Постанова № 7767297, 07.04.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-8725/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді – Гром Л. М.

при секретарі           - Закупрі П. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Вольниця» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 25.03.2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Вольниця» (р/р 26000310020901, Коропське відділення Ощадбанку, МФО 343080, код 31396332 ) і просить стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках в сумі 4948,81 грн., мотивуючи тим, що відповідач не виконує належним чином вимог чинного законодавства, а саме не сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, чим позбавляє своїх працівників страхового стажу, що веде до зменшення їх пенсії.

В судове засідання представник позивача не з’явився про день, час і місце слухання справи сповіщався завчасно та належним чином, надіслав на адресу суду лист № 487/02 від 07.04.09р. в якому просив зменшити розмір адміністративного позову у зв’язку з частковою сплатою боргу, визначивши заборгованість у сумі – 2059,32 грн. Крім того, просив справу розглянути без їх представника.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року не має на підтвердження своїх тверджень надав суду платіжні доручення.

На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 7 квітня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10 квітня 2009 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

В судовому засіданні встановлено, що Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство «Агрофірма «Вольниця» зареєстроване в Управлінні Пенсійного Фонду України в Коропському районі, як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах за № 359.

Страхувальниками відповідно до п. 1 ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058 (Далі Закон України № 1058) є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - для осіб, зазначених у п.п.1,10,15 ст.11 цього Закону.

Зазначені страхувальники згідно ч. 1 ст.15 Закону №1058 є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески (п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 12 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 відповідач у строки, встановлені Законом № 1058, подав до управління ПФУ розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.

Як вбачається із листа № 487/02 від 07.07.09 заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду становить 2059,32 грн., але позивач не вказує за яких умов та коли виник вказаний борг.

В позовній заяві вказується, що відповідачем подано до управління пенсійного фонду в Коропському районі розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень 2009 року, відповідно до якого нараховано до сплати страхових внесків 11431,96 грн., з яких було сплачено лише 8542,47 грн., але в судовому засіданні було встановлено, що це не відповідає дійсності, оскільки відповідач платіжними дорученнями: № 29 від 18 лютого 2009 року перерахував управлінню пенсійного фонду 800,56 грн. страхових внесків за січень 2009 року, проведено банком 18 лютого 2009 року; № 30 від 18 лютого 2009 року перерахував управлінню пенсійного фонду 10631,39 грн. страхових внесків за січень 2009 року, проведена банком 18 лютого 2009 року, (800,56+10631,39 грн.= 11431,95 грн.) тобто сума страхових внесків сплачена в повному обсязі.

Далі по тексу позовної заяви позивач посилається на п.2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в якій вказано, що за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Потім в позовній заяві вказується, що управлінням Пенсійного фонду України в Коропському районі було прийнято рішення № 14 від 05.02.2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в сумі 2059,32 грн., вказано період виникнення заборгованості з 22.12.2008 року по 23.01.2009 року. Але відповідач в судовому засіданні звернув увагу суду на ту обставину, що розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень місяць 2008 року становить 11270,23 грн., яку останній сплати 20 січня 2009 року платіжним дорученням, № 5 – 1028,31 грн. і № 6 – 10241,93 грн., що разом становить 11270,24 грн. тобто страхові внески сплачені в повному обсязі.

Крім того, відповідно до розрахунку ціни позову мова йде вже про заборгованість за січень-лютий 2009 року, в якому також вказано, що сума, що підлягає розгляду в судовому порядку 4948,81 грн. в тому числі: недоїмка по страхових внесках 2889,49 грн., по фінансових санкціях 1936,15 грн., пеня 123,17 грн. Хоча з позовної заяви і доданих документів до адміністративного позову не зрозуміло про яку затримку платежу вказує позивач і на підставі чого до відповідача застосовано фінансову санкцію і пеню.

Як вище зазначалось, судом достовірно встановлено, що заборгованість за січень відсутня, а щодо боргу лютий то позивачем не надано суду розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2009 року, крім того, відповідач надав суду платіжні доручення: № 56 від 19 березня 2009 року, яким було перераховано страхові внески Пенсійному фонду за лютий 2009 року в сумі 817,71 грн., проведено банком 19.03.1009 року; № 57 від 19 березня 2009 року яким було перераховано страхові внески Пенсійному фонду за лютий 2009 року в сумі 5059,25 грн., проведено банком 19.03.2009 року; № 58 від 20 березня 2009 року яким було перераховано страхові внески Пенсійному фонду за лютий 2009 року в сумі 5800,00 грн., проведено банком 23.03.2009 року.

Згідно ч. 1-3 п.З ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені вищезгаданим Законом, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.

На підтвердження сум встановленого штрафу та пені в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджували проведені розрахунки, в яких підлягають зазначенню за який період, за яку суму заборгованості встановлені штрафні санкції та розрахована пеня.

Згідно ч.8 п. 3 ст.106 Закону №1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Відповідно до вимоги про сплату боргу № Ю-519 від 05.02.2009 року вказується, що за відповідачем значиться недоїмка по страховим внескам в сумі 2889,48 грн., а в листі позивача № 487/02 від 07.04.09 вказується, що СГВАТ «Агрофірма «Вольниця» погасила борг в сумі 2889,48 грн. В позові визначена сума недоїмки страхових внесків -2889 грн.49 коп.

В той же час відповідач в судовому засіданні надав підтвердження на погашення суми штрафу в сумі 2889,49 грн. Дана сума була стягнута державним виконавцем на підставі рішення УПФ від 09.12.2008 р.

На підставі вказано суд приходить до висновку, що позовні вимоги не відповідають дійсності, позивачем не надано доказів які б свідчили про наявність заборгованості, розрахунків правильності встановленої заборгованості, нарахування штрафу та пені з зазначенням періоду виникнення заборгованості, тобто всіх необхідних документів, які були виконані позивачем у відповідності до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України з дотриманням вимог ч.5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

А тому виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Управлінню Пенсійного фонду України в Коропському районі Чернігівської області – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 10 квітня 2009 року.

Суддя                                                             Л. М. Гром