Рішення № 77674262, 06.11.2018, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/549/18

2/530/562/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

06.11.2018 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого – судді Дем’янченка С.М., секретарі Тараненко Т.І. за участю представника позивача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ :

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3, шлюб між сторонами розірвано 02.01.2018 року. Від вказаного шлюбу сторони мають двох дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається в Львівській національній академії мистецтв та мають неповнолітню дочку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, діти проживають разом з позивачкою і повністю перебувають на її утриманні та вихованні. 02.01.2018 року рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області стягнуто з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку /доходів/, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з дня подачі заяви і до настання повноліття дитини. 26.01.2018 року ОСОБА_4 стала повнолітньою, є студенткою денної форми навчання Львівського національної академії мистецтв потребує значних витрат на навчання та проживання в гуртожитку. Відповідач ОСОБА_3 фізично здоровий, добровільно допомоги в достатній мірі не надає. При вищезазначених обставинах справи позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду і просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що продовжує навчання, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до закінчення навчання та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 11.06 2018 року залучено по справі в якості третьої особи ОСОБА_4 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат ОСОБА_2 позов підтримали, просили його задовольнити відповідач ОСОБА_3 у судові засідання 11.06.2018 року, 02.07.2018 року, 03.10.2018 року та 06.11.2018 року не з’явився, належним чином повідомлений, 06.11.2018 року надіслав до суду відзив з порушенням вимог ст.187 ЦПК України, який йому повернуто судом, третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, надіслала до суду клопотання про розгляд справи в її відсутність не заперечувала стосовно задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в свідоцтві про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком зазначений відповідач ОСОБА_3 (а.с.8). ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається на ІІ курсі в Львівській національній академії мистецтв і перебуває на утриманні позивачки, строк закінчення навчання 30.06.2020 року (а.с.9). Як було встановлено в судовому засіданні позивачка працює приватним підприємцем, вид діяльності роздрібна торгівля, отримує незначний дохід, на обліку в Зіньківській районній філії Полтавського ОЦЗ не перебуває, не є власником земельних часток (паїв) (а.с.60-61) Відповідач ОСОБА_3 є здоровою працездатною особою, непрацездатних осіб на утриманні не має, а тому має можливість сплачувати аліменти.

Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стаття 200 СК України визначає, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Пунктом 20 Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано наступні роз'яснення: обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є працездатною особою, має повнолітню дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час навчається на другому курсі в Львівській національній академії мистецтв (а.с.8-9), позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що продовжує навчання, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до закінчення навчання, але як вбачається з матеріалів справи відповідач згідно рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.01.2018 року сплачує аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку /доходів/, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до ч.2,3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом та ін… діянням 50 %. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % заробітної плати, у тому числі кількома виконавчими документами, а тому при таких обставинах справи, враховуючи майновий стан відповідача, можливість сплачувати аліменти на повнолітню дитину, суд приходь до висновку про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до закінчення навчання, а остання потребує такої матеріальної допомоги, у суду є підстави для часткового задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.3 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору, приймаючи до уваги те, що позов ОСОБА_1 було задоволено частково, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 704 грн.80 коп.

Що стосується стягнення витрат на користь позивача за професійну правничу допомогу то суд виходить з наступного: Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» п. 47, 48 також роз'яснено, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у статті 133, статтях 137, 141 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Також, відповідно до абз. 5 п. 3.1 та п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року (Справа N 1-23/2009) конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Так, аналізуючи норми чинного законодавства та встановленні по справі обставини, враховуючи, що ОСОБА_1 скориставсь своїм правом, на правову допомогу, та уклала договір з адвокатом (Ордер серія ПТ № 030572) від 16 квітня 2018 року, в якому зазначено обсяг та форми надання правничої допомоги, розмір витрат на оплату такої допомоги з яким погодилася позивач, обставини щодо сплати клієнтом адвокату коштів в розмірі 5400 гривень за професійну правничу допомогу які підтверджуються квитанцією від 16.04.2018 року. За таких підстав оскільки позов задоволено частково, виходячи з цього витрати за надання професійної правничої допомоги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини доходу, суд приходить до висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі ? частини доходу. Таким чином пропорційність задоволених вимог становить 82.5 % (33х100:25=82.5 %). Оскільки, вимоги позивача підлягають задоволенню на 82.5 %, то на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4455 грн.00коп. (5400х82.5%=4455,00).

Керуючись ст.ст. 199-200 Сімейного кодексу України, ст.ст.12,13, 81, 141,247, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки смт Опішня вулиця Б.Хмельницького,35,Зіньківського району Полтавської області, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, що продовжує навчання в розмірі ?( однієї четвертої) частини всіх видів його заробітку (доходу), на період навчання починаючи з дня набрання рішення чинності і до закінчення навчання 30.06.2020 року.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, судового збору на користь: одержувач : ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ : 37993783, банк одержувача ГУДКС України в м. Києві, код банку отримувача : 820019, код класифікації доходів бюджету : 22030106.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки смт Опішня вулиця Б.Хмельницького,35,Зіньківського району Полтавської області, ідентифікаційний код НОМЕР_2,- 4455 ( чотири тисячі чотириста п’ятдесят п’ять ) грн 00 коп – судових витрат за професійну правничу допомогу .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.

Суддя