачами в них постійно, протягом останніх років, виникають конфліктні ситуації, так як вони постійно скаржаться на дії прикордонників, як на телефон довіри Державної прикордонної служби так і в інші правоохоронні структури. Також відповідач вказав, що неадекватність їхніх поступків спрямовані на дестабілізацію ситуації на державному кордоні та втрату престижу чесного ім’я прикордонника.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04 березня 2017 року начальником другого відділення ІПС ВПС «Тимофіївка» Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону ОСОБА_4 з наслідками розгляду протоколу серії СХРУ №124573 від 04 березня 2017 року винесено постанову №124573 якою встановлено, що 04 березня 2017 року о 08 годині 15 хвилин на напрямку населеного пункту Новостроївка, 2 (Російської Федерації) населеного пункту Івашки (Україна) в районі інформаційного знаку №1613 прикордонним нарядом прикордонний патруль на чолі зі старшиною ОСОБА_5 безпосередньо на лінії державного кордону України було виявлено та затримано двох громадян України: ОСОБА_1, ОСОБА_2, які на лінії державного кордону України без спеціального дозволу відповідного підрозділу Державної прикордонної служби у місцевості яка знаходиться між державним кордоном та лінією прикордонних інженерних споруджень та здійснювали кіно-відео фото зйомку без дозволу органу охорони Державного кордону Державної прикордонної служби у зоні відповідальності якого проводиться така діяльність. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 202 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 119 гривень. Постанова містить відмітку про відмову ОСОБА_1 від підпису.

04 березня 2017 року начальником другого відділення ІПС ВПС «Тимофіївка» Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону ОСОБА_4 з наслідками розгляду протоколу серії СХРУ №124572 від 04 березня 2017 року винесено постанову №124572 якою встановлено, що 04 березня 2017 року о 08 годині 15 хвилин на напрямку населеного пункту Новостроївка, 2 (Російської Федерації) населеного пункту Івашки (Україна) в районі інформаційного знаку №1613 прикордонним нарядом прикордонний патруль на чолі зі старшиною ОСОБА_5 безпосередньо на лінії державного кордону України було виявлено та затримано двох громадян України: ОСОБА_1, ОСОБА_2, які на лінії державного кордону України без спеціального дозволу відповідного підрозділу Державної прикордонної служби у місцевості яка знаходиться між державним кордоном та лінією прикордонних інженерних споруджень та здійснювали кіно-відео фото зйомку без дозволу органу охорони Державного кордону Державної прикордонної служби у зоні відповідальності якого проводиться така діяльність. Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 202 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 119 гривень. Постанова містить відмітку про відмову ОСОБА_2 від підпису.

Позивачами суду надано засвідчені копії вказаних постанов, що були їм надіслані на їх письмовий запит. Крім того, факт винесення вказаних постанов визнаний відповідачем. Відтак суд вважає дану обставину встановленою.

Позивачами надано суду фотокопії: протоколу про адміністративне правопорушення серії СхРУ №124572 від 04 березня 2017 року, протоколів про адміністративне затримання від 04 березня 2017 року, квитанцій про сплату штрафів. Одночасно позивачі пояснили, що оригінали вказаних документів вони ніколи не бачили, про їх існування дізналися випадково, під час ознайомлення із матеріалами справи у Дзержинському районному суді м. Харкова в рамках кримінального провадження №42017220750000316 від 19 серпня 2017 року їх копії вони отримали шляхом фотографування матеріалів провадження. Враховуючи, що якість перелічених фотокопії взагалі не дозволяє прочитати їх зміст, а перш за все враховуючи, що вказані документи не засвідчені належним чином, суд не приймає їх в якості належних та допустимих доказів, відтак не покладає їх в основу прийнятого рішення.

Відповідачем суду не надані оригінали оскаржуваних постанов, не надано також і матеріалів, що послугувати підставою для їх винесення. Відповідач не скористався своїм правом на надання доказів та не виконав вимоги ухвали суду від 25 вересня 2018 року щодо надання вказаних матеріалів, відтак суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі наданих доказів.

Виниклі правовідносини регулюються наступними нормами:

Стаття 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду - тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 222-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, невиконанням рішення про заборону в’їзду в Україну, порушенням порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в’їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).

Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники;

інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону України.

Уповноважені посадові особи органів Державної прикордонної служби України можуть стягувати накладені ними штрафи незалежно від їх розміру в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон, контрольних пунктах в’їзду-виїзду та місцях їх дислокації виключно за допомогою безготівкових платіжних терміналів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п.1 ст. 247 КупАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Нормами ст. 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Згідно ч. 1 ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог позивачів, суд в першу чергу звертає увагу, що у постановах, які оскаржуються, відповідачем не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення про накладення на позивачів адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 202 КпАП України. Постанова не містить відомостей та посилань, які саме норми закону були порушені позивачами.

Більш того відповідно до оскаржуваних постанов позивачам інкриміновано здійснення незаконної кіно-відео фото зйомки на території державного кордону України, водночас в постанові не зафіксовано чим саме було здійснено/проведено кіно-відео, фото зйомку, в який час вона проводилася, де накопичено відзняту інформацію та чи вилучався вказаний носій інформації та пристрій для знімання.

Крім того у своєму відзиві відповідач вказує, що позивачів було притягнуто до відповідальності за перебування на лінії державного кордону України без документів, що посвідчують особу, та саме це стало підставою для притягнення позивачів до відповідальності, проте самі оскаржувані постанови таких відомостей не містять, навпаки у постановах зазначено серію та номери паспортів позивачів, що свідчить про обізнаність у особі.

Вказані обставини ставлять під сумнів наявність в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 202 КупАП, як і наявність самої події правопорушення, що за таких обставин виключає можливість притягнення позивачів до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відтак, відповідач в порушення вимог положень ст.ст. 72, 77 КАС України не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які достовірно підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 202 КУпАП, на підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2

Керуючись ст. ст.2, 6-10,77, 205, 229, 241-246,255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Михайловича- задовольнити.

Постанову №124572 від 04 березня 2017 року винесену начальником другого відділення ІПС ВПС «Тимофіївка» Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу у розмірі 119 гривень - скасувати.

Постанову №124573 від 04 березня 2017 року винесену начальником другого відділення ІПС ВПС «Тимофіївка» Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 119 гривень - скасувати.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: ОСОБА_6.