Рішення № 77671293, 06.11.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7045/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 листопада 2018 року м. Львів

Шевченківський районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Романчук М.С.

представника позивача ОСОБА_1

(ордер серія ЛВ№046473 на надання правової допомоги)

представник відповідача ОСОБА_2

(довіреність №2901/вих.-11 від 17.01.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

31.08.2018 року ОСОБА_3, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_4 міської ради, місце знаходження м. Львів, пл.. Ринок 1 про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.02.2018 року померла його мама ОСОБА_5, яка проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: м.Львів, вул. Золота, буд.22, у квартирі №4, яка належала мамі та батькові на праві спільної сумісної власності. На випадок смерті батьки заповідали все майно позивачу. Спора між ОСОБА_3 та його сестрою ОСОБА_6 з приводу спадкового майна відсутні.

Поважність причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини обумовлює тим, що смерть матері стала для нього великим стресом і трагедією, що довгий час не міг оговтатися від втрати та тим, що поспіхом переїхав в нове помешкання невдовзі після смерті матері і документи (заповіт) стосовно спадкового майна перебували в недоступному для нього місці.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.

14.09.2018 року представник відповідача ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_2 подав клопотання № 22585-14 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін із посиланням на п.2 ст.4 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України, яка визначає, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 03.10.2018 року здійснено перехід у розгляді позову із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до положення ч.5 ст. 130 ЦПК України. Причини не явки суду не відомі. Заяв та клопотань до суду не надходило.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 просить позовні вимоги задовольнити та визначити додатковий строк для подання заяви для прийняття спадщини.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявив, що відмова приватного нотаріуса ОСОБА_7 уприйнятті спадщини була обгрунтованою, оскільки ОСОБА_3 пропустив строк встановлений законом на подання заяви для прийняття спадщини, не заперечує щодо задоволення позовних вимог та покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та додані документи, оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів як у цілому, так і кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв’язок у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів та передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступне.

Як вбачається зі Свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) від 27.10.1994 року №29894 яке видане ОСОБА_4 міською адміністрацією на підставі розпорядження від 27.10.1994 року №1270 квартира що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_8 та членам його сімї ОСОБА_5, загальна площа квартири становить 63.50 кв.м.(а.с.4).

18.10.2010 року ОСОБА_8 було складено заповіт на випадок його смерті щодо всього належного майна на користь свого сина ОСОБА_3, який посвідчено державним нотаріусом третьої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ОСОБА_9 та зареєстровано в Спадковому реєстрі за №5-1256 згідно із Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №25039089 від 18.10.2010 року (а.с.10-11)

22.12.2014 року ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії I-СГ №379247 від 22.12.2014 року, про що Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_4 міського правління юстиції складено відповідний актовий запис №1931 (а.с.7).

18.10.2010 року ОСОБА_5 було складено заповіт на випадок її смерті щодо всього належного їй майна на користь свого сина ОСОБА_3, який посвідчено державним нотаріусом третьої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ОСОБА_9 та зареєстровано в Спадковому реєстрі за №5-1257 згідно із Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №25039447 від 18.10.2010 року (а.с.8-9)

18.02.2018 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії I-СГ №498439 від 19.02.2018 року, про що ОСОБА_4 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області складено відповідний актовий запис №309 (а.с.6)

Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною 2 ст. 1220 ЦК України встановлено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 3 ст.2 68 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1272 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

У листі приватного нотаріуса ОСОБА_4 міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_7 №101/01-16 від 13.10.2018 року, наданого на усне звернення ОСОБА_3, зазначено, що відповідно до довідки з місця проживання про склад сімї, виданої ЛКП «ЯНІВ-405» 23.03.2018 року за № 4085, на день смерті ОСОБА_5 разом із спадкодавцем ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Судом встановлено, що на момент відкриття спадщини позивач разом із спадкодавцем не проживав, а, тому, не може вважатися таким, що прийняв спадщину.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Оскільки позивач у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини не подав, він у силу приписів вказаного положення ч.1 ст.1272 ЦК України вважається таким, що не прийняв її.

Оскільки ОСОБА_5 померла 18.02.2018 року, та встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини розпочав свій перебіг з цього моменту та закінчився, 18.08.2018 року. ОСОБА_3 зернувся приватного нотаріуса ОСОБА_4 міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_7 лише в жовтні 2018 року.

Таким чином, позивачем пропущено встановлений ст.1270 ЦК України строк для прийняття спадщини.

Абзацом 3 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Як вбачається із листа приватного нотаріуса ОСОБА_4 міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_7 №101/01-16 від 13.10.2018 року, наданого на усне звернення ОСОБА_3, у Спадковому реєстрі відсутня інформація про заведену спадкову справу щодо майна померлої, що підтверджується Інформаційною довідкою з Спадкового реєстру № 53662175 від 13.10.2018 року. ОСОБА_3 запропоновано звернутися до суду для вирішення питання про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с.38-39).

Частиною 3 ст.1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із абзацу 6 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до викладеного в постанові Верховного Суду від 11.06.2018 року у справі № 479/713/17 правового висновку, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Проте такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які, на думку Верховного Суду, не можуть бути визнані судом поважними, - при розгляді даної справи, такі причини судом не встановленні.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд виходить з того, що через ситуацію, яка була наявна у позивача, зокрема те, що смерть матері стала для нього великим стресом і трагедією, у зв’язку з чим він довгий час не міг оговтатися від втрати та тим, що поспіхом переїхав в нове помешкання невдовзі після смерті матері і документи (заповіт) стосовно спадкового майна перебували в недоступному місці, він не мав можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає вказані позивачем причини пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини такими, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати поважною причину пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини і вважає за необхідне встановити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.10, 12, 76-81, 89, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті ОСОБА_5, яка померла 18.02.2018 року - поважними.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, померлої 18.02.2018 року - в три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.

Повний текст рішення складено 06.11.2018 року

Суддя ОСОБА_10