Постанова № 7767056, 11.12.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-11861/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          11 грудня 2009 р.          

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді          Житняк Л.О.

при секретарі          ТрофимовійА.В.

за участі представників:

позивача          СитникаВ.О.

та відповідача          СамофаловоїО.І., УткіноїО.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу№2а-11861/09/2570

за позовом          Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву

до                    Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області

про          визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від10.07.2009 №0000672301/0, від10.07.2009 №0000662301/0, від14.09.2009 №0000812301/1, -

В С Т А Н О В И В :

03.11.2009 Державне підприємство «Ніжинський комбінат хлібопродуктів»Державного комітету України з державного матеріального резерву (далі-ДП«Ніжинський КХП») звернулося до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі-ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень: від10.07.2009 №0000672301/0, яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 20977,00грн. основного платежу та 10488,50грн. штрафу; від10.07.2009 №0000662301/0, яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 33448,00грн. основного платежу та 16724,00грн. штрафу; та від14.09.2009 №0000812301/1, яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 137,00грн. основного платежу та 68,50грн. штрафу, винесені на підставі Акту перевірки від06.07.2009 №914/23/00952634, за порушення абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 пп.5.4.4 п.5.4 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що висновки ОДПІ є хибними та не відповідають нормам чинного законодавства. Позивач вважає, що підстави для виключення зі складу валових витрат вартості послуг із адміністрування договору, на які посилається ОДПІ, суперечать пп.5.2.1 та пп.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки укладені договори з ДП«Ресурспостач», від якого отримував послуги пов'язанні з закупівлею зерна в Держкомрезерві України для подальшої переробки даного зерна на борошно, - є одним з основних видів діяльності підприємства.

Враховуючи вище викладене позивач наголошує на тому, що у нього була підстава включення до складу податкового кредиту сум з одержання послуг на суму 30738,00грн. за податковими накладними, оскільки позивачем було сплачено та отримано послуги пов'язані з організацією виробничого процесу на суму 125862,00грн.

Для дослідження обставин справи, в судових засіданнях оголошувалась перерва з витребуванням додаткових доказів та з необхідністю підготовки додаткових пояснень.

У судовому засіданні 11.12.2009 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Представники відповідача позов не визнали повіністю, посилаючись на письмові заперечення проти позову та висновки Акту перевірки (а.с.193-198, 144-176).

Так, підставами для виключення вартості послуг адміністрування договору зі складу валових витрат ОДПІ вважає те, що позивач використав їх без підтвердження належних Актів виконаних робіт та відповідної калькуляції наданих послуг. Відповідно ОДПІ визнає, що позивачем було порушено п.5.3.9 ст.5 Закону України №283 «Про оподаткування прибутку підприємств».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ДП«НіжинськийКХП» як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 20.05.1998 №161, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (00952634), і перебуває на обліку в ОДПІ як платник податків з 20.05.1998 №59, перереєстровано 10.10.2003.

Відповідно до п.1.32. ст.1 Закону України від28.12.1994 №334/94-ВР в редакції від22.051997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), (далі–Закон №283) - господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

А згідно п.5.1 ст.5 Закону - валові витрати виробництва та обігу - сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються платником податку для їх використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь яких витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою організацією ведення виробництва (п.5.2.1 ст.5 Закону).

При цьому п.3 ч.1 ст.9 Закону України від25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст.11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Відповідно аналогічні зобов’язання встановлені п.1.2 ст.1 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом (ст.17) або іншими законами України.

Однак в силу ст.19 Конституції - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже розглядаючи позовні вимоги необхідно врахувати наступні обставини:

згідно з п.1, п.2 ст.11, ст..11-1 Закону України від04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на підставі направлень на перевірку, працівниками управління податкового контролю юридичних осіб Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції було проведено планову виїзну перевірку ДП«НіжинськийКХП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2009, за наслідками якої було складено Акт перевірки від06.07.2009 №914/23/00952634 та винесено податкові повідомлення-рішення: від10.07.2009 №0000672301/0, яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 20977,00грн. основного платежу та 10488,50грн. штрафу; від10.07.2009 №0000662301/0, яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 33448,00грн. основного платежу та 16724,00грн. штрафу; за порушення абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 пп.5.4.4 п.5.4 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с.17, 93).

