Ухвала суду № 77673636, 06.11.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/26530/18

Провадження 1-кс/127/13851/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаса Ю.П., секретаря Предан А.А., за участі заявника ОСОБА_1, прокурора Вознюка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання ОСОБА_1, про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2018, (справа № 127/23122/18), в рамках кримінального провадження № 12017020000000201, внесеного до ЄРДР 01.06.2018, за фіксації судового розгляду технічними засобами,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання ОСОБА_1, про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2018, (справа № 127/23122/18), в рамках кримінального провадження № 12017020000000201, внесеного до ЄРДР 01.06.2018.

Клопотання мотивовано наступним, на думку заявника, в арешті майна відпала потреба, оскільки це позбавляє володільця майна можливості розпоряджатися даним майно, тому просив суд скасувати арешт та повернути майно вилучене під час обшуку 11.09.2018 в офісному приміщенні Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» (код ЄДРПОУ 31128012) за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, будинок 9.

Заявник в судовому засіданні підтримав клопотання за обставин викладених у ньому.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти клопотання, суду пояснив, що вилучене майно є речовим доказом, на нього накладено арешт, а також необхідне для подальшого розгляду справи в суді, оскільки являється речовим доказом.

Слідчий суддя вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.

З матеріалів клопотання в судовому засіданні встановлено, що майно, на яке накладено арешт ухвалою суду від 19.09.2018, в рамках кримінального провадження № 12017020000000201, є предметом вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди правопорушення, є речовим доказом, а тому, з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, слідчий суддя вважає, що до вирішення питання по кримінальному провадженню та розгляду справи в суді по суті, арешт майна скасуванню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що в клопотанні не доведено підстав вважати, що в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 170 – 172, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1, про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.09.2018, (справа № 127/23122/18), в рамках кримінального провадження № 12017020000000201, внесеного до ЄРДР 01.06.2018 – відмовити.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя