Рішення № 77672377, 01.11.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5850/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді – Продана Б.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Боднар А.П.,

представника відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу №686/5850/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Прокуратури Хмельницької області, Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області

про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади,

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2018 року до суду звернувся ОСОБА_3 із позовом до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Прокуратури Хмельницької області, Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.

Позивач зазначає, що за його заявою порушено кримінальне провадження №12016240010006706. 12.03.2018 року було скасовано постанову слідчого другого відділення СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4, який прийняв постанову про закриття даного кримінального провадження 15.08.2017 року, чим спричинив позивачу майнову та моральну шкоду. Оскільки прокуратура підтримала цю постанову, шляхом її нескасування, а позивач вважає дану постанову незаконною, що свідчить про те, що прокуратурою здійснювався неналежний нагляд за даним провадженням і тому такі дії призвели до завдання йому шкоди.

У зв’язку із наведеним просить стягнути з державного бюджету на його користь 100 000 грн. моральної шкоди, завданої йому незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень та стягнути на його користь матеріальну шкоду в розмірі 40 016 грн., яку він зазнав через ксерокопіювання документів, проїзд до суду, підготовку до справи.

В судовому засіданні позивач не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином в минулому судовому засіданні, під час узгодження дати та часу наступного судового засідання із сторонами, однак, відмовився від підпису в повідомленні. Позивач просив відкласти розгляд справи на 08 березня 2023 року, що суд оцінив критично та не взяв до уваги. Під час попередніх судових засідань ОСОБА_3 позовні вимоги підтримував в повному обсязі, просив позов задоволити з підстав, викладених у ньому.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечив в повному обсязі, вважає його безпідставним та необгрунтованим, зазначає, що жодним судовим рішенням не визнано незаконність дій слідчого під час здійснення ним досудового розслідування, до того ж ОСОБА_3 не зазначає свій статус в даному кримінальному провадженні і не вказує яким чином закриття кримінального провадження спричинило йому шкоду. Оскільки для того щоб відшкодувати шкоду, вона повинна бути завданою незаконними діями чи бездіяльністю органу, що здійснює ОРД, досудове розслідування, прокуратури або суду, що передбачено ст. 1176 ЦК України, згідно якої шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Наведені позивачем підстави заподіяння йому шкоди не підпадають під дані норми. Заперечує також проти стягнення моральної шкоди, оскільки вона нічим не підтверджена, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 проти позову заперечив в повному обсязі, вважає його безпідставним, необгрунтованим та надуманим, зазначає, що станом на сьогоднішній день досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, його хід контролюється. Відсутність незаконних рішень чи бездіяльності у діях відповідача при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12016240010006706 тягне за собою відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди позивачеві. У зв’язку із цим відсутні підстави для відшкодування майнової шкоди, оскільки позивач не користувався правничою допомогою, тому і не можливо відшкодувати такі витрати.

Представник відповідача, Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин по справі, із врахуванням того, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, не з’явився без поважних причин та не повідомив причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі зібраних доказів та наявних матеріалів.

Представником відповідача ГУНП в Хмельницькій області надано відзив на позов, який знаходиться в матеріалах справи.

Представником відповідача ГУНП в Хмельницькій області, заявлено клопотання про закриття провадження по справі в частині позовних вимог, яке суд залишив без задоволення.

Представником відповідача, Прокуратури Хмельницької області, надано відзив на позов, який знаходиться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що слідчим відділом Хмельницького відділення національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120162400100067706 за ч. 1 ст. 197-1 КК України.

За результатами проведеного у провадженні досудового розслідування слідчим 15.08.2017 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1. ст. 284 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 12.03.2018 року вказану постанову слідчого скасовано, та зобов’язано провести ряд слідчих дій. Станом на сьогоднішній день досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст.1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (шкода, завдана каліцтвом, ушкодженням здоров’я, незаконним засудженням тощо).

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначенні статтями 1173 та 1174 ЦК України

Згідно із положеннями ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, незалежно від вини цієї особи.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України, шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Як вбачається зі змісту позову, як на підставу відшкодування шкоди позивач вказує на те, що ухвалою суду скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження, в такому випадку відсутні спеціальні підстави для застосування статті 1176 ЦК України.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Однак, для настання відповідальності з вказаних підстав, обов’язковою умовою є визнання наведених рішень незаконними та їх подальше скасування, а також визнання дій або бездіяльності таких органів (посадових осіб) протиправними.

Визначення моральної шкоди, міститься у статті 23 ЦК України та у постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Під «моральною шкодою» слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як передбачено абз.2 п.5 цієї постанови, обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність дій заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача, вина останнього в її заподіянні. Суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт завдання потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони завдані; ступінь вини заподіювана; яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи матеріальні формі він оцінює пов’язані з цим витрати та з чого він при цьому виходить.

У відповідності до п. 2 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідно до ст. ст. 440, 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 23.05.2018 року, винесена за результатами скарги позивача, про скасування постанови про закриття кримінального провадження, не тягне наслідків цивільно-правового характеру, оскільки така ухвала не є доказом того, що дії чи бездіяльність цих посадових осіб органу державної влади порушували законні права та інтереси позивача. Доказів визнання постанови слідчого незаконною, а також визнання дій або бездіяльності таких органів протиправними суду не надано.

Позивач просить суд стягнути на його користь моральну шкоду, однак ним не надано доказів на підтвердження заподіяння йому відповідачами моральної шкоди у вигляді моральних чи фізичних страждань, погіршення стану здоров'я, порушення нормальних життєвих зв’язків та стосунків з оточуючими людьми тощо, а також не зазначено з яких саме міркувань моральна шкода визначена у сумі 100 000 гривень.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. 48 Постанови №10 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини 3 статті 79, статтях 84, 88,89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, про що зазначено в п.47 цієї постанови, стягуються не лише за участь в судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов’язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені.

Доказів того, що позивачеві надавалась правнича допомога, на оплату якої він поніс у встановленому законом порядку витрати, позивачем суду не надано, а понесені витрати на папір, ксерокопіювання документів, проїзд до суду, не підтверджуються жодними доказами.

Також суд критично оцінює наявні в матеріалах справи копії квитків на проїзд у автобусі, оскільки вони не підтверджують тих обставин, що саме ОСОБА_3 поніс такі витрати, як і не підтверджують ті обставини, що дані кошти витрачені на проїзд до суду саме на слухання тієї справи про яку зазначає позивач.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин по справі, на підставі викладеного, суд вважає, що позовна заява є необгрунтованою, недоведеною, належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, позивачем не надано, не здобуто їх також під час слухання справи в судовому засіданні, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України, постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», постановою №10 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Прокуратури Хмельницької області, Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

позивач: ОСОБА_3, адреса: 29015, АДРЕСА_1;

відповідач: Головне управління національної поліції в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 40108824, адреса: 29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська 7;

відповідач: Прокуратура Хмельницької області, код ЄДРПОУ 02911102, адреса: 29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський 3;

відповідач: Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 37971775, адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Свободи 70.

Повний текст рішення суду виготовлено 07.11.2018 року.

Суддя