Не погоджуючись з висновком, викладеним в Акті перевірки та з податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скаргу в адміністративному порядку до НіжинськоїОДПІ із проханням скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Рішенням про результат розгляду первинних скарг від14.09.2009 №2390/10/23-105 НіжинськаОДПІ залишила скаргу без задоволення, та в зв'язку з виявленими арифметичними помилками збільшила суму податкового зобов'язання, і винесла податкове повідомлення-рішення від14.09.2009 №0000812301/1, яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 137,00грн. основного платежу та 68,50грн. штрафу (а.с.94).

Так в ч.4 Висновки Акту перевірки встановлено про порушення позивачем пп.1.32. ст.1, пп..3.1 ст.3, п.5.1. пп.5.2.1. п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3 пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, п.10.1 ст.10, пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 33448грн. та завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в сумі75681грн. Також визнано порушення пп.7.3.1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у зв’язку із заниженням ПДВ на суму25378грн.(а.с.174).

Таким чином досліджуючи правомірність визначення позивачу податкових зобов’язань, суд встановив наступне:

Визначення податкового зобов'язання виникло внаслідок включення ДП«НіжинськийКХП» до валових витрат вартості послуг адміністрування договорів, укладених з ДП«Ресурспостач», які позивач отримував, як послуги пов'язанні з закупівлею зерна в Держкомрезерві України для подальшої переробки даного зерна на борошно, що є одним з основних видів діяльності підприємства.

Перелічені в додатку №9 до Акту перевірки (опис №8 від03.07.2009) договори з ДП«Ресурспостач» та надані в судове засідання представником позивача, підтверджені актами виконаних робіт, видатковими накладними та податковими накладними (а.с.96-149).

Так, ОДПІ було визнано порушенням пп.5.3.9 та пп.5.4.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за включення ДП«Ніжинський КХП» до складу валових витрат вартість послуг з адміністрування договору, отриманих від ДП«Ресурспостач» в розмірі 210020,00грн. з тієї причини, що ДП«НіжинськийКХП» безпідставно включив до валових витрат вказану суму, яка не підтверджена відповідними розрахунковими документами, актами виконаних робіт, актами приймання маркетингових послуг, в яких повинно бути зазначено перелік виконаних послуг, що фіксують факт здійснення господарської операції (сторінка 10 - 11 Акту перевірки). Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що акти виконаних робіт не дають можливості з’ясувати обсяг та одиниці виміру наданих послуг. А отже не встановлено причинний зв'язок між витратами та отриманою вигодою. Крім того, бухгалтерські документи не оформлені належним чином.

Відповідно до пп.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї ж статті. Абзацом4 пп.5.3.9 ст.5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними рахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. А згідно пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 цього Закону - до валових витрат включаються: витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

При цьому згідно пп.11.2.1 ст.11 цього Закону - датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Законодавчим актом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є Закон України від16.07.1999 №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ст.3 Закону). Частинами другою та третьою ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первині документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. В той же час ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні» не встановлює вичерпний перелік документів, які підтверджують факт понесених витрат платника податків в зв'язку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність наявності первинних документів, які фіксують факти проведення господарської діяльності. Відповідно поняття первинного документа встановлено п.2.1 та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене Наказом Міністерства фінансів України від24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Для ведення своєї господарської діяльності підприємства заключають господарські договори, які за змістом є домовленість, за результатом яких виникають зобов'язання (права та обов'язки).

Отже судом встановлено, що ДП«НіжинськийКХП» на протязі 2007-2008років укладав договори з ДП«Ресурспостач», від якого отримував послуги пов'язанні з закупівлею зерна в Держкомрезерві України для подальшої переробки даного зерна на борошно, що є одним з основних видів діяльності позивача. ДП«Ресурспостач» підписувало договори в особі Генерального директора, що діє на підставі договору про спільну діяльність №1 від09.11.2007.

