Ухвала суду № 77673324, 06.11.2018, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/2123/18

Провадження № 2/433/869/18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"06" листопада 2018 р.

Суддя Троїцького районного суду Луганської області Суський О.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Луганської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріально контора, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення приписів ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить:

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, доданих до позовної заяви (п.8);

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи (п.9);

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10).

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, відповідно до якої позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Приписами п. п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно, або його витребування ціна позову визначається вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Як роз'яснено у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 176, пункту 3 частини другої статті 175 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є визнання права власності у порядку спадкування, отже вимоги майнового характеру.

Окремо суд зауважує, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку,строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Крім того, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Також, відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001 року незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

З вказаних положень слідує, що необхідно відповідними документами підтверджувати право оцінювача та суб’єкта оціночної діяльності, який здійснював оцінку нерухомого майна.

Отже, позовні вимоги у спорах про набуття права власності на майно, є майновими, отже ціна позову зазначається виходячи з його вартості на момент звернення до суду та має бути підтверджена відповідними документами, що не було зроблено позивачем.

Таким чином, враховуючи, що визначити ціну поданого позову суд не має можливості через відсутність підтвердження вартості майна у вигляді квартири на момент звернення із позовною заявою, то мінімальна ставка судового збору, яка підлягає сплаті при зверненні до суду складає 704,80 грн. до її уточнення позивачем.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За приписами ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення наведених процесуальних приписів долучені позивачем до позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені у визначеному ст.95 ЦПК України порядку, що усуває доказову силу наданих позивачем документів.

Відповідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення вищенаведених недоліків.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріально контора, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Суський