Рішення № 77671440, 02.11.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/3612/17

2/465/724/18

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2018 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої — судді Мартинишин М.О.

з участю секретаря Потюк В.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” до ОСОБА_1, третя особа — Приватне акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідачаЯреми В.В. на свою користь відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3 042 грн. 13 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та ПП “Авторитм” був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого є страхування транспортного засобу “Шкода”. 05.10.2016 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “Шкода”, застрахованого за вказаним договором, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу “ВАЗ” під керуванням ОСОБА_1, який постановою Франківського районного суду м. Львова від 09.11.2016 року визнаний винним у даному ДТП. ПАТ “СК “Українська страхова група” здійснила на користь страхувальника ПП “Авторитм” виплату страхового відшкодування в розмірі 12 044 грн. 30 коп. Цивільна відповідальність відповідача застрахована у ПАТ “Українська пожежно-страхова компанія” за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно даного полісу ПАТ “Українська страхова компанія” сплатило на рахунок позивача 8 502,17 грн. Окрім цього відповідачем на користь позивача сплачено франшизу у розмірі 500 грн. Відтак позивач просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача в порядку регресу 3 042 грн. 30 коп. (12 044 грн. 30 коп. - 500 грн. - 8 502 грн. 17 коп.)

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та проти винесення заочного рішення не заперечує, а тому суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі доказів, достатніх для постановлення рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що 05.10.2016 року відбулася дорожньо-транспортна пригода та постановою Франківського районного суду м. Львова від 09.11.2016 року його було визнано винним у даному ДТП. Цивільна відповідальність його застрахована у ПАТ “Українська пожежно-страхова компанія” за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На підставі полісу ПАТ “Українська страхова компанія” сплатило на рахунок позивача 8 502,17 грн., а він на користь позивача сплатив франшизу у розмірі 500 грн. Тому, вважав, що ПАТ “Українська страхова компанія” мала б також сплатити суму 3 042 грн. 30 коп. позивачу. Оскільки дана різниця не була сплачено, а тому не заперечує проти задоволення позовних вимог.

02.03.2018 року за клопотанням відповідача до розгляду справи у якості співвідповідача залучено ПАТ “Українська пожежно-страхова компанія”.

Відповідач ПАТ “Українська пожежно-страхова компанія” у судове засідання не з’явилися, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 26 листопада 2015 року між ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова компанія” та ПП “Авторитм” був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-1301-15-00362, на умовах якого застраховано належний ПП “Авторитм” транспортний засіб “Шкода”, державний номерний знак №ВС7733ЕС. Наказом директора ПП “Авторитм” №54 від 30 травня 2014 року використання вказаного транспортного засобу у службових цілях дозволено менеджеру ОСОБА_3.

Як вбачається з довідки Управління патрульної поліції у м. Львові №26682/41/12-2016 від 20 жовтня 2016 року, 05 жовтня 2016 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “Шкода”, ДНЗ №ВС 7733 ЕС під керуванням ОСОБА_3, та транспортного засобу “ВАЗ”, ДНЗ №ВС 5564 ВЕ, під керуванням відповідача ОСОБА_1

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 09.11.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обовязковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

А відтак, вина ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не підлягає доказуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Судом також встановлено, що 06 жовтня 2016 року ПП “Авторитм” звернулося до ПАТ “СК “Українська страхова група” з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій повідомило позивача про те, що 05.10.2016 року на перехресті вул. Кульпарківська, 115 сталося ДТП, в наслідок якої застрахований автомобіль “Шкода” ДНЗ №ВС 7733 ЕС зазнав пошкодження.

13 жовтня 2016 року позивачем було складено страховий акт №ЗСКА-5781 та розрахунок до нього на підставі рахунку №1807 від 10.10.2016 року, з яких вбачається, що сума страхового відшкодування становить 12 044,30 грн.

З платіжного доручення №19184 від 13.10.2016 року вбачається, що ПАТ “СК “Українська страхова група” сплатило на користь ПП “Авторитм” страхове відшкодування в сумі 12044, 30 грн.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9482092 від 26.04.2016 року вбачається, що цивільна відповідальність ОСОБА_1 як власника транспортного засобу “ВАЗ” д.н.з. №ВС 5564 ВЕ застрахована у ПАТ “Українська пожежно-страхова компанія”.

Як визнано сторонами по справі, що відповідно до даного полісу 26.01.2017 року ПАТ “Українська пожежно-страхова компанія” на рахунок позивача було сплачено 8 502,17 грн., а також 27.02.2017 року відповідачем ОСОБА_1 було сплачено франшизу в розмірі 500 грн..

Решту суми страхового відшкодування, з урахуванням сплаченої ОСОБА_1 франшизи, позивач просить суд стягнути саме з відповідача ОСОБА_1 в порядку регресу 3 042 грн. 30 коп. (12 044 грн. 30 коп. - 500 грн. - 8 502 грн. 17 коп.)

Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є визнання права, припинення дії, яка порушувала право, примусово виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування, із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути грошові кошти на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 3 042,13 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 1600 грн. судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” 3 042 (три тисячі сорок дві) гривні 13 коп. та судові витрати у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви, а всього разом 4642( чотири тисячі шістсот сорок дві) грн. 13 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Франківський районний суд м.Львова.

Дата складення повного судового рішення -07.11.2018 року.

Суддя: Мартинишин М.О.