При цьому відповідно до офіційної інформації, розміщеної на сайті Державного Комітету України з державного матеріального резерву (надалі Держкомрезерв України) - засновником ДП«Ресурспостач» є держава в особі Держкомрезерву України. ДП«Ресурспостач» створене наказом Держкомрезерву України від30.01.2006 №23, є державним підприємством, заснованим на загальнодержавній власності, і входить до сфери управління Держкомрезерву України, створеного Указом Президента України від07.08.2001 №603/2001. ДП«Ресурспостач» створене з метою ефективного вирішення завдань, пов'язаних з операціями державного матеріального резерву (а.с.208-220).

Предметом діяльності ДП«Ресурспостач» є:

-розроблення та здійснення за завданнями Держкомрезерву України комплексу практичних заходів, направлених на накопичення і зберігання в державному резерві матеріальних цінностей;

-організація виконання затверджених в установленому порядку завдань щодо формування, зберігання, розміщення, відпуску, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного резерву;

-реалізація за дорученнями Держкомрезерву України матеріальних цінностей державного резерву з урахуванням якості продукції;

-закупівля за дорученнями Держкомрезерву України матеріальних цінностей до державного резерву з урахуванням якості продукції, придатності її для тривалого зберігання;

-укладення в установленому порядку державних контрактів (договорів) на поставку та закладення матеріальних цінностей до державного резерву.

Законодавство, яким керується ДП«Ресурспостач» є Закони України від24.01.1997 №51/97-8Р «Про державний матеріальний резерв»; від22.02.1000 №1490-111 «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»; постанова Кабінету Міністрів України від25.08.2004 №1078 «Про затвердження Порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву», із змінами внесеними постановамиКМУ №1827 від27.12.2006, №284 від26.03.2008 та №1051 від03.12.2008.

Відповідно до Договору доручення від10.02.2006 №Юр-234/2006 (а.с.233-248) Держкомрезерв України, іменований надалі Комітет, в особі Голови Комітету, який діє на підставі Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву, затвердженого Указом Президента України 996/2001 від21.10.2001, та ДП«Ресурспостач», в особі генерального директора, який діє на підставі Статуту, разом в подальшому іменовані Сторони, уклали Договір, де у відповідності до умов Договору ДП«Ресурспостач» приймає на себе зобов’язання вчинити від імені і за рахунок Комітету юридичні та інші дії, направлені на організацію проведення конкурсу, що включає:

Заходи, спрямовані на збір та систематизацію інформації, підготовку та проведення конкурсу. Заходи, спрямовані на організацію реалізації матеріальних цінностей державного резерву. Матеріальні цінності державного резерву реалізуються Комітетом ну конкурсних засадах в порядку, встановленому діючим законодавством.

За результатами проведення конкурсу ДП«Ресурспостач» укладає угоди з переможцями конкурсу на реалізацію матеріальних цінностей в порядку, визначеному цим Договором.

При цьому Комітет доручає, а ДП«Ресурспостач» зобов'язується вчиняти заходи, спрямовані на збір та систематизацію інформант, підготовку та проведення конкурсу:

Отримує від Комітету інформацію про підприємства та установи, що здійснюють відповідальне зберігання продукції державного резерву, яка підлягає реалізації. Взаємодіє з вказаними підприємствами та установами, забезпечує збір та систематизацію інформації про номенклатуру, кількість, закупівельну ціну та якість продукції державного резерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні у таких підприємств та установ. Разом із профільними підрозділами Комітету визначає перелік продукції, яка підлягає реалізації найближчим часом розпорядження Кабінету Міністрів України про розбронювання та відпуск або відповідно до плану освіження.

Крім того разом із профільними підрозділами Комітету з урахуванням місцезнаходження продукції формує проект розподілу партій продукції на окремі лоти. Вивчає ринкові показники стосовно продукції аналогічних видів, кількості та якості. В разі необхідності, проводить обстеження матеріальних цінностей державного резерву, які підлягають реалізації, на підприємствах - відповідальних зберігачах з метою з'ясування якісного стану та відповідності продукції діючим вимогам та стандартам. Забезпечує проведення незалежної оцінки щодо визначення ринкової вартості, в тому числі шляхом укладення договору з незалежними експертами для визначення ринкової вартості. На основі отриманої інформації визначає орієнтовну ринкову вартість окремого лоту. Вносить пропозиції щодо проведення конкурсу на реалізацію матеріальних цінностей державного резерву із зазначенням найменування, якості та кількості продукції в лоті, стартової вартості лоту, умов поставки продукції, дати проведення та процедури конкурсу тощо. За узгодженими пропозиціями щодо проведення конкурсу готує пакет проектів документів, необхідних для публікації оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» та проведення конкурсу, подає їх Конкурсній комісії Комітету. В разі проведення конкурсу за процедурою торгів з обмеженою участю готує проекти запрошень учасникам конкурсу та подає їх Конкурсній комісії Комітету. Готує проект запрошення на участь у конкурсі підприємству - відповідальному зберігачу. Вивчає заявки на участь у конкурсі, документи, що передбачені в оголошенні, а також про надання гарантій про забезпечення конкурсної пропозиції, надає пропозиції Конкурсній комісії Комітету стосовно допущення окремих учасників до участі в торгах. Готує проекти повідомлень стосовно допущення окремих учасників до участі в торгах. Під час конкурсу у відповідності до чинного законодавства країни здійснює інші організаційні заходи щодо його проведення. Отримує засвічену належним чином копію протоколу засідання конкурсної комісії, де зазначена інформація про переможців конкурсу для подальшої взаємодії. За наказом Комітету забезпечує переміщення матеріальних цінностей між підприємствами - відповідальними зберігачами. Відповідно до отриманої інформації про результати конкурсу готує проект договору на реалізацію матеріальних цінностей з державного резерву. Підписує вказаний договір з переможцем конкурсу відповідно до додаткової угоди - специфікації або доручення.

З аналізу вказаного договору доручення від10.02.2006 №Юр-234/2006 судом встановлено, що при укладенні договорів із ДП«НіжинськийКХП», як із переможцем конкурсу на реалізацію матеріальних цінностей в порядку, ДП«Ресурспостач» має монопольне становище в частині отримання інформації щодо виставленого лоту та його ціни, яка включає в собі також і конфіденційну інформацію (наказ від01.04.2008 №108).

Так судом досліджувались долучені до матеріалів справи договори:

від05.01.2007 №1-2002 – п.2.1.2 (а.с.99);

від11.12.2006 №1-200384 – п.2.1.2 (а.с.106);

від14.11.2007 №4-2450 – п.1.2 (а.с.112);

від14.11.2007 №1-2450;

від14.03.2008 №4-2004 – п.1.2 (а.с.119);

від14.03.2008 №1-2004;

від02.04.2008 №1-2028;

від17.07.2007 №4-2174 – п.1.2 (а.с.130);

від13.06.2008 №5-2164 – п.1.2 (а.с.134);

від24.06.2008 №1-2164.

За врахування зазначеного договору доручення від10.02.2006, суд прийшов до висновку, що згідно п.1.2 та п.3.1 - реалізацію зерна та Договорів про надання послуг щодо інформації стосовно матеріальних цінностей, які реалізуються з державного резерву, укладених між ДП«НіжинськийКХП» та ДП«Ресурспостач» передбачено, що за надання послуг Замовник сплачує виконавцю вартість послуг у розмірі (двох, трьох та шести) відсотків від загальної вартості матеріальних цінностей, що вказані у договорі купівлі продажу, який укладається за результатом конкурсу по реалізації матеріальних цінностей державного резерву, оформленні протоколом (а.с.99, 106, 112, 119, 130, 134).

В п.3.2 даних договорів вказано що Підставою для оплати послуг підтвердженням факту їх надання є укладення (підписання) Замовником договору купівлі - продажу за результатами конкурсу з реалізації матеріальних цінностей держаного резерву та підписання сторонами акт приймання передачі наданих послуг.

Також досліджені Акти прийому-передачі наданих послуг до вищевказаних договорів, в який визначено, що було надано послуги, визначені в п.1.1 та п.1.2 договору.

Договір про надання послуг та Акти прийому-передачі наданих послуг укладаються в день закупівлі зерна з виставленого лота і є його невід’ємною частиною. При цьому за фіксованої ціни наданих послуг - відсоток від загальної вартості матеріальних цінностей, калькуляція неможлива.

За таких обставин суд визнає, що надання послуг щодо інформації стосовно матеріальних цінностей, які реалізуються з державного резерву повністю підтверджено наданими доказами та спростовує необхідність вказувати чіткого переліку виконаннях робіт в актах прийому-передачі наданих послуг та не встановлює те, що виключно актами прийому-передачі наданих послуг підтверджується факт понесення витрат, а вказує лише на необхідність розрахункових, платіжних або інших документів які би підтверджували факт надання таких послуг, а такими документами виступають господарські договори на надання вищезгаданих послуг, платіжні документи про перерахування коштів за наданні послуги, акти виконаних робіт, податкові накладні, та інші первинні документи які у позивача є в наявності та небули взяті до уваги відповідачем.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що позивач правомірно включив до валових витрат суму 210020,00грн., так як витрати позивач поніс в зв'язку з підготовкою виробництва, а саме закупкою сировини для власного виробництва борошна відповідно ст.5.1. Закону України «Про оподаткування підприємств». І саме укладення договорів купівлі - продажу за результатами конкурсу з реалізації матеріальних цінностей держаного резерву є доказом наданих послуг адміністрування договору.

Щодо податкового зобов’язання по податку на додану вартість, за договорами між ДП«НіжинськийКХП» та ДП«Ресурспостач», судом також встановлено, що підприємством було сплачено та отримано послуги пов'язані з організацією виробничого процесу на суму 125862,00грн.

ОДПІ визнало, що за договорами між ДП«НіжинськийКХП» та ДП«Ресурспостач» про отримання послуг пов'язаних з організацією виробничого процесу, позивачем було порушено пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:

пп.7.3.1 - датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

пп.7.4.1 - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

пп.7.4.5 - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Враховуючи вище викладене у підприємства була підстава включення до складу податкового кредиту сум з одержання послуг на суму 30738,00грн. за податковими накладними: від26.04.2007 №309 сума ПДВ – 4731,00грн., від28.04.2007 №315 сума ПДВ - 655,50грн., від14.05.2007 №401 сума ПДВ - 5600,10грн., від10.05.2007 №372 сума ПДВ - 2325,60грн., від11.05.2007№384 сума ПДВ - 948,10грн., від04.07.2007 №686 сума ПДВ - 7350,12грн., від30.07.2007 №870 сума ПДВ - 7655,99грн., від24.01.2007 №34 сума ПДВ - 98,34грн., від27.06.2007 №864 сума ПДВ - 1373,46грн., тому, що ці послуги були пов'язані з придбанням сировини яку використовують в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Таким чином згідно зазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість», суд визнав, що позивач правомірно врахував, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановлених п.6.1. ст.6. Правом платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку: ОДПІ помилково вважає, що ДП«НіжинськийКХП» не має достатні підстави для включення до складу валових витрат вартості послуг, отриманих від ДП«Ресурспостач», оскільки такі послуги використані їх на цілі, пов'язані з веденням господарської діяльності, що виключає порушенням п.1.32, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 пп.5.4.4 п.5.4 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно відсутнє порушення та пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на встановлене, оскільки є не доведеним встановлене ОДПІ порушення позивачем вищезазначених норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», враховуючи норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», за наведених обставин, позовні вимоги суд визнає такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від10.07.2009 №0000672301/0, яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 20977,00грн. основного платежу та 10488,50грн. штрафу; від10.07.2009 №0000662301/0, яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 33448,00грн. основного платежу та 16724,00грн. штрафу; та від14.09.2009 №0000812301/1, яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 137,00грн. основного платежу та 68,50грн. штрафу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву 6 грн. 80 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                          Л.О.Житняк

Постанову виготовлено в повному обсязі 11.12.2009.

Суддя                                                                                           Житняк Л.